WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи - Дипломна робота

Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи - Дипломна робота

для своєї вужчої і ширшої спільноти.
Вже сам факт, якстверджує автор, що школа втримується працею та коштами всього суспільства, вказує найкраще на те, що й її навчально-виховна праця повинна мати на увазі загальні потреби громадянства. Одночасно, наголошуючи на суспільне спрямування навчально-виховної діяльності школи, І. Ющишин тим не каже, що цьому вихованню треба принести в цілопальну жертву індивідуальні потреби та права людини. Ні, навпаки! Розвиваючи всебічно фізичні і духовні сили людини, школа повинна знайти гармонію та синтез між правами особистості та потребами зорганізованого суспільства. Ще ближчі до проблем сьогодення педагоги-теоретики нашого століття. Вони добре розуміють, що школа не може працювати виключно ізольовано, що на виховання мусять впливати всі творчі процеси організованого суспільного життя. Автор підкреслює думку про те, що людину виховує все природне і людське довкілля, тобто середовище, в якому живе людина. Розвиваючи ідею взаємозв'язку шкільного й позашкільного виховання, І. Ющишин вказує на те, що коли людину виховує все реальне життя, то школа у своїх навчально-виховних заходах мусить змагатися за гармонію і синтез всіх своїх навчально-виховних процесів з усіма творчими проявами суспільного життя. На підтвердження своїх думок автор посилається на інші матеріали та публікації. Зокрема, він зазначає, що тісну й реальну співпрацю громадянства і школи, а головне, людини і школи, визнала педагогічна теорія довоєнної доби за бездискусійну правду, він посилається при цьому на популярні в своєму часі статті в поширеному в тодішніх школах журналі "Родзіна і школа". В цих статтях, за словами І. Ющишина, повно було романтизму та глибокої віри в живучість ідеї реальної співпраці громадянства, особливо сім'ї, родини, зі школою.
Педагогічні ідеї підготовки учнів до практичної участі в суспільному житті і виробництві висвітлені одним із активних членів Товариства "Взаємна Поміч Українського Вчительства" М. Базником на сторінках журналу "Шлях навчання й виховання". Так, у лютневому його номері за 1927 рік (ч. ІІ) у статті "Нові (модерні) шляхи сучасного виховання і навчання" автор пише, що ідея школи праці - стара. Та, однак, доперва сучасне життя "видвигає її на перший план" шкільного життя і заінтересовує нею широке коло педагогів. М. Базник робить наголос на тому, що життя вимагає тепер більше, ніж коли-небудь, праці, "себто чинного ділання одиниць, технічного образовання", сильнішого розвитку всіх практичних здібностей, всіх моральних сил. Школа, як стверджує він, у дотеперішній своїй формі мусить покинути пасивну роль у вихованні та односторонність інтелектуальної освіти (образовання), а поставити учня серед пульсуючого життя і виробити з нього самостійну "ділаючу" і розумно працюючу людину. Реалізація передових ідей виховання, за його словами, повинна йти в напрямі пристосування шкільної праці до сучасних потреб і опори її на вимоги сучасної психології.
М. Базник торкається й інших аспектів виховання в процесі праці. Він пише, зокрема, що школа праці має можливості також добиватися більш особистого, живішого, безпосереднього відношення (стосунків) між учителем і учнем. При цьому він посилається на ідеї Песталоцці, підкреслюючи, що правда на його стороні стосовно думки, що тільки в "діланню", в безпосередньому ділі, у вправі ока і руки сходяться розум, воля, і тільки таким способом можна осягнути гармонійне "образовання" голови і серця. За словами М. Базника, тільки ніжні і делікатні ручні роботи завантажують пальці і їх численні м'язи, що корисно впливає на розвиток рухових нервів мозку. Тому й найкращі рахункові вправи не можуть заступити ручних робіт, - пише він. Отже, ми правильно поступаємо тоді, коли починаємо від вправ великих м'язових груп, а закінчуємо ніжною ручною роботою. Одночасно автор рекомендує учням в процесі праці бути надзвичайно уважними, зосередженими і точно дотримуватись технології виготовлення конкретного виробу чи речі.
Цікаві і корисні для сьогодення ідеї трудового навчання і виховання молоді, зокрема, щодо господарського спрямування цього процесу, знаходимо на сторінках дванадцятого номера річника "Шлях навчання і виховання" за 1938 рік у статті інженера Романа Білинського "Достроєння школи до потреб нашого господарського життя". За рекомендацією Р. Білинського, школа повинна підготовляти молоде покоління до реальних потреб життя та допомагати всебічному розвиткові націй, головне - господарському, бо, як підкреслює він, "мусимо вже самі продукувати, добре продавати, обходитися без чужого товару, ліквідувати власними силами безробіття, даючи працю та хліб своїй інтелігенції, ремісникам і промисловцям" (с. 227).
Автор торкається і важливих моральних аспектів виховання, вказуючи на те, що переоцінка нинішніх життєвих вартостей, творення нового життєвого стилю повинно стати у нас твердою необхідністю. На його думку, на місце нинішньої переваги матеріальних вартостей мусить має зрости культ самої праці, як чинника, що творить силу та значення нації. Прищеплення нашим учням такого світовідчуття повинно бути одним з найважливіших завдань української національної школи.
Теорія і практика трудового виховання учнівської молоді тісно пов'язана з організацією трудової діяльності (Сухомлинський В.О., Шацький С.Т. і інші), однією із складових частин загальної системи позашкільного виховання, вирішення завдань якої спрямоване на розвиток здібностей і талантів учнів, задоволення їх інтересів і духовних потреб.
Деякі аспекти цієї проблеми висвітлені в працях О.Ф. Батюка, О.Д. Корнійчука, С.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, А.М. Пашинського і ін.
Об'єктивний аналіз практики показує, що серед численних факторів, що негативно впливають на підростаюче покоління, домінуючим є втрата таких загальнолюдських цінностей, як престиж праці. Залучення до праці часто здійснюється без належного вивчення інтересів, нахилів учнів, соціальних, економічних потреб, особливостей і традицій певного територіального регіону. Це є причиною різкого спаду інтересу до праці. Багато учнів мають нахил до егоїзму. У щоденному житті частина учнів проявляє трудову пасивність, неповагу до людей праці, перевищує свої особисті інтереси в трудовій діяльності, її результатах. Особисте володіння результатами праці, матеріальними цінностями, що належать групі чи колективу, стає для школярів символом життєвого успіху, мірилом людської сутності, що визначає цілеспрямованість їх життєвих прагнень.
Недоліки виховної роботи знаходять свій вияв у тому, що багато випускників шкіл ідуть в життя без належної практичної підготовки до праці у сфері матеріального виробництва або взагалі ухиляються від трудової діяльності. Очевидним є те, що дана ситуація як результат стихійного впливу того середовища, в якому живуть діти, негативно впливає на виховання підростаючого покоління, а саме виховання як організований процес недостатньо протидіє негативним
Loading...

 
 

Цікаве