WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи - Дипломна робота

Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи - Дипломна робота

шляхом організації сімейних виставок у школі. Це сприяло накопиченню таких цінностей в сімейних трудових відносинах як почуття взаємодопомоги, взаємовиручки. Ми звично сприймали тезу: сім'я - частина суспільства, але не завжди реально нею керувались. Наші дослідження показали, що є сім'ї, які живуть тільки особистими прагненнями, відірваних від мікрорайону.
Соціальні зміни в сільських мікрорайонах, підвищення трудового фактору в цих змінах визначили важливість зіставляти вироблені в сім'ї установки і вимоги з суспільними, відчувати пульс життя суспільства, в якому живеш, ставити перед сім'єю спільну мету. Саме в сім'ї маленька людина одержує перший досвід, саме в колі близьких дорослих школяр оволодіває досвідом поваги, товариськості, взаємодопомоги, згуртованості.
Ми підвели підсумки зональних спостережень, внаслідок чого прийшли до висновку про те, що дітей в сім'ї треба вчити працювати з батьками. У процесі організації такої праці ми спирались на педагогічну концепцію про те, що активніпочинання кожної людини мають ґрунтуватись на свідомій солідарності з метою сім'ї. Кожна сім'я виробляє свої нормативи, за допомогою яких регулюється трудове життя учнів. До них ми віднесли: обов'язковість постійного руху вперед, наявність чіткої перспективи на сьогодні, на завтра. Трудове виховання включає постійне залучення учнів до самообслуговування, догляду за квітами, худобою, птахами. Праці на присадибній ділянці. Це складалось віками і має свої традиції. Ми спирались на прогресивні форми самоорганізації, які знайшли своє відображення в народній педагогіці і місцевих традиціях. Домашня робота є не тільки життєвою необхідністю, але й радістю, якщо в неї вносити елементи спільної праці, прагнення згуртувати сім'ю. З цією метою ми пропонували урізноманітнювати форми організації спільної праці в сім'ї. В одних випадках праця організовувалась так, що практично кожен член мав індивідуальне завдання, виконання якого було значним для дорослих і дітей. При цьому завжди виникала необхідність взаємодопомоги, тим більше, що уміння дітей і дорослих істотно різні.
Використовувалась і інша форма організації праці, що передбачала спільне завдання - одне для всіх. У цьому випадку особливо помітними були навіть невеликі "гріхи" в роботі кожного члена сім'ї, посилювалась взаємозалежність між працюючими. Досить було одному неякісно виконати свою частину роботи, як страждав загальний результат. В умовах такої організації праці діти скоріше привчались діяти узгоджено, відчували і пристосовувались до ритму роботи. Так підвищувалась відповідальність кожного за свою частину роботи і за загальний результат. У спільній праці діти засвоювали правила-вимоги: вірити один одному на слово, не підводити один одного, допомагати і т.д. Спільність праці в сім'ї допомагала збагаченню таких понять як сімейна гордість, сімейні традиції, честь сім'ї.
§ 2. Залучення учнів до різноманітних видів спільної праці на базі виробничих і громадських формувань у мікрорайоні школи.
Враховуючи усе вищесказане, можна стверджувати, що сім'я є фундаментом, першоосновою у трудовій діяльності дітей, бо вчить їх працювати разом з дорослими, турбуватися про благоустрій своєї сім'ї.
Таким чином поступово у дітей вироблялась певна система роботи, що полягала в оптимальному поєднанні різних форм спільної праці дітей і батьків. Однією з основних її форм стала праця в сімейних, чоловічих, жіночих клубах, спрямованість діяльності яких була на скріплення сім'ї, завдання досвіду спільного ведення господарства, добросусідські відносини. Учні з великим інтересом стали займатися в гуртках в'язання, макраме, кулінарії, маючи на увазі перспективу підготовки до сімейного життя, прагнення володіти багатьма видами різної праці для ведення домашнього господарства.
Причому до таких видів праці залучались не лише дівчатка, а й хлопчики, які спочатку тяжіли до суто "чоловічих" справ, а потім більша частина їх втягнулась саме до таких гуртків, де можна було поруч з дівчатами позмагатися у вправності.
Пропонуємо методику організації роботи домашнього гуртка в мікрорайоні Пнівської загальноосвітньої школи Надвірнянського району, ініціатором якого стала сім'я Галі К. Поштовхом для його організації стало бажання мами Галі запропонувати подругам дочки затишок і тепло свого дому, яких вони були позбавлені у своїх сім'ях.
Робота гуртка будувалась на тому, щоб:
- діти могли збиратися на заняття періодично, у вільний для всіх час;
- наставником і помічником в організації трудової діяльності був хто-небудь з дорослих членів сім'ї;
- робота будувалась на принципах добровільності, врахування інтересів дітей.
Практика роботи гуртка переконувала, що це, звичайно, не виробниче формування, але домашній гурток ставав передусім колом спілкування у спільній праці.
Особливою формою міжособистісних відносин ставала праця на основі сімейного підряду. Таким чином поле чи ферма ніби включались в систему сімейних відносин, а селянська спілка чи орендне підприємство набували рис великої селянської сім'ї, яка веде спільне господарство.
Якщо практика залучення учнів 11-12 років до сімейних підрядів ставала ознакою вкладу сучасної сім'ї в організацію спільної праці учнів, то участь їх в кооперативних об'єднаннях, використання більш тісних міжособистісних відносин в процесі праці свідчило про перспективи розвитку цих форм організації спільної праці школярів.
Спостереження показали, що у школярів, які працювали в об'єднаннях на кооперативних началах, навіть на перших етапах їх створення і функціонування, ставала більш престижною інтелектуальне спрямованість діяльності, одержання знань, а реальні показники праці і творчої ініціативи цього виробничого формування збагачували їх інтерес до праці.
Проведення масових трудових акцій включало діяльність, яка передбачала трудові ігри, трудові акції з елементами гри як важливої вимоги до організації спільної праці, її інтелектуально-емоційної спрямованості.
Наші спостереженні і експериментальна робота дозволили зробити висновок про доречність гри в процесі спільної праці, щоб подолання труднощів викликало у дітей задоволення, радість. У спільних трудових іграх виховувались діти-організатори, діти-вожаки, що вміють наполегливо працювати, вести за собою інших. Для всіх ігрова діяльність ставала школою життя, школою праці і спілкування дітей. Популярними стали ігри експромти, бліц-конкурси умільців. Ігри проводили так, щоб у них мали брати участь як діти так і підлітки. Так, ігри "Збирання картоплі", "Водоноси", "Помічники" передбачали участь учнів 5-6 класів в якості ведучих, а молодших школярів - в якості членів команд, що сприяло ефективності педагогічного впливу на окрему особистість або групу дітей.
Розроблений нами сценарій гри "Помічник" ми пропонуємо в додатку.
У процесі проведення трудової гри можна було помітити, як уміло використовувались різні форми
Loading...

 
 

Цікаве