WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчання у житті людини:“Розум без знання, що колос без зерна” - Урок

Навчання у житті людини:“Розум без знання, що колос без зерна” - Урок


Урок
на тему:
Навчання у житті людини:"Розум без знання, що колос без зерна" (урок)
Мета. Стимулювати роздуми учнів про роль навчання у житті людини, фор-мувати переконання про знання як неоціненний скарб запобігати спаду інтересу учнів до навчання.
І. Тестування напередодні бесіди.
1) Чи легко вам учитися?
а) так;
б) ні;
в) не дуже.
2) Чи цікавий для вас процес навчання?
а) так;
б) ні;
в) вчуся без емоцій.
3) Якою була ваша успішність у молодших класах? а) високою;
б)середньою; в) низькою.
4) Як змінився рівень вашої успішності у порівнянні з молодшими класами?
а) не змінився;
б) підвищився;
в) знизився.
5) Чи допомагали вам батьки у молодших класах готувати домашні завдання? А тепер?
а) я завжди вчився самостійно;
б) в молодших класах допомагали, тепер - ні;
в) інколи;
г) допомагали і допомагають.
6) Чи багато зусиль прикладаєте ви для навчання?
а) так;
б) ні;
7) Як часто ви готуєте домашні завдання?
а) систематично;
б) час від часу;
в) не готую.
8) Чи охоче ви виконуєте домашні завдання? Якби було введено вільне виконання домашніх завдань, чи виконували б ви їх?
а) так;
б) неохоче, з обов'язку;
в) ні; може, інколи.
9) Що, по-вашому, є причиною небажання окремих учнів учитися?
а) зависокі вимоги;
б) поява інших інтересів;
в) неусвідомлення мети;
г) особа вчителя;
ґ) звичайне лінивство.
10) Чи пов'язуєте ви мрію про своє майбутнє з рівнем освіченості?
а) так;
б) ні;
в) не задумувався над цим.
11) Чи відчуваєте ви потребу в допомозі?
а) так;
б) ні.
12) Чи любите ви читати книги?
а) так;
б) ні.
13) Чи мрієте ви прославитись завдяки своєму розуму?
а) так;
б) це нереально;
в) ніколи про це не думав;
г) ні.
Проаналізувавши й узагальнивши результати опитування, на їх основі учитель будує бесіду з вихованцями. Хоча, добре знаючи своїх учнів, він може приблизно спрогнозувати відповіді. У будь-якому випадку вчитель може доповнити, змінити, враховуючи реалії довіреного йому класу, пропонований нами текст для виступу. Щоб учні не сприйняли слово учителя як чергову "нотацію", пропонуємо залучити їх до розмови наступним способом.
Усі ви любите і знаєте чимало народних прислів'їв та приказок, в яких, як відомо, слів мало, а розуму - на цілі томи. Перевіримо, чи не розучились ви мислити. Хто найшвидше і небагатослівно розкриє смисл наведених прислів'їв:
Розум без книги, що птах без крил.
Краще з розумом хоч із зернину, аніж зріст, як у верблюда.
Не той дурний, що не вчився, а той, хто не хоче вчитися.
Де хотіння, там і вміння.
Світоч всесвіту - сонце, світоч людини - знання.
Хто багато знає, мало каже, зате багато висловить.
Погана справа, як голова дірява.
Хоче й машина, щоб біля неї була розумна людина.
(Слухання міркувань учнів.)
Молодці, молодці! Радує те, що ви тверезо мислите. Отож, проаналізуйте і тему нашої виховної години: "Розум без знання, що колос без зерна".
(Відповідь учня.)
Справді, як колос без зерна порожній, так і голова - без знань. Людина не народжується мудрою, навіть якщо б вона успадкувала гени найталановитіших батьків. Без навчання не розвинеться жоден талант. Якщо людина чогось великого досягнула чи в науці, чи в мистецтві, чи у спорті, чи в господарюванні - це найперше результат великої праці і мудрості.
Власне, ви вже у такому віці, що це розумієте, і декого навіть дратує, чому вам про це так часто нагадують. Так от послухайте відповідь на запитання: чому? для чого?
Як правило, учні не люблять, коли їх виховують, бо вважають, що це посягання на їхню свободу думки, позиції, дій. Тому ми з вами давно домовились: ви займаєтесь самовихованням. Але воно не може бути без втручання старшого і досвідченішого покоління.
Якби людство не засвоювало надбань і досвіду попередніх поколінь, воно б, напевне, не піднялось вище винаходу колеса. Тільки використовуючи надбання минулого, осмислюючи його, засвоюючи, доповнюючи й удосконалюючи, людина досягла прогресу. А щоб він не зупинився, кожне покоління має підготувати собі зміну, здатну забезпечити вимоги часу.
Уявімо собі, що вам потрібна якась річ, наприклад, машина. Чи захочете ви придбати машину браковану, ненадійну в експлуатації? Ні. Ви, як замовник, потребуєте високої якості, і за цю якість відповідає виробник. Виготовляючи деталі, спеціаліст мусить знати властивості матеріалу (твердість чи якість, гнучкість чи крихкість, температуру плавлення тощо) і з цими властивостями рахуватися; дотримуватись технологій, інакше може вийти неякісна продукція.
Як виробник відповідає за якість продукції, отак і старше покоління (батьки, вчителі, вихователі) відповідальне перед суспільством за своїх нащадків. Суспільству також потрібні люди, які повинні створювати матеріальні блага, культуру і мистецтво, розвивати науково-технічний прогрес, керувати державою і захищати її, гідно продовжувати рід. Ось яке соціальне замовлення стоїть перед школою й освітою взагалі. Отже, закінчивши школу, людина повинна:
а) хотіти і вміти працювати;
б) мати розвиток інтелекту, що відповідає вимогам свого часу;
в) уміти жити в суспільстві за його законами, мораллю, звичаями.
Це замовлення виконати нелегко, бо навіть мертвий матеріал має свою силу опору, яку мусить враховувати майстер, щоб виготовити якісну деталь. Тим більше людина не хоче насильства над собою, не хоче, щоб з неї когось формувати. Вона теж чинить опір вихованню, якщо з її особливостями не рахуватися.
Але в людини розвинута свідомість - найвищий витвір Бога. Отже, вона повинна усвідомити, що навчання, виховання - на її користь. Школа, вчителі організовують процес навчання і не можуть бути байдужими до того, як він проходить: успішно чи ні? А якщо ні, то яка тому причина: ваші природні можливості, способи навчання чи сторонні впливи? Ви почули (та й не вперше), якими ви потрібні суспільству: Зіставте, чи збігається це з вашими планами, чи відповідає вашій меті. Чи такими хочете бути ви? Упевнена, кожен хоче бути високопрофесійним спеціалістом у певній галузі. Ніхто свідомо не планує залишитись неуком, невігласом і неробою. Але чомусь такі люди трапляються. Річ у тому, що бажання досягти повної висоти мусить підкріплюватись бажанням іти до тої висоти, йти наполегливо, не відступаючи перед труднощами, долаючи перешкоди.
Деякі учні зізнаються, що вчитися їм нецікаво. А чи запитували ви себе, чому вам нецікаво? Чому іншим цікаво, а вам - ні? І коли це почалося? Чи не тоді, коли ви спасували перед труднощами, які потрібно подолати? Лінь породила відставання, зневіру. І, що найстрашніше, з'явилось звикання й примирення зі своїм становищем відсталішого, слабшого, байдужість.
Якщо ви зауважуєте, що над вами починає брати гору неохота працювати, лінь, - мобілізуйте всі своїсили, волю, щоб подолати цей стан. Не відкладайте на майбутнє (дехто з учнів думає або навіть обіцяє: "уже з нового навчального року почну виправлятись"), не обманюйте себе. Хочу нагадати вам: "лінощі - це символічні ґрати" (В. Сухомлинський), від них починається падіння і чим довше воно триватиме, тим нижче впадеш і тим важче буде піднятись. Якщо самому важко надолужити прогаяне, звертайтесь по допомогу. У вас є друзі серед ровесників і дорослих, є рідні, які завжди прийдуть на допомогу. Але найважливіше - перемога над собою. Уже перша невеличка перемога додасть сили, поверне віру в себе, а далі будуть перемоги вагоміші. І ви побачите: чим більше труднощів подолано, тим цікавіше вам учитись. Ви станете цікавішими для товаришів, зміниться ставлення до вас. Тож не давайте притулу у своїй душі лінощам, бо вони - ваш лютий ворог. Рятуйте у собі людину!
Loading...

 
 

Цікаве