WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Пропозиції з поліпшення освітніх можливостей для учнів з порушенням слуху - Реферат

Пропозиції з поліпшення освітніх можливостей для учнів з порушенням слуху - Реферат

Україні комп'ютерний клас для навчання глухих і слабочуючих, щоб розпочати викладання їм англійської мови.
Початкова мета Ігоря - залучити ресурси - була досягнута. Однак, камінь, кинутий у воду, продовжував утворювати нові круги на поверхні.
4. Приклад Ігоря демонструє 4-й урок Фуллана. Щоб досягти результатів, викладачі і школи повинні брати на себе більші моральні зобов'язання і пов'язувати їх з досягненням більш високих соціальних цілей. Вчителі повинні мати бажання змінити умови і методи навчання. Школи та інші освітні заклади мають зосередитись на визначенні та створенні навчального та суспільного середовища, що відповідає сучасним потребам. Нашою метою є створення таких моделей освітніх організацій, в яких би педагоги знали, що зернята для майбутнього добробуту знаходяться поруч з ними.
Зусилля Ігоря, спрямовані спочатку на допомогу своїм людям у Львові, набули ефектукаскаду, оскільки поширювалось і розросталось коло спілкування з різними людьми в Канаді, особливо з одним Професором. На запрошення Ігоря Професор з Канади їде до України, де зустрічається з київськими Професорами, запрошує їх відвідати Канаду для ознайомлення з досвідом. Після обміну візитами Професори мали змогу порівняти ситуацію в освіті обох країн і вирішили провести літній освітній табір для глухих учнів, викладачів і батьків. Ця модель не практикується в Україні, але широко розповсюджена на Заході, коли збираються разом всі три сторони процесу (батьки, діти, вчителі). Відомо, що роль батьків є ключовою для подальших успіхів їхніх дітей, тому батьки повинні одержувати допомогу і підтримку. Перший літній табір було проведено в Криму в таборі "Артек" у 2000 р. Його відвідали 60 учасників. Роботу освітнього табору визнали дуже успішною всі три категорії учасників, але як перший, він був і найбільш важким для передачі досвіду та ідей розбудови громади, описаних Фулланом.
Водночас, коли проводився Літній табір-2000, Професор умовив декілька західних компаній відвідати Україну і надати слухові апарати 100 дітям, що їх потребували. Це започаткувало співпрацю між власниками і службовцями західних та українських компаній і залучило їх до освітнього процесу.
Олександр, що мав відношення і до педагогічних і до комерційних кіл, належав до самих енергійних добровольців по організації та проведенню Літніх інститутів і зараз залишається ключовим організатором в Україні.
Щоб продовжувати цю роботу, і з українського і з канадського боку було домовлено зареєструвати громадські організації в наших країнах під однаковою назвою - "Українсько-Канадський Альянс для глухих та слабочуючих". Група добровольців у Канаді сформувалась, щоб знайти кошти і відправити представників до таборів, українська сторона зі свого боку взяла зобов'язання організовувати і частково фінансувати майбутні Літні освітні інститути. В 2001 р. канадська та українська організації, що входять до Українсько-Канадського Альянсу провели 3 інститути (в Хусті, Харкові, Одесі), в яких брали участь 140 учасників. Наступного 2002 року керівники шкіл, що раніше остерігались без вказівки зверху брати участь у процесі, з радістю погодились і організували Літні інститути в 9 регіонах України для 360 учасників (в Хусті, Львові, Підкамені, Луганську, Одесі, Миколаєві, Запоріжжі, Херсоні, Києві). Щоб збільшити кількість задіяних шкіл, в 2003 р. обидва Альянси вирішили створити регіональні центри, які б надавали допомогу школам. Таким чином літні інститути можуть відбутися в усіх 59 школах для глухих і слабочуючих України. В 2003 році Альянс запропонував два регіональних інститути в Хусті та Харкові. З різних шкіл до цих міст прибуло160 учасників. Загалом, з 2000 р. було проведено 15 освітніх інститутів, 4 семінари та підсумкова науково-практична конференція. Більше 750 глухих і слабочуючих учнів, їхніх батьків, викладачів, представників громадських організацій, науковців та чиновників знайомились, брали участь в заходах, обмінювались думками. В липні 2004 р. Альянс проведе 5-й рік поспіль два чергових літніх інститути.
Окрім успіху, що вимірюється кількістю учнів, батьків, педагогів, що побували учасниками цих заходів, Літні Інститути мали вплив на формування громадської думки. Вони мали успіх тому, що це форуми, де мають шанс виникнути нові ідеї, погляди, що допоможуть прискорити необхідні зміни, що поліпшать навчальний процес. Кожна категорія учасників висловлювала власне бачення проблем та шляхів їх розв'язання. Використовувалась жестова мова, яка в Радянському Союзі офіційно не дозволялась в освітній системі з 1950-х років. Українська сторона спостерігала, що канадські професіонали використовують жестову мову у викладанні і бачила, наскільки швидко користувачі американської жестової мови могли навчитись спілкуватися з носіями української жестової мови. Це спонукало викладачів і батьків вивчати жестову мову і використовувати мову жестів у процесі навчання, тому що бачили на практиці - таким чином чуючі викладачі краще розуміються з глухими учнями. Як результат - започаткувалась робота над створенням навчального відео курсу та укладання словника жестової мови, сама вона знаходиться на шляху до визнання свого важливого місця у навчанні та спілкуванні глухих. З 2003 - 2004 р. вже було рекомендовано спеціальним школам вводити курс навчання української мови жестів. Це підтримало Міністерство освіти та науки. Виникла можливість вивчення англійської жестової мови. Подібні зміни починають траплятися і в інших сферах, наприклад, дошкільна рання діагностика глухоти і спеціальна підготовка вчителів масової школи, що працюють з глухими.
5. Ці приклади демонструють уроки 5 і 6, описані професором Фулланом. Він говорить, що зміни у виховному та навчальному процесах вимагають не тільки індивідуального підходу, але й колегіальності. Це вимагає від вчителя позбутися консерватизму та відірваності, при цьому не допускаючи домінування думки якоїсь групи людей. Співпраця в колективі не повинна розчавити здатність особистості думати і працювати незалежно. Дійсно, для реформування в освіті потрібні особистості. Чим більше

 
 

Цікаве

Загрузка...