WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні поняття і категорії педагогіки - Курсова робота

Основні поняття і категорії педагогіки - Курсова робота


Курсова робота з педагогіки
Основні поняття і категорії педагогіки
?
Зміст
Вступ-----------------------------------------------------------------------3
Розділ 1. Основні поняття педагогіки----------------------------------------5
Розділ 2. Виховання як педагогічна категорія-----------------------------8
2.1 Об'єктивні і суб'єктивні чинники формування особистості---8
2.2 Виховання у широкому і вузькому розумінні. Критика А. С. Макаренком парної педагогіки-----------------------------------------------------------8
2.3Виховання і розвиток. Виховання, самовиховання, перевиховання------------------------------------------------------------------------------10
2.4 Освіта і навчання - провідний чинник виховання фахівця---13
Розділ 3. Педагогічний процес - одна з центральних категорій педагогіки----------------------------------------------------------------------------------15
3.1 Сутність педагогічного процесу у вищій школі-----------------15
3.2 Деякі закономірності педагогічного процесу й урахування їх викладачем вузу---------------------------------------------------------------------------17
Висновки----------------------------------------------------------------------------23
Список використаних джерел-------------------------------------24
Вступ
Виховання як суспільне явище зародилося з появою людини. Воно виникло з практичної потреби пристосування підростаючого покоління до умов суспільного життя і виробництва, заміни ним старших поколінь. Виховання здійснюється через засвоєння підростаючим поколінням основних елементів соціального досвіду в процесі та в результаті залучення його старшим поколінням до суспільних відносин, системи спілкування і суспільне необхідної діяльності. Тому виховання має конкретно історичний характер.
Ці істотні особливості виховання чітко простежуються в кожній суспільно-економічній формації, відображаючи рівень розвитку виробництва і характер виробничих відносин. З розвитком суспільства, удосконаленням знарядь і засобів праці, ускладненням відносин між людьми і розподілом між ними функцій у суспільному виробництві й управлінні накопичувалися знання та вміння, які передавалися наступним поколінням.
Уже в первісному суспільстві найдосвідченіші мисливці навчали хлопців полюванню, умільці з виготовлення одягу прищеплювали відповідні навички не лише власним, а й багатьом дітям громади. Згодом, із розпадом первісного суспільства і посиленням влади вождів, старійшин, жерців, уже не всіх дітей треба було вчити добувати засоби до існування, окремих з них стали готувати до виконання особливих функцій, пов'язаних з ритуалами, обрядами, управлінням. Таким чином, ще в первісному суспільстві намітилася спеціалізація знань і виокремились особи, які мали спеціальні знання і передавали їх тим, хто в майбутньому мав виконувати відповідні суспільні функції.
Мета: ознайомитися з основними поняттями та категоріями педагогіки.
Завдання:
1.Охарактезувати основні поняття педагогіки.
2.Розкрити суть об'єктивних та суб'єктивних чинників у системі виховання.
3.Охарактеризувати сутність педагогічного процесу у вищій школі.
4.Розкрити рушійні сили виховання.
5.Охарактеризувати загальні принципи виховання.
Розділ 1.
Основні поняття педагогіки
Як і кожна наука, педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій належать виховання, навчання й освіта.
Виховання - цілеспрямований та організований процес формування особистості.
У педагогіці поняття "виховання" вживають у широкому соціальному, в широкому педагогічному, у вузькому педагогічному, в гранично вузькому педагогічному значеннях [2, 65].
Виховання в широкому соціальному значенні - процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу. Кажучи "виховує життя", мають на увазі виховання в широкому значенні цього слова. Оскільки дійсність нерідко буває суперечливою і конфліктною, то особистість може не лише формуватися під впливом середовища, а й деформуватися під впливом антисоціальних явищ або, навпаки, загартовуватись у боротьбі з труднощами, виховувати в собі не сприйнятливість до цих явищ [2, 66].
Виховання в широкому педагогічному значенні - формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка базується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді [2, 68].
Виховання у вузькому педагогічному значенні - цілеспрямована виховна діяльність педагога, спрямована на досягнення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, виховання здорової громадської думки).
Виховання в гранично вузькому значенні - спеціально організований процес, що передбачає формування певних якостей особистості, процес управління її розвитком і відбувається через взаємодію вихователя і вихованця [2, 68].
Наука доводить, що справжнє виховання є глибоко національним за своєю сутністю, змістом, характером. "Національне виховання, - писала Софія Русова, - забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів..." [7, 17].
Національне виховання - виховання дітей на культурно-історич-ному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, ба-гатовіковій мудрості, духовності.
Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію дітей як необхідний і невід'ємний складник їх соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в дітях народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй[7, 18-19].
Етнізація - наповнення виховання національним змістом, що за-безпечує формування в особистості національної самосвідомості.
Соціалізація людини - процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, залучення до сус-пільного життя як активної, дієвої сили.
"Все, що йде поза рами нації, - застерігав І. Франко у праці "Поза межами можливого", - се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими "вселюдськими" фразами прикривати своє духовне відчуження від рідної нації"[7, 19-21].
На кожному етапі свого розвитку українське національне виховання вбирало кращі здобутки світової культури, акумульовані в народних традиціях і звичаях, що стверджують добро, любов, красу, справедливість в усіх сферах життя. Правильно організоване національне виховання формуєповноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує свою національну й особисту гідність, совість і честь. Так формується національний характер.
На певному щаблі суспільного розвитку складовою частиною виховання в широкому його значенні стає освіта [4, 421-423].
Освіта - процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.
Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі
Loading...

 
 

Цікаве