WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шкільний підручник галичини міжвоєнної доби як засіб розширення знань молодших школярів про природу - Реферат

Шкільний підручник галичини міжвоєнної доби як засіб розширення знань молодших школярів про природу - Реферат

класу, дозволяє стверджувати, що твори природничого характеру займали одне з провідних місць у змісті зазначених підручників.
Таким чином, не зважаючи на те, що в першому та другому класах не було підручника з "науки про природу", молодші школярі мали можливість оволодівати відповідними знаннями на уроках рідної мови, слухаючи розповіді вчителя, читаючи вірші, уступи, поговірки, байки та казки, які містилися у букварях та читанках, а також у дитячих часописах.
Взагалі систематичні відомості з обсягу природи починали вивчатися молодшими школярами у третьому класі народної школи. Методичним підручником для вчителя в цьому класі була книжка Дениса та Іванни Петрових "Зразкові лєкції природи в ІІІ клясі" (1925р.). Даний підручник містив у собі методично опрацьовану кожну лекцію та вказівки, яких показів, образів чи препаратів потрібен був використовувати вчитель для "внагляднення" поговірки з дітьми чи свого викладу. Розподілявся за такими розділами: вступ, замітки, розподіл матеріалу по класах, поговірки від 1 до 40, рекомендації як вести "дневничок" та українсько-польський "словарець".
У "Читанці" для третього класу було лише 10 уступів, присвячених питанням з обсягу "живої й мертвої" природи, тому в даному класі використовували також підручник Казимира Квєцінського "Природописні розмови і читання", який був виданий Державним видавництвом Шкільних Книжок при Львівській Кураторії. Даний підручник складався з 40 уступів із життя природи і вміщував художні твори різних авторів (Л.Глібов, Б.Грінченко, О.Маковей, К.Малицька) та тих, які підібрані автором з великої скарбниці української дитячої літератури, переважно з річників "Світ дитини", "Молода Україна", передвоєнного "Дзвінка".
Вивчення учнями "науки про природу" продовжувалося і в 4 класі, де використовували підручник Дениса Петріва та Іванни Петрів "Зразкові лєкції природи для ІV відділу" , а також призначений для даного класупідручник візитатора і начальника відділу народного шкільництва при Львівській Кураторії Казимира Квєцінського "Природописні читання й розмови". Останній підручник "поручений до вжитку" у народних школах із українською мовою навчання, розпорядженням Міністерства Освіти і Віросповідань у Варшаві від 12 липня 1928 року (ч.10571/28). Підручник містив оповідання з життя тварин та описи рослин (Я.Вільшенко, Б.Лепкий, М.Магир, М.Кокольський, І.Франко), а також вірші, які були взяті з дитячих часописів.
Однак розв'язати проблему розширення знань учнів про природу тільки художніми творами або окремими підручниками не можна. Як вказував Михайло Таранько, "по вимогам новітньої педагогіки - шкільний підручник не становить у шкільній науці замкненої для себе цілості. Він є лиш провідником, більше чи менше зложеним, для згруповання певних засадничих відомостей у обсягу даного предмету науки, а його повну знайомість дає щойно відповідна лектура з тої ділянки знання... . Природничі науки вимагають спеціяльної лектури" [8, 154].
Таким чином, не маючи достатньої кількості шкільних підручників з природознавства, належне місце у навчанні та вихованні молодших школярів Галичини займала "доповняюча лектура". І, як зазначала Наталія Дорошенко, "...до відділу природознавства (наука про природу) треба добирати такі книжки, щоб читач самостійно міг ознайомитися з природою в широкому розумінні (земля, її історія та життя, ростини, звірячий світ, людина), щоб міг пізнати її явища, закони. Такі книжки повинні бути з образками, в них повинні бути приклади й покази досвідів чи спостережень над тими явищами, яких не можна пізнати з самого опису" [3, 217].
Як бачимо, у зв'язку з тим, що у початковій школі Галичини міжвоєнної доби існувала гостра потреба у шкільних підручниках із "науки про природу", галицькі педагоги і вчителі-практики наголошували на обов'язковість використання у навчально-виховному процесі додаткової літератури з галузі природознавства.
Отже, виходячи із завдань розширення знань молодших школярів із "науки про природу" та визначення виховного потенціалу підручників Галичини міжвоєнної доби, можемо зробити висновок, що вони були спрямовані на: оволодіння та розширення знань учнів про взаємозв'язок природи й суспільства; вироблення у дітей потреби у спілкуванні з нею; виховання у них відповідального і бережливого ставлення до природи, любові до неї, а отже, формування екологічної культури молодших школярів; створення умов для оволодіння учнями вміннями і навичками правильної поведінки у природі, діяльності по охороні навколишнього природного середовища. І сьогодні підручники природничого спрямування не втратили цінності, адже навчання і екологічне виховання дітей засобами книжки є важливим у сучасній загальноосвітній школі.
Використана література
1. Біланюк П. Не лише вчимо, але й виховуємо // Рідна школа. - 1936. - Ч.20. - С.293-296.
2. Біленький Я. Голод книжки (найважніша сучасна виховна проблєма) // Українська школа. - 1933. - Ч.1-2. - С.1-7.
3. Дорошенко Н. Про комплєктування читальняних бібліотек // Життя і знання. - 1934. - Ч.7-8. - С.217-218.
4. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. - 2000. - №3. - С.7-13.
5. Наука природи в народніх школах // Учитель. - 1923. - Ч.2.- С.34-38.
6. Програми // Шлях виховання й навчання. - 1934. - Кн.1. - С.7-31.
7. Реформа шкільництва в Польщі (Новий закон про устрій шкільництва, ухвалений у Соймі дня 26 лютого 1932р.) // Шлях виховання й навчання. - 1932. - Кн.1. - С.31-42.
8. Таранько М. Українська лектура з обсягу природи в народній школі // Шлях виховання й навчання. - 1932. - Кн.3. - С.154-160.
9. Ющишин І. Середовище й програми навчання в народніх школах // Методика і шкільна практика: Додаток до часопису "Шлях виховання й навчання". - 1933. - С.159-182.
10. Центральний державний історичний архів України (м. Львів). - Ф.206. - Оп.1. - Спр.60. - 82арк.
11. ЦДІАУ. - Ф.206. - Оп.1. - Спр.164. - 57арк.
Loading...

 
 

Цікаве