WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості педагогічного керівництва навчальною та навчально-професійною роботою студентів - Курсова робота

Особливості педагогічного керівництва навчальною та навчально-професійною роботою студентів - Курсова робота

з який порівнюється з вимогами задачі.
Д.Б.Ельконін стверджував, що "...формування контролю йде від контролю за діями інших до контролю за своїми власними діями" [20]. Це положення цілком співвідноситься з основним законом розвитку вищих психічних функцій, сформульований Л.С.Виготським: "Всіляка вища психічна функція... з'являється на сцені двічі - спершу як діяльність колективна, соціальна, тобто як функція інтерпсихічна, вдруге - як діяльність
зо
індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення.., як функція інтрапсихічна" [3; 387].
Навчально-професшний контроль за розвитком майбутніх психологів, чи то за успішністю оволодіння ними науковими знаннями і практичними уміннями, на наш погляд, найбільш доцільно здійснювати за допомогою поточного педагогічного контролю.
Поточним педагогічним контролем можна назвати усі повсякденні дії викладача, коли він на основі одержуваною по каналах "зворотного зв'язку" інформації вносить ті чи інші корективи в навчальний процес.
Це можуть бути коригувальні дії викладача в ході лекції на основі будь-яких сигналів з аудиторії, починаючи з того чи іншого, навіть найменшого ступеня спаду уваги в навчальній аудиторії до лекції, що викладається і закінчуючи демонстративним ігноруванням студентами лекторської мови. Зрозуміло, що в такій ситуації лектору доведеться негайно внести щось нове" в зміст лекції чи змінити манеру її викладу, доча, можливо, не відразу вдасться установити істинну причину неуважності аудиторії.
Контроль за ступенем засвоєння навчального матеріалу студентами
викладач, звичайно, здійснює на різних групових заняттях. На лабораторних і
практичних заняттях (у тому числі на семінарах-практикумах) він прагне
виявити причини незнання чи невміння і на цьому ж занятті усуває наявні
едоліки в засвоєнн мат шалу, Й може ГГУТИ зпогшено як л
в засвоєнн
юолено як додатковими
р алу. Це може оути з роз'ясненнями незрозумілого, так і практичним відпрацьовуванням потрібних дій по реальному застосуванню теоретичних знань за допомогою рішення якихось додаткових навчальних задач під безпосереднім керівництвом викладача. На семінарах, дискусіях та інших групових заняттях, проведених інтерактивними методами, де обов'язковим елементом навчальних дій виступають різні форми діалогу, дискусії (ділова гра, "круглий стіл", "мозкова атака" і т.д.), викладач вносить корективи по ходу
31
їхньому вирішенні наявні знання, тим самим підводячи їх до рішення більш складної (раніше заданої) задачі. Обговорюючи на заняттях складні питання теорії і виступаючи як би нарівні зі студентами, викладач стимулює розумові дії останніх, тому що поряд з ними висловлює припущення, ставить питання, висловлює сумніви і тим самим керує розумовим процесом студентів і поступово підводить їх до потрібних висновків, до знаходження "шуканого . невідомого", тобто придбанню ними нового знання. Контроль з боку викладача тут виявляється в тім, що він вчасно виявляє відхилення від правильного напрямку і відразу коректує хід дискусії шляхом ненав'язливого втручання [1].
Групові заняття дозволяють контролювати загальний рівень і хід засвоєння програмного матеріалу студентами, виявити найбільш важкі для засвоєння проблеми, щоб на наступних заняттях, у тому числі в лекціях і при організації самостійної роботи студентів, внести ті чи інші корективи принципового характеру, прийняти такі міри, що, можливо, зажадають від викладача зусиль, що виходять за межі даного конкретного заняття. Так, наприклад, студентам не завжди з першого разу вдається засвоїти науковий зміст таких психологічних категорій, як предмет психології як науки, діяльність і особистість.
Як методично правильно, точніше, як педагогічно зберегти при згаданому вище "відключенні" увагу студентів до лекції, що викладається викладачем? Практика викладання психології не оперує, на щастя, фактами прямого ігнорування чи тим більше свідомого неприйняття лекцій викладача. Навпаки, до психології відношення студентів будь-якої професійної орієнтації, як правило, дуже позитивне: вони бачать у ній корисну для них і "придатну на усі випадки життя" прикладну науку. Так що мова не про такі негативні крайності.
Справа в тім, що навіть при загальному благополуччі на лекціях з психології проте є нерідкими випадки серйозного відволікання уваги, що
32
заважає нормальному плину лекції. Порушники порядку не тільки самі не слухають лектора, але й іншим не дають ефективно працювати.
Прямі заклики "не розмовляти", "не заважати" й інші подібні заборони не завжди, на жаль, допомагають. Тому потрібні заклики позитивного, мобілізуючого, стимулюючого характеру, здатні негайно переключити увага аудиторії. А якщо увага слухачів ослабла, відвернулася, то потрібно звернутися і до задиктовки. Це простий методичний прийом, що мобілізує увагу, діагностує чи відновився потрібний контакт лектора зі слухачами. Можуть бути й інші прийоми, але усі вони повинні бути позитивними, мобілізуючими на справу, а не носити у собі заборони, докори, критику і звинувачення [1; 276].
До форм поточного педагогічного контролю відносяться і деякі види письмових робіт студентів. Це можуть бути маленькі за обсягом (одна-дві сторінки) тексти виконання практичних завдань, що представляють психологічний аналіз окремих фактів, психологічну характеристику окремих властивостей конкретної особистості і т.д. Наприклад, "Характер мого друга", чи "Темперамент моєї однокурсниці Ірини", чи "Психологічний аналіз відомого мені конфлікту в шкільному житті між учнями і вчителем" і т.п. - от окремі теми таких письмових робіт, що виконуються одночасно усіма студентами групи чи навіть курсу, а результати виконання обговорюються на семінарах і практичних заняттях. Такі письмові роботи вчать студентів застосовувати теоретичні знання на практиці й одночасно дозволяють викладачу контролювати хід засвоєння теми, проблеми, якихось конкретних вузлових питань розділу і т.д..
Виявлені за допомогою письмових робіт і їхнього групового обговорення на семінарі недоліки в засвоєнні матеріалу, помилкові судження чи взагалі відсутність засвоєння якихось питань теорії і т.п. враховуються викладачем для проведення корекційної роботи. І на наступних заняттях йому доводиться проводити додаткові роз'яснення чи повторити практичні письмові роботи на іншому фактичному матеріалі.
33
Бажано, щоб письмові роботи частіше проводилися на .життєвому матеріалі з майбутньої професійної діяльностістудентів. Так, наприклад, завдання на практичну письмову роботу з теми "Мислення" на факультеті математики і на факультеті географії, звичайно, краще і корисніше за все складати відповідно на математичному і географічному матеріалі. Тоді будуть вирішені дві проблеми: і теорію психології студенти засвоять краще, і до своїх професійних справ навчання і виховання школярів будуть підходити з психологічних позицій. Так, наприклад, по педагогічній психології студенти математичного факультету виконували практичну роботу, наприклад, з таких питань: "Скласти
Loading...

 
 

Цікаве