WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Становлення суспільного дошкільного виховання як наукова проблема - Реферат

Становлення суспільного дошкільного виховання як наукова проблема - Реферат

сімейної етнопедагогіки українського народу" (1989), "Сім'я і родинне виховання в Україні з найдавніших часів до ХІХст." та ін.
Розвиток надбань української дошкільної етнопедагогіки та їх використання в сучасних дошкільних закладах висвітлюється в роботі Н.Рогальської (1996).
У когорті відомих українських педагогів кінця ХІХ - початку ХХ століття, які прагнули поставити систему освіти на національні засади, помітне місце займають постаті визначних громадських та культурно-освітніх діячів - А.Волошина, А.Животка, С.Русової, С.Сірополка. Їхня творча спадщина, що увійшла до золотого фонду українськоїпедагогічної науки, є актуальною й до нині, а тому привертає увагу численних сучасних дослідників історії педагогіки.
До плеяди відомих українських педагогів першої половини ХХ століття відносимо Августина Волошина - визначного вченого, громадського, культурного й церковного діяча Закарпаття, президента Карпатської України, який усю свою творчу спроможність віддав українському народові, його духовним устремлінням до кращої долі, свободи і щастя. Життя і творчість вченого-педагога лягли в основу наукового дослідження М.Кляп, розкрито в монографії "Августин Волошин" науковців М.Зимомрі, В.Гомоная, М.Вегеша та ряду публікацій Ю.Балеги, В.Бірчака, М.Болдижара, В.Маркуся та ін.
Серед відомих українських культурно-освітніх діячів початку ХХ століття почесне місце займає ім'я знаного фахівця у галузі дошкільної та позашкільної освіти Аркадія Животка. Перші спроби дослідити науково-педагогічну та громадсько-просвітницьку діяльність А.Животка належать В.Дорошенко та М.Остапович. Значний інтерес для вивчення педагогічної спадщини вченого становить історико-бібліографічний нарис М.Тимошика "Аркадій Животко як громадський діяч, журналіст і учений". Широтою теоретичного аналізу про творчий доробок А.Животка постає наукова праця Ю.Калічака "" де автор розкриває донині невідомі широкому загалу грані таланту А.Животка, підкреслює його риси характеру, ілюструє його життя і його непохитну віру у кращу долю Української держави.
Творча спадщина визначного культурно-просвітницького і громадського діяча, педагога європейського рівня Софії Русової привернула увагу ряду науковців О.Джус, Р.Кіри, М.Мельничук, В.Сергеєвої, А.Богуш та ін. Автори висвітлюють основні віхи життя і праці С.Русової як взірець для наслідування молодшими поколіннями організаторів та учасників національно-культурного руху в умовах відсутності власної держави, наголошують на її внеску у розвиток національної освіти і педагогічної думки.
Про педагогічну діяльність соратниці і послідовниці Софії Русової - Ольги Дорошенко, яка в 20-ті роки викладала у Фребелівському педагогічному інституті, а згодом у Київському інституті народної освіти читаємо на сторінках журналу "Дошкільне виховання". Автор І.Улюкаєва дає характеристику одному з найпомітніших явищ у літературі з дошкільного виховання 20-тих років - книжці О.Дорошенко "Дитячий садок".
Спадщину відомої української діячки дошкільної освіти Н.Д.Лубенець, яка стояла біля витоків системи національного виховання в Україні, очолювала Київське товариство народних дитячих садків, була організатором і головним редактором журналу "Дошкольное воспитание", викладачем у Фребелівському жіночому педагогічному інституті ґрунтовно досліджує аспірантка Інституту педагогіки АПН України Т.Куліш.
Дослідження розвитку народної освіти і педагогічної думки на Україні ХІХ поч. ХХст. знайшли своє відображення в наукових працях Н.Калиниченко, В.Лугового, В.Майбороди, М.Ярмаченко.
Становлення і розвиток системи освіти та педагогічної думки східноукраїнських регіонів в ХХ ст. досліджував В.Курило. Автор запропонував періодизацію процесів становлення і розвитку системи освіти східноукраїнських регіонів в ХХ ст. За даними дослідження на розвиток освіти впливають зовнішні суспільні чинники, але сутність її розвитку виявляють не зовнішні фактори, а особливості самої системи освіти тому при розробці періодизації автор в першу чергу враховував найсуттєвіші характеристики системи освіти.
Історію розвитку школи й освіти в Західній Україні у період панування Австро-Угорщини й Польщі досліджували О.Велемець (1998), С.Вдович (1992), Д.Герцюк (1995), І.Курляк (2000) та ін. Вченими проаналізовані становище початкової, середньої і вищої школи, розвиток прогресивної педагогічної думки, боротьба народних мас за демократизацію освіти важливі аспекти авторитарної освітньо-шкільної політики Австро-Угорщини й Польщі на західноукраїнських землях.
Розвиток педагогічної думки на Буковині вивчали П.Єрмаченко (1995р.), І.М.Петрюк (1998р.), Р.І.Кобилянська (1998р.).
С.Вдович у дисертаційній праці "Розвиток ідей гуманної педагогіки в Західній Україні (кінець ХІХ - поч. ХХст.) охарактеризувала основний зміст і тенденції розвитку ідей гуманної педагогіки в Галичині, Буковині та Закарпатті кінця ХІХ - поч. ХХст. Розкрила вклад у розвиток ідей гуманної педагогіки, справи вдосконалення підготовки вчителів таких громадських діячів досліджуваного періоду як М.Лучкая, І.Чурговича, А.Добрянського, І.Пастелія, А.Бескида та ін.
Дисертаційне дослідження Д.Герцюка було присвячене вивченню учительського руху на західноукраїнських землях ХІХ - першої пол. ХХст. Згідно висновків підведених автором система педагогічної освіти, яка існувала на західноукраїнських землях, аж ніяк не відповідала інтересам українського населення, і була спрямована на гальмування розвитку рідного шкільництва.
Розвиток класичної освіти на західноукраїнських землях ХІХ - першої пол. ХХст. став предметом дослідження І.Курляк. Дослідженням охоплено чотири регіони - Галичину, Буковину, Закарпаття і Волинь, що у різний час були під владою різних імперій.
Ґрунтовні дослідження в галузі теорії та історії суспільного дошкільного виховання періоду Австрійської (Австро-Угорської) імперії в Угорщині здійснили наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. угорські вчені Р.Білібок, О.Ваґ, Й.Виґ, А.Дердь, Р.Драшкович, Й.Ембер, Е.Зіболен, Ш.Кевер, Р.Куруц, Ш.Переш, К.Сатмарі, І.Шебештьєн та ін.
Вперше історію становлення дошкільного виховання в Угорщині представлено в науковому доробку Кароля Сатмарі, який сам був активним пропагандистом ідеї дошкільного виховання на всій угорській території Австро-Угорщини. Ще в 80-тих роках ХІХ ст. К.Сатмарі описав історію поширення ідеї про необхідність створення
Loading...

 
 

Цікаве