WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта України в ХХІ столітті: проблеми та перспективи розвитку - Курсова робота

Освіта України в ХХІ столітті: проблеми та перспективи розвитку - Курсова робота

матиме тим більший успіх, чим більше її громадяни будуть здатні до контактів зі світом. Ось чому так важливо спочатку в освіті, а потім і у суспільстві в цілому, здійснити своєрідний "мовний прорив". Це означає, з одного боку, забезпечити знання усіма громадянами української мови як потужного національнооб'єнавчого чинника, а з другого - забезпечити вільне володіння кожним випускником навчального закладу однією чи кількома іноземними мовами.
Саме з цією метою 1 вересня 2003 року в усіх школах України введено вивчення першої іноземної мови з другого класу.
Шосте. Освіта має бути інноваційного характеру, а всі її суб'єкти - від вихованця дошкільного закладу до студента - мають бути здатними до інноваційного типу життя та життєдіяльності. Важливо усвідомити: динамізм об'єктивно зумовлює змінність як надзвичайно важливу рису способу життя людини ХХІ ст. Звідси, необхідність формувати особистість, здатну сприймати зміни як природну норму, а застій, незмінність, застиглість - як прикрий виняток.
У свою чергу, сприйняття повсякчасних змін неможливе без задоволення певних освітніх потреб людини упродовж їїжиття. Звідси - практичне завдання перед Україною, як і іншими країнами, - побудувати ефективну систему неперервної освіти упродовж усього життя людини.
Освіта дорослих може здійснюватись як у діючих освітніх закладах, так і шляхом надання освітніх послуг через дистанційну освіту, ЗМІ, особливо телебачення, зусиллями громадських організацій. Можна з певністю сказати, що "Людина розумна" в ХХІ сторіччі - це людина, котра постійно навчається, пізнає. І ця думка має стати нормою життя. Міністерство освіти та науки України завершує підготовку спеціального закону про освіту дорослих.
Суспільство ХХІ сторіччя цілком слушно називають "суспільством знань", бо саме знання визначають і матеріальне і духовне життя. Здобуття вищої освіти стає все більш обов'язковим етапом у розвитку особистості. Держава, яка проводить таку освітню політику, створює цим передумови для впровадження новітніх науково-інформаційних технологій.
Наша країна зробила в цьому напрямку значний крок вперед. Якщо в Україні в 1986 р. було 176 студентів на 10 тис. населення, то нині - 330. Таку політику слід продовжувати, адже це створить кращі передумови для інвестицій у нашу країну, робоча сила якої матиме високу кваліфікацію та високий загальний розвиток.
Наша мета полягає в тому, щоб кожна молода людина, яка здатна і бажає отримати високу фахову підготовку, могла б це зробити.
В сучасному світі життя не може бути успішним без масової педагогічної культури, без педагогізації суспільства, надання сучасних педагогічних знань батькам, усім дорослим. Адже ми не зможемо досягти поставлених цілей в освіті, якщо дорослі не зрозуміють, що віками пошановувана покірливість, слухняність дитини поряд з намаганням батьків "виліпити" з дитини вимріяний образ без урахування її здібностей, стає на заваді розкриттю дитиною власної сутності, формування її як особистості, може призвести до трагедії зламаної долі.
Педагогізація суспільства - багатовимірний процес, важливі складові якого - ліквідація педагогічно-психологічної неграмотності, розповсюдження сучасних знань з природи, навчання та виховання дитини. Але цього замало. Ми, дорослі, маємо завбачити педагогічні наслідки кожної суспільно-політичної, соціально-економічної дії. І не допускати, щоб результат копітких багатолітніх зусиль вихователя дошкільного закладу, учителя, викладача щодо формування особистості, системи її цінностей перекреслювалися антипедагогічними впливами поза освітою.
Нові завдання освіти у ХХІ столітті вимагають широкомасштабного застосування інноваційних педагогічних технологій. Органічною стає потреба у конституюванні множинності освітніх траєкторій, для яких характерна варіативність методик, що аналізують розумову діяльність і творчо організовують освітній простір. Найперспективнішою інноваційною технологією вважають "кейс-стаді" - навчання з використанням конкретних навчальних ситуацій, тренінгові технології - тренінг ділової комунікації, особистісного розвитку, комунікативних умінь тощо.
При модернізації національної освіти нам треба враховувати інтеграційні процеси в європейській і світовій освіті. Країни Європи кілька років тому підписали Булонську конвенцію, яка передбачає зближення їхніх освітніх систем. України рік тому приєдналась до цієї конвенції. Ми маємо влитися в європейський освітній простір з тим, щоб не залишитися поза Європою не тільки в освіті, а й у житті в цілому.
У зв'язку з цим маємо й по-сучасному ставитися до стандартів освіти, до диференціації учасників навчального процесу за рівнем підготовки. Традиційний підхід орієнтований на певну уніфікацію, усередненість інтелекту, інноваційний - вимагає як урахування середнього рівня інтелекту, так і поглиблення та розширення програми навчання для слабших і більш здібних, а також створення індивідуальних програм підвищеного рівня для особливо обдарованих.
Оскільки в контексті застосування нових технологій центром тяжіння стає учень (студент), який активно вибудовує свій навчальний процес, вибираючи основну траєкторію в освітньому середовищі, то важливою функцією педагога є його вміння сприяти ефективному і творчому освоєнню інформації, критичному її осмисленню. Наголосимо: навіть при застосуванні найсучасніших комп'ютерних систем, високих телекомунікаційних технологій, які поза будь-яким сумнівом стимулюють динаміку та ефективність навчального процесу, ніщо і ніхто не спроможний повністю витіснити й замінити мистецтво безпосередньо педагогічного діалогу "Вчитель - Учень". Тому в ХХІ столітті особливо важливою є підготовка високопрофесійних педагогічних та науково-педагогічних працівників, які відповідають інтеграційному критерію "педагогічна майстерність + мистецтво комуні кування + нові технології".
Висока культура комунікування вимагає розвитку та поглиблення риторичного виміру в освіті. Мистецтво риторики, як показує міжнародний освітній досвід, стає вкрай важливим складником навчального процесу. Риторичні вміння немислимі без постійного плекання культури навчання. Тим часом соціологічні опитування констатують тривожні симптоми: учні і молодь сьогодні менше читають. Це - глобальна проблема, яку різні країни розв'язують по-своєму на національному рівні. Тому всебічна підтримка читання - стратегічно важливого елементу культури, інструменту підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистості та соціальної активності українського суспільства, - не лише освітня, а й загальнодержавна проблема. На жаль, видавничі тиражі в Україні останніми роками впали до катастрофічно низького рівня, особливо це стосується дитячої літератури та літератури для молоді. Тому великі надії пов'язуємо з нещодавно прийнятим Верховною Радою України
Loading...

 
 

Цікаве