WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Уроки праці, їхній зміст і методи навчання - Реферат

Уроки праці, їхній зміст і методи навчання - Реферат

склеювання. Учитель пропонує розгорнутий конверт щільно пригорнути до лівого верхнього кута альбомного листа й обвести олівцем. При обведенні контури розгорнення можуть вийти не дуже акуратними. Тому вчитель пропонує дітям перевірити розгорнення за допомогою лінійки і косинця і внести в них виправлення. Учитель запитує, що необхідно зробити, щоб склеїти конверт. (Необхідно провести три додаткові лінії згинів). Щоб папір рівно згинався, необхідно провести по лінії згину уздовж лінійки тупим кінцем ножиців. Після вирізання і згинання розгорнення прилягає до інший, а смужки закривають зігнуті сторони з боків і зверху. У деякі смужки, що учиться, не будуть щільно прилягати до сторін. Необхідно ще раз перевірити розміри й усунути неточності. Заключної є операція склеювання. Демонструючи креслення розгорнення, учитель показує, що на кресленні кожна лінія має своє призначення: контури позначаються суцільною товстою лінією, розміри - тонкою суцільною лінією, згин - штрихпунктирной лінією з двома крапками, місця намазування клеєм - штрихуванням, розміри вказуються в міліметрах. Учитель ще раз пропонує перевірити точність розмітки розгорнення, після чого склеїти конверти. Сполучення демонстрацій натуральних предметів зі словом учителя робить навчання більш дохідливим, будить у дітей інтерес до трудового завдання, будить у них творчу ініціативу. У результаті активного спостереження за зразком виробу діти самі встановлюють, з чого починати роботу, з яких елементів побудувати розгорнення, які приготувати матеріали, за допомогою яких інструментів і яких прийомів здійснити технологічні операції.
Особливо корисними на уроках трудового навчання є демонстрації, що сполучаться з евристичними бесідами. У цьому випадку в процесі спостереження діти побуждаются до самостійного пошуку раціональних шляхів проведення трудового процесу.
Сполучення демонстрацій зображень з письмовим словом у даний час одержує усе більше поширення на уроках праці. При знайомстві учнів із працею дорослих учитель демонструє картини, діафільми, кінофільми про целюлозно-паперовій, поліграфічній, текстильній, керамічній, будівельній промисловості. При вивченні матеріалів, інструментів, прийомів роботи, організації трудової діяльності, вивченні техніки безпеки широко використовуються таблиці. В одних випадках учитель використовує таблиці як ілюстрації, в інші - як інструкції. Наприклад, таблиці, що показують процеси згинання папера, при поясненні прийомів роботи використовують як ілюстрації, а під час практичної роботи- як інструкцію. По деяких темах на уроках трудового навчання виникає необхідність продемонструвати учнями серію картин по якій-небудь визначеній темі.
На уроках поряд з демонстрацією готових зображень учителю приходиться виконувати малюнки, ескізи і креслення на класній дошці зображення зі строгим дотриманням усіх вимог Дст.
Практичні методи. На уроках трудового навчання учні поряд з політехнічними знаннями опановують загальтрудовими політехнічними уміннями: проектувати продукт праці, планувати трудовий процес, обладнати робоче місце, здійснювати операції розмітки, обробки, виміру, зборки, монтажу, обробки, проводити самоконтроль. Це знання, застосоване на практиці. Під умінням розуміється свідоме виконання учнем заданих дій з вибором правильних прийомів роботи. Знання можуть не доводитися до ступеня умінь. Наприклад, учень може знати, як варто різати папір ножем, але не уміти виконувати цю операцію. Тому для перетворення знань в уміння необхідно проводити додаткові інструктажі і тренувальні вправи. У процесі навчання умінням дитина сприймає чужий досвід, наприклад досвід учителя, але головна роль при цьому належить особистому досвіду учня.
При навчанні уміння трудові операції звичайно розчленовуються на більш дрібні елементи - трудові прийоми і дії. На першому етапі навчання кожна трудова дія здійснюється учнем в уповільненому темпі з ретельним продумуванням кожного виконуваного елемента. Осмислені й освоєні трудові дії поступово поєднуються в трудові прийоми, що, у свою чергу, вимагають подальшого осмислення й удосконалювання в процесі спеціальних вправ. Трудові прийоми поступово поєднуються в операції, а потім у трудові уміння. Звичайно уміння розглядаються як первісна стадія навички, під яким розуміється автоматизована діяльність дитини. Однак найбільш складні уміння можуть містити в собі елементи відпрацьованих навичок. Таким чином, уміння і навички знаходяться в діалектичній єдності, вони доповнюють і обумовлюють один одного. Однак уміння завжди відрізняється від навички тим, що воно постійно зв'язано зі свідомим, не автоматичним виконанням трудових дій. При формуванні умінь у корі великих півкуль головного мозку створюється маса асоціацій (зв'язків) між сенсорними, аналітичними, руховими й іншими ділянками нервових кліток. У початкових класах учитель звичайно не ставить мети доводити оволодіння трудовими операціями до рівня автоматизованих навичок, за винятком найпростіших дій по оперированию графічною інформацією й оволодінню найпростішими прийомами роботи інструментам. Тому основна увага на уроках трудового навчання вчитель зосереджує на формуванні в дітей трудових умінь.
У процесі трудової політехнічної підготовки в початкових класів, що учаться, формуються три основні групи умінь. До першої групи відносять політехнічні уміння: вимірювальні, обчислювальні, графічні, технологічні; до другого - загальтрудові уміння; організаторські, конструкторські, діагностичні, операторські; до третього - спеціальні трудові уміннями: обробка папера, картону, тканини, різних матеріалів, зборка, налагодження й ін.
Формування умінь завжди зв'язано зпрактичною діяльністю учнів. Тому в основу методів формування умінь варто покласти види діяльності учнів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Абилов К.С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук. Баку, 1965.
2. Айтпаева А.К. Казахские народные игры как средство воспитания младших школьников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. А.,1997.169 с.
3. Алексюк А. Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. М.,1979.
4. Анохина Т.А. Учебник как средство систематизаций знаний учащихся. Автореферат, М.,1985.
5. Армаганян Л.Х. Главное звено трудового воспитания в школе. Начальная школа. №5,1986, с.37-39
6. Ахияров К.Ш. Трудовое воспитание в сельской общеобразовательной школе на современном этапе. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора педагогических наук. М., 1974.
7. Бабаев М.А. Роль беседы в активизации учащихся в начальных классах в процессе обучения. Баку, 1972.
8. Бабанский Ю.К. Педагогика. М., 1988.
9. Байзакова Е.М. Развитие методов обучения в истории начальной школы Казахстана. Автореферат. А., 1995.
10. Баранова С.П., Сластенина В.А. Педагогика. М., 1986.
11. Бокарев Л.Ю. Трудовое обучение и воспитание младших
школьников в практике учителей. Начальная школа. № 5, 1983. с.47. 12. Болдырев Н.И. Педагогика. М.,1968.
13. Брызгалова С.И. Функции и место проблемного изложения и эвристической беседы в обучении старшеклассников. Автореферат. М., 1976
14. Верзилин Н.М. Об определении и классификации методов обучения. Советская педагогика. № 8, 1957.
15. Галагузова М.А. Активизация творческой познавательной деятельности учащихся на уроках труда. Начальная школа. № 7, 1987.
16. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. М., Издательство МГУ, 1985.
Loading...

 
 

Цікаве