WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасні підходи до використання ігрової діяльності у виховному процесі - Реферат

Сучасні підходи до використання ігрової діяльності у виховному процесі - Реферат

інакше її вибір не завжди буде вдалим.
Нерідко призначають ведучого за результатом попередніх ігор. Цей вибір стимулює учнів добиватися кращих результатів у грі.
Є ще спосіб жеребкування. Для цього застосовують рахунок у вигляді лічби. На кого випаде останнє слово лічби, той стає ведучим, чи навпаки, виходить з кола (в такому разі лічба робиться доти, поки не залишиться один гравець, який і стає ведучим). Цей спосіб довший за часом, ним зазвичай користуються в іграх, які проводять у позаурочний час.
Розподіл на команди. В командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд. Розподіл гравців на команди здійснюється вчителем на його розсуд, шляхом розрахунку або фігурним маршируванням, а також за призначенням капітанів команд. Він може вдало зробити це тільки тоді, коли добре знає колектив. За таким способом розподіл відбувається швидко, але самі гравці ніякої активності не проявляють.
При розподілі гравців шляхом розрахунку діти шикуються в шеренгу, а потім робиться розрахунок на таку кількість номерів, скільки в грі повинно бути команд. Хоч спосіб цей короткий у часі, але внаслідок його команди не завжди формуються рівні за своїми силами.
Розподіл гравців шляхом фігурного марширування здійснюється таким чином: учні перешиковуються з колони по одному в колону по два, по три, де кожна з новоутворених команд являє собою одну із колон, які змагаються. Цей спосіб є зручний тому, що він не потребує багато часу для його проведення.
Спосіб розподілу на команди за призначенням капітанів полягає в тому, що діти на початку гри вибирають капітанів у залежності від кількості команд.
Призначені капітани по черзівибирають гравців у свою команду. Цей спосіб дає можливість швидко укомплектувати команди, рівні за силами. Однак він має свої негативні сторони. Слабких гравців капітани до своїх команд беруть неохоче. Щоб цього уникнути, треба відібрати до команди десь половину гравців, а другу - поділити за допомогою розрахунку.
Всі способи розподілу на команди слід запроваджувати у відповідності з характером і умовами проведення гри, а також складом гравців.
Вибір капітанів команд. У командних іграх важлива роль відводиться капітанам команд. Вони відповідають за дисципліну гравців своєї команди під час гри, організовують і розміщують учасників, встановлюють черговість бігу в іграх-естафетах. Капітанів вибирають самі гравці або призначає вчитель, коли вже створені команди з учнів, найбільш здібних та дисциплінованих, що користуються авторитетом у своїх товаришів.
Визначення помічників та суддів. Більшість рухливих ігор важко організувати і проводити без помічників і суддів. Це особливо важливо на уроках фізичної культури, коли час на проведення гри обмежено, і в зв'язку з цим її організація повинна бути чіткою і швидкою. Помічники і судді призначаються з числа учнів, звільнених за станом здоров'я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження даної гри протипоказане. Якщо таких учнів немає, то суддів призначають з числа гравців. Кількості суддів у грі залежить від її характеру, кількість груп або команд і розмірів майданчика. Вони допомагають учителю в роздачі або встановленні інвентаря, ведуть підрахунок очок та ін.
Виконання обов'язків суддів, капітанів команд прищеплює дітям організаторські навички.
Керівництво процесом гри. Після пояснення правил і розміщення гравців на майданчику починається гра за умовним сигналом (свисток, сплеск у долоні, змах прапорцем та ін.), командою або розпорядженням учителя. Сигнал подається після того, як учитель переконався, що всі гравці добре засвоїли правила гри.
В іграх з розподілом граючих на підгрупи бажано користуватися командою, яка складається з трьох частин: "На старт", "Увага", "Руш". Все це сприяє виробленню у дітей правильної та швидкої реакції, яка необхідна в майбутньому при навчанні старту в бігу, плаванні, ходьбі на лижах та бігу на ковзанах.
Ігри сюжетного характеру, де немає змагального моменту, не по-требують особливо чітких команд. У процесі гри вчитель дає вказівки гравцям, які допускають помилки.
Дозування навантаження в грі. Відповідним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження, визначити яке важче, ніж у фізичних вправах, не зв'язаних з ігровими діями. Наприклад, фізичне навантаження, яке дає гра, залежить від загального навантаження на уроці фізичної культури, від характеру роботи на уроці і активності гравців. Ігрова діяльність своєю самостійністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. В зв'язку з цим, щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження. Для регулювання фізичного навантаження в грі запроваджуються різноманітні методичні прийоми: зменшення або збільшення часу, відведеного на гру, кількості повторень гри, розмірів майданчика і довжини дистанції, яку пробігають гравці, ваги предметів, які метають, кількості і складності правил гри і перешкод; введення корот-кочасних пауз для відпочинку. Отже, дозування фізичного навантаження в грі визначається методикою її проведення, місцем та умовами, в яких перебувають гравці (на майданчику, в приміщенні, влітку або взимку).
Закінчення гри. Тривалість гри залежить від педагогічних завдань, що ставились учителем перед нею, умов занять, кількості учасників та їх віку. Гру потрібно закінчити своєчасно, коли гравці одержали достатнє фізичне та емоційне навантаження. Не слід чекати того моменту, коли самі гравці, запропонують припинити її. Якщо гра командна, необхідно перед її початком повідомити учасників, скільки разів вона буде повторюватися. Коли гра не має визначеного кінця, вчитель заздалегідь попереджає про закінчення її, обумовлюючи певний час, або проводить гру до тих пір, поки не зміниться ведучий.
Закінчення гри не повинно бути несподіваним для учасників, тому що раптовий кінець її може викликати негативні реакції у дітей або їх невдоволення.
Після закінчення гри необхідно підвести її підсумки. При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні сторони в їх поведінці.
Треба обов'язково відзначити дітей, які брали активну участь у грі, точно додержувались її правил, виявляли творчу ініціативу. Слід пам'ятати про те, що вміле підведення підсумків має велике виховне значення.
Loading...

 
 

Цікаве