WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Об’єктивність у процесі оцінювання знань студентів - Реферат

Об’єктивність у процесі оцінювання знань студентів - Реферат


Реферат на тему:
Об'єктивність у процесі оцінювання знань студентів
Від об'єктивності залежить ефективність усього процесу педагогічного оцінювання. Через відсутність чи хибність в об'єктивності виникає найбільше непорозумінь, порушується стимулювання у вивченні мови. Необ'єктивна оцінка впливає на вироблення байдужості до знань, у тому числі і до опа-нування іноземної мови, прагнення до поверхового її засвоєння, заради отримання лише більш високої оцінки.
Оцінка стає ефективним стимулом навчання за умов, якщо вона справедлива і дотримується об'єктивність у вимогах до всіх студентів. Особливо важливо, щоб студенти відчули і визнали справедливість і доброзичливість викладача. Оцінка за успішність не повинна залежати від тих чи інших особливостей поведінки студентів або особистих непорозумінь з викладачами, що нерідко трапляється в педагогічній практиці.
Дослідниця цієї проблеми В.М. Бочарнікова [3] вважає, що оцінку можна вважати об'єктивною, якщо вона відповідає тим зусиллям, які студент затратив на засвоєння навчального матеріалу. Таке визначення дещо обмежене, оскільки самі по собі зусилля не можуть бути критерієм оцінювання успіхів студентів. Воно може бути враховано як один із важливих аспектів оцінювання, як вияв поваги до студента за сумлінність і працелюбство. Об'єктивність оцінки, включає цей психолого-педагогічний підхід і поєднується з оцінюванням справжніх знань студента. Адже те, що більш здібний студент менше витрачає зусиль, порівняно з тим, кому пот-рібно затратити більше часу на засвоєння програмного матеріалу, зовсім не означає, що до нього застосовано необ'єктивний підхід при оцінюванні.
В.О. Сухомлинський наголошував на тому, що "оцінка морально виправдана тільки тоді, коли учитель оцінює не здібності, взяті, так би мовити, у чистому вигляді, а в єдності праці і здібностей, причому на перше місце ставиться праця" [11, с.84].
Доречним є зауваження Я.А. Коменського щодо обдарованих, здібних дітей, які потребують більшої завантаженості порівняно з іншими: "Гострий, рухливий розум, позбавлений серйозної роботи, буде наповнюватися жа-люгідним пустим і шкідливим змістом і стане причиною власної загибелі" /7, с.284]. Зрозуміло, що це стосується і здібних студентів, які потребують біль-шої завантаженості в процесі навчання і, відповідно, під час педагогічного оцінювання отримують оцінки за свої реальні знання.
При всій важливості об'єктивно виставленої оцінки суттєвою є і та психолого-педагогічна мотивація, яка пояснює студентові справедливість позиції викладача в його оцінці знань. Цей принцип означає, що оцінка має характеризувати якісний показник знань, незалежно від методів та засобів оцінювання, які використовує викладач, що здійснює цей процес.
Психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань з іноземної мови потребує особливого підходу. Саме тому опанування іноземної мови (англійської) докорінно відрізняється від процесу вивчення біології, географії, історії, математики, фізики, хімії, які формують певні уяв-лення про реальну дійсність. Наприклад, астрономія вивчає небесні тіла, іс-торія - розвиток суспільства і його закони, фізика - закони існування і руху матерії. Мова є лише засобом формування, формою існування і висловлення думки про об'єктивну реальність. Іноземна мова (наприклад, англійська) як навчальна дисципліна - "безпредметна" в тому розумінні, що є лише носієм певної інформації.
В.Гумбольд [5] відзначає, що" людина відчуває і знає, що мова для неї лише засіб, а зовні є невідомий світ, в якому вона намагається освоїтися за допомогою мови.
Психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань з іноземної мови '(англійської) як знакової системи - це оцінювання за реальне оволодіння фонетичними та лексичними одиницями, граматичними структурами та вміннями висловити свою думку.
Досить часто одні і ті ж студенти у різних викладачів одержують різні оцінки з одного і того ж предмета. Знання ті самі, а оцінки - різні.
Декількох викладачів іноземної мови запитали, на що вони звертають увагу у відповідях студентів при оцінюванні. Одні назвали повноту і образ-ність, гостроту і емоційність мови; інші
- ґрунтовне засвоєння матеріалу і самостійність суджень та думок; деякі - вміння аналізувати, оригінальність відповіді.
При всій розбіжності висловлених міркувань, кожен із викладачів правий по-своєму, бо всі названі складові належать до критерію оцінювання знань. Потрібно врахувати повноту, глибину, систематичність, ґрунтовність знань, які відображають різні сторони вимог до студентів під час оцінювання. Однак повністю усунути суб'єктивізм в оцінюванні знань і вмінь, мабуть, неможливо, оскільки оцінювання здійснює на практиці жива людина зі своїми якостями, особливостями, досвідом, ерудицією, майстерністю, що впливають на ставлення до того, кого оцінюють [6, с.44-50],
Маємо зазначити, що психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань виступає також як характерна риса діяльності. Бу-ти об'єктивним, зазначає дослідниця A.В. Бляшевська [2], означає не підда-ватися почуттям симпатії чи антипатії, а суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, її вмотивованості й обгрунтування, а також врахо-вувати ступінь навченості, тобто повноту, глибину, ґрунтовність, система-тичність знань. Основою у процесі оцінювання знань є рівень навченості.
Розрізняють п'ять таких рівнів: розпізнання, запам'ятовування, розуміння, вміння, перенос - вищий рівень навченості, за якого студенти творчо застосовують набуті теоретичні знання на практиці, використовують їх у новій ситуації, яку диктує науково-технічний прогрес.
Викладач повинен звернути увагу на те, як студенти застосовують набуті знання на практиці й об'єктивно їх оцінити.
Приймаючи рішення, педагог пояснює (хоча і не завжди), чому він виставляє ту чи іншу оцінку. Якщо аргументація переконлива, то сприймається студентами як об'єктивна, оскільки деякою мірою збігається з їх власною думкою. Психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань сприяє формуванню почуття радості успіху, а це могутній емоційний стимул, від якого залежить бажання студента здобувати знання, бути одним із перших у вивченні предмета, в тому числі в опануванні іноземної мови.
Психолого-педагогічний принцип об'єктивності в процесі оцінювання знань характеризує відношення між дійсним рівнем знань студентів та зап-ланованим програмою. Тільки об'єктивна оцінка є справедливою, і тільки справедлива оцінка спроможна викликати глибоке моральне задоволення і стати стимулюючим фактором для студентів. Вона водночас є і методом пробудження у студентів віри в справедливість, закріплення авторитету викладача і, звичайно, виконує орієнтуючу роль. Необ'єктивна оцінка може дезорієнтувати студентів, викладачів, адміністрацію навчальних закладів, : батьків, державні органи влади.
Педагогічний процес оцінювання знань - це складна психологічнаситуація і для викладача, оскільки під час його здійснення й виявлення реального, рівня знань педагог перебуває під впливом багатьох взаємодіючих факторів, зазначає професор Є.Й. Перовський [9], а саме:
- Об'єктивної якості робіт, що оцінюються, - усної відповіді, письмового викладу.
- Переконань викладача щодо значення знань, умінь, навичок.
- Ставлення викладача до оцінки (занадто принциповий і категоричний
чи, навпаки, байдужий до неї, має тенденцію до зниження чи підвищення оцінки).
- Ставлення викладача до студента (симпатія, антипатія), предмета.
- Ставлення, що склалися у викладача до студента щодо його успіхів з предмета на момент оцінювання знань.
- Ставлення викладача, адміністрації навчального закладу до студента, знання якого оцінюють (його зайнятість у культурно-масовій роботі, виконання різних доручень).
- Настрою викладача.
- Фізичного стану педагога (втомленість, погане самопочуття тощо).
- Особистого престижу (більше хороших оцінок - краща думка про викладача у керівництва навчального закладу і навпаки).
Аналіз педагогічної практики в школі та вищому навчальному закладі засвідчує, що лише перший із зазначених факторів має об'єктивний харак-тер, решта - суб'єктивні. Усунути вплив цих суб'єктивних факторів - головна умова об'єктивності оцінювання. На цьому акцентує увагу Є.Й. Перовський. Він вказує, що коли на викладача впливає якийсь один із названих факторів, то оцінка стає суб'єктивною. Учений має рацію, оскільки на практиці нерідко так і буває, зокрема при здійсненні усного педагогічного оцінювання знань. При цьому думка викладача, який здійснює педагогічний процес оцінювання знання, не збігається з переконаннями студентів. Це відбувається, коли викладач
Loading...

 
 

Цікаве