WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мислення. Проблема розвитку творчого мислення - Контрольна робота

Мислення. Проблема розвитку творчого мислення - Контрольна робота

важливий не стільки об'єм знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати необхідні знання і застосовувати їх у конкретних ситуаціях. Ускладнена шкільна програма та брак часу на засвоєння матеріалу вимагають від учнів не механічного запам'ятовування, репродуктивної діяльності на уроці, а вміння творчо підходити до навчальних завдань.
Та й, на жаль, розвиток творчого мислення дітей не завжди забезпечується в їхніх сім'ях, оскільки економічна та соціально-політична нестабільність у нашому суспільстві обмежує можливість батьків займатися дітьми. Тому це завдання в основному випадає на долю школи.
Проблема навчання творчості, підготовки до професійної творчої діяльності досить незвичайна - як навчити того, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого Звідси виникла ідея "вільного" виховання, "спонтанного" розвитку творчості, за якою найважливішим вважалося не перешкоджати паросткам спонтанної творчості. Проте добре було б не тільки не заважати, а й сприяти розвиткові творчих здібностей, здатності до різних видів творчої праці.
Сучасний підхід до навчання творчості пропонує чітке розмежування того, чого у творчості можна й потрібно вчитися, а чого не можна й не треба. Так, О. О. Мелік-Пашаєв виділяє кілька рівнів творчих здібностей у художній творчості, які виявляються в розв'язуванні творчої задачі. Одна з головних характеристик творчої задачі, як відомо, - відсутність єдино правильного вирішення взагалі, воно можливе тільки з певної естетичної позиції, якщо йдеться про мистецтво, або, ширше, з певної рефлексивної позиції суб'єкта відносно задачі. Отже, найнижчі, операціональні компоненти творчих здібностей можна формувати безпосередньо, показуючи й пояснюючи, як і що має робити учень. Для розвитку творчої уяви перед учнем треба ставити задачі, для вирішення яких він має відшукати власні, не відомі вчителеві засоби. Якщо йдеться про естетичну позицію, тут і саму задачу повинен поставити перед собою учень (О. О. Мелік-Пашаєв).
Отже, безпосередньо навчати творчості у звичайному розумінні слова "навчання" неможливо. Щоб описати процеси формування здатності до творчості, використовується ідея, поняття тренінгового впливу. В даному разі йдеться про тренінг інтелектуально-творчий.
Інтелектуально-творчий тренінг, тобто розгорнуту систему гнучких впливів на особистість, спрямовану на формування здатності до творчості, слід відрізняти від прийомів, або методів, активізації творчості "під конкретну задачу", тобто методів пошуку конкретного технічного або наукового вирішення. Разом з тим знайомство з такими методами, значною мірою поширеними в організації сучасної технічної творчості, їх практичне застосування і відповідний досвід теж сприяють нагромадженню творчого потенціалу.
Методи пошуку нових технічних рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових слід відзначити "брейн-стормінг" Ф. Осборна (про нього вже йшлося вище, коли розглядалася критичність мислення), синектику (Дж. Гор-дон), для якої важливим є вміння емпатичного втілення у неживі предмети, творчу дискусію тощо. Принципову роль у групових методах пошуку нових технічних рішень відіграє соціально-психологічний аспект організації творчої групи, комплектування керівної ланки, стиль лідерства, підтримка комфортного спілкування в групі. Ці ж фактори мають вирішальне значення для творчої ефективності малих виробничих груп, зокрема в системах автоматизованого проектування технічних об'єктів.
Серед індивідуальних або комбінованих методів (тобто таких, які можуть використовуватися як однією людиною, так і групою) можна відзначити узагальнений евристичний метод О. М. Половинкіна, метод гірлянд асоціацій, або метафор, розроблений відомим винахідником Г. Я. Бушем, його ж "метод семикратного пошуку", а також метод "мор-фологічного аналізу" (Ф. Цвіккі), функціонально-вартісний аналіз, метод фокальних об'єктів (Ф. Кунце). З цими методами можна ознайомитися в сучасній літературі з технічної творчості (Г. С. Альтшуллер, 1986, В. О. Моляко, 1983, Ю. Л. Трофімов, 1989).
Системи творчого тренінгу, як правило, містять у собі комбінації багатьох методів, вони орієнтовані не на конкретний результат, а на поштовх до творчості, нагромадження відповідного потенціалу, відстрочену творчу ефективність.
Висновки
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою форму творчого відображення людиною дійсності, що породжує такий результат, який у самій дійсності чи в суб'єкта на даний момент часу не існує. Мислення людини також можна розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті уявлень і образів. Відмінність мислення від інших психологічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди зв'язано з активною зміною умов, у яких знаходиться людина.
Мислення завжди спрямоване на рішення якої-небудь задачі. У процесі мислення виробляється цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності.
Мислення - це особливого роду розумова і практична діяльність, що припускає систему включених у неї дій і операцій освітнього і пізнавального характеру.
Будь-який розумовий процес є по своїй внутрішній будові дією чи актом діяльності, спрямованим на вирішення визначеної задачі. Задача ця включає в собі ціль для розумової діяльності індивіда.
Розумовий акт суб'єкта виходить з тих чи інших мотивів. Початковим моментом розумового процесу звичайно є проблемна ситуація, тобто ситуація, для якої немає готових засобів рішення. Мислити людина починає, коли в неї з'являється потреба щось зрозуміти. Мислення звичайно починається з проблеми чи питання, з подиву чи здивування, із протиріччя.
Процес мислення характеризується наступними особливостями:
1. Мислення завжди має опосередкований характер.
2. Мислення спирається на наявні в людини знання про загальні закони природи і суспільства.
3. Мислення виходить з "живого споглядання", але не зводиться до нього.
4. Мислення завжди є відображення зв'язків і відносин між предметами в словесній формі. Мислення і мова завжди знаходяться в нерозривній єдності.
5. Мислення людини органічно зв'язано з практичною діяльністю. У своїй сутності воно спирається на суспільну практику людини. Це аж ніяк не простої "споглядання" зовнішнього світу, а таке його відображення, що відповідає задачам, що виникають перед людиною в процесі праці й інших видів діяльності, спрямованих на перебудову навколишнього світу: "важливою і найближчою основою людського мислення є саме зміна природи людиною, а не одна природа як така, і розум людини розвивався відповідно тому, як людина навчалася змінювати природу".
Список використаної літератури
1. Климов Е.А. Основы психологии. Уч. для вузов. - М., 1997. 4-Лезер Ф. Тренировка памяти. - М., 1990.
2. Немов Р. Психология. Кн.1, 2, 3. - М., 1998.
3. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К., 1995.
4. Рубинштейн С. Основы общей психологии. - С.-Пб., 1998.
5. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - М., 1989. - Т. II.

 
 

Цікаве

Загрузка...