WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шкільництво в Україні від 13 до 20 століть - Реферат

Шкільництво в Україні від 13 до 20 століть - Реферат

крім навчання дітей грамоти, виконувало й завдання денаціоналізації українців.
Особливо гостро стояло в цей період і питання забезпечення шкіл навчальними підручниками. "Зоря Галицка" в 1851 році так характеризувала цю ситуацію: "Нестача відповідних книг навчальних є така велика, що найшвидше видання таких дуже потрібним виявляється. З причини тої нестачі наука в рускому язиці не може до цих пір порядочно в школах відбуватися, бо теперішні книги наукові а саме букварі, потребам шкільним дуже лихо відповідають; кожен писав як хотів, не тримаючися жодних граматичних правил, зовсім в простому дусі і смаку, як для темного люду тим способом много упереджень проти нашого язика утвердив і мимовільно окрив нашу мову ганьбою...
Відкриття гімназії у Коломиї не змінило важкої ситуації в П галузі освіти корінним чином. Так, за даними Крайової І шкільної ради, в К-кому шкільному окрузі тільки один з 1329 учнів відвідував гімназію.
Доказом наявності на Коломийщині значної к-ті освічених людей є той факт, що 1862 в Коломиї відчинила двері перша книгарня, яка торгувала популярною укр. літ., молитовниками таобразками. Попит на літ. був доволі високим, оскільки, за свідченням сучасників, торговці мали добрий заробіток.
У 1912 засновується 4-класна сопівська укр. школа, в якій навчали Йосип Пушкар, Іванна Витвицька, Ольга Герасимовичівна, Микола Гринів, Ольга Витвицька. Пізніше дир. школи стає Теодор Бундзяк, за ним - Йосип Пушкар. У тих населених пунктах, де не вдавалося заснувати звичайні школи, відкривали покутні школи, je вчили тільки час до часу найчастіше в зимові місяці.
Протягом цього періоду найхарактернішою рисою розвитку укр. Ш. на теренах краю була гостра конфронтація представників освічених верств українців з представниками пол. верхівки краю.
Характеризуючи стан Ш. в Австро-Угорській імперії, історики приходять до висновку, що українці не використали сприятливі обставини, які склалися на той час.
Перша світова війна (1914-18)
У воєнний період (1914-18) Ш. на К-ні зазнало величезних змін, оскільки на її території вели активні бойові дії, а населення відчувало на собі усі складнощі військового становища. Протягом першої рос. окупації (вересень 1914 - лютий 1915) школи фактично не зазнали якихось великих змін, окрім, хіба що, тимчасового закриття.
Підсумовуючи перший етап діяльності цивільної влади на окупованій території, рос. окупаційна влада 1 березня 1917 стверджувала, що "в областях Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни, всюди в Буковині й Галичині школи відкриваються виключно за рахунок місцевих сільських общин... навіть в більше розорених сільських общинах знаходиться можливість підшукати не тільки/ приміщення, але й засоби для утримання школи".
У Коломиї станом на 31 травня 1917 існувало 10 навчальних закладів, з них 5 з укр. мовою викладання і 5 - з пол. Укр. школи:
1) школа на вул. Собіського, 41;
2) школа на Кутському передмісті;
3) жіноча семінарія;
4) укр. гімназія;
5) жіноча гімназія сестер-служебниць уршулянок. Останній навчальний заклад в документі названо укр., хоча таким він ніколи не був.
Визначальним у подальшому розвитку Ш. був закон від 31 липня 1924 "Про деякі постанови в організації шкільництва", який отримав назву "закону Ґрабського"
У 1921 при Народному домі в Коломиї заснували першу в регіоні укр. музичну школу - філію Вищого муз. ІН-туту ім. Лисенка у Львові.
Перший період CРCP (1939-41)
Розуміючи важливість освітньої системи для становлення ідеологічної системи, керівництво СРСР одним із першочергових завдань на західноукраїнських землях вважало корінне "виправлення недоліків" пол. освітньої системи. Якщо станом на 1 вересня 1939 у Західній Україні працювало 5166 шкіл (з них укр. - 135, пол. - 2731, змішаних - 2205), то у 1940/41 н. р. І в західних обл. УРСР кількість загальноосвітніх шкіл досягла 6739, безкоштовним навчанням охоплено 1 189 100 дітей.
Одними з перших завдань, за вирішення яких взялися органи місцевого самоврядування на теренах Коломийщини в галузі освіти, були питання, пов'язані з відновлення мережі/ освітніх закладів, упорядкування їхньої діяльності в дусі рад. освітньої системи та подолання неписьменності й малописьменності. Так, уже на засіданні виконкому К-кої міської ради депутатів трудящих від 2 березня 1945 затвердили мережу гуртків малописьменних та неписьменних в к-ті відповідно 7 та 9, якими охопили 42 та 59 учнів.
Кожен окупаційний режим спрямовував систему освіти, а властиво школу, на досягнення своїх геополітичних цілей. Шовіністична, асиміляторська політика окупантів гальмувала природний процес національного самовизначення українців. З проголошенням незалежності України (1991) постала нова ситуація в укр. Ш.
Третя школа
Загальноосвітня школа І-ПІ ступенів з поглибленим вивченням предметів музично-естетичного циклу (1 вересня 1995). Заснована 1946 у приміщенні кол. пол. 7-річної школи ім. Святого Казимира (1907-44). Упродовж 1944-46 тут функціонувала пол. НСШ, 1946-58 - Коломийська семирічна школа № 3 з укр. мовою навчання, 1958-89 - Коломийськака ВШ № 3. Стоїть на вул. Гетьмана І. Мазепи, 132а. Загальна площа 1418 кв. м. Є спортмайданчик, сад, подвір'я, аудіовізуальні технічні засоби навчання, муз. інструменти, шкільна б-ка, яка нараховує майже 7000 шкільних підручників та 7876 книжок художньої літ. У 1962 добудували двоповерхове приміщення на 8 класних кімнат, спортивний зал, кухню, зал-їдальню та допоміжні приміщення. Окремо стоїть шкільна майстерня, де діти займаються обробкою металу та дерева. К-ть учнів: 667 (1981), 441 (1991), 407 (2003), які вивчають 20 предметів. К-ть учителів: 40 (2003). Дир. школи: Б. С. Мельник (1946-52), В. П. Лапченко (1952-55), І. Г. Поліщук (1955-59), М. П. Шевченко (1960-72), В. Ю. Камінський (1972-79), В. Ю. Бойцан (від 1979).
Loading...

 
 

Цікаве