WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Співпраця сім’ї та школи в системі ЗОШ І ст. - Дипломна робота

Співпраця сім’ї та школи в системі ЗОШ І ст. - Дипломна робота

сім'я і школа, вихованню дітей у сім'ї надавав А. С. Макаренко. Він написав "Книгу для батьків"[70], прочитав по радіо багато лекцій про виховання дітей у сім'ї, які в 1940 році були опубліковані окремою книгою "Лекції про виховання дітей". Виховання, зазначав А. С. Макаренко, є процес соціальний в широкому розумінні цього слова; виховує дитину (добре або погано) все - природа, середовище, явища, речі, але насамперед люди - "з них на першому місці батьки і педагоги" [71, 20-21].
А. С. Макаренко стверджував, що сім'я повинна бути колективом, в якому діти отримують первинне виховання і який, нарівні з установами суспільного виховання, впливає на правильний розвиток і формування особистості дитини. Він стверджував, що тільки в тій сім'ї діти отримають правильне виховання, яка усвідомлює себе частиною суспільства, в якій діяльність батьків розглядається як необхідна суспільству справа.
Надаючи великого значення у вихованні дітей розумному батьківському авторитетові, А. С. Макаренко гостро критикував його "фальшиві типи": "авторитет придушення"-коли батьки б'ють і залякують дітей; "авторитет віддалі" - коли між дітьми і батьками немає нічого спільного; "авторитет чванства" - коли батьки вихваляють себе і недооцінюють інших людей; "авторитет педантизму" - коли батьки - бюрократи і формалісти - все забороняють дітям; "авторитет резонерства" - коли батьки надокучають дітям частими і зайвими повчаннями; "авторитет любові" - коли батьки надмірно задобрюють дітей; "авторитет дружби"-коли між батьками і дітьми існує панібратство; "авторитет підкупу" - коли слухняність дітей купується подарунками й обіцянками батьків. Усі ці типи "батьківського авторитету" А. С. Макаренко називав негідними, аморальними, шкідли-вими. Справжній батьківський авторитет, зазначав він, повинен мати в своїй основі: здорову радянську сім'ю, громадський обов'язок і честь батьків, їх трудову діяльність, усвідомлення батьками своїх обов'язків, правильне розуміння любові до дітей.
"Книга для батьків" і "Лекції про виховання дітей" А.С.Макаренка є своєрідною енциклопедією сімейного виховання [70; 72].
Видатний польський вчений Я. Корчак пише: "Перше слово маленької дитини - "мама"...саме древнє слово, яке придумали ще первісні люди..., а тому слово "мама" подібне у всіх мовах...
Вже маленька дитина знає свою маму. Ще ні говорити, ні ходити не вміє, а вже тягне руками до матері. Впізнає її на вулиці, коли вона підходить, ще здалека усміхається. Навіть вночі впізнає по голосу, диханню. Навіть сліпі від народження і осліплі діти, торкаючись рукою лиця матері, впізнають її і говорять: "Мама - мамуся..."[50, 446]
У своїх творах він розкриває стосунки, які виникають у сім'ї між батьками і дітьми, між братами і сестрами. Дає поради, як впливати, сформувати дитину з точки зору педагогіки і медицини.
У книзі "Як любити дітей", зокрема, у розділі "Дитина в сім'ї" дає відповідь на запитання "Що собою являє дитина?" і досліджує поведінку батьків та дітей у таких ситуаціях:
- батьки говорять: "Він повинен... Я хочу, щоб він..." "Чи красива дитина? А мені все рівно". "Чи розумна?" - як поводитися батькам, коли виникає страх перед смертю дитини, і т. п [52, 183].
Проблеми родинного виховання все життя хвилювали і такого великого педагога, як Василь Олександрович Сухомлинський,- проблеми виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, поведінка. Він був переконаний у тому, що успіху у вихованні поколінь можна досягти тільки спільними зусиллями сім'ї та школи. "Всі шкільні проблеми стоять і перед сім'єю, усі труднощі, які виникають у складному процесі шкільного виховання, сягають своїм корінням у сім'ю" [114, 4]. В.О.Сухомлинський твердив, що зміцнення сім'ї, вдосконалення родинного виховання - одна з найважливіших соціальних проблем, від розв'язання якої залежатиме майбутнє нашого суспільства, моральне обличчя молоді.
Наприкінці свого життя В.О.Сухомлинський розпочав роботу над дуже потрібною книжкою - енциклопедією сімейного виховання - "Батьківською педагогікою" [114], в якій повинні були висвітлюватися найактуальніші сучасні проблеми виховання дітей у сім'ї, педагогічної освіти батьків і дорослих, соціальної педагогіки. Тільки після його смерті вдалося зібрати рукописні та деякі надруковані статті й підготувати видання "Батьківської педагогіки".
"Батьківська педагогіка" - це захоплююча і хвилююча поетична розповідь про найважливіший, священний обов'язок батьків щодо своїх дітей, це пристрасний гімн благородній душі дитини, її сподіванням, устремлінням, людському сімейному щастю. Водночас це гірка правда про те, як батьківська нерозсудливість, сліпа потворна любов до дітей, духовне зубожіння, міщанство та інші вади сімейного життя частини наших громадян призводять до трагічних наслідків - спотворення душі дитини, появи антисоціальних явищ, дармоїдства, марнотратства, споживацької психології, дитячої злочинності.
У "Батьківській педагогіці" кожний маленький епізод, подія з життя школи чи сім'ї, легенда чи переказ стають канвою, відправним моментом для змістовної розмови, педагогічних роздумів і міркувань, що змушують глибоко вникати в проблеми родинної педагогіки.
В.О.Сухомлинський вважав, що Батьківщина починається із сім'ї, що найважливіші риси якості особистості зароджуються в сімейному, вихованні, що діти - продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу, наших завоювань і благородних намірів. І від того, які духовні цінності візьме від нас молодь, залежатиме майбутнє нашого народу і суспільства.
Вчений звертав увагу на таку важливу особливість психіки дитини- чим молодший її вік, тим вразливіша, сприятливіша вона до виховного впливу, тим легше" пробудити в ній благородні почуття, виховати чи перевиховати.
На яскравих повчальних прикладах із сімейного виховання В.О.Сухомлинський показує, як успішно закладаються і міцніють основи моралі в дітей, якщо батьки враховуютьці особливості й можливості розвитку психіки в дошкільному віці ("Моральні цінності сім'ї", "Бережіть душу дитини"), і як несформовані й незакріплені в ранньому дитинстві такі елементарні моральні правила життя і поведінки дитини, як "можна", "не можна", "треба", "не треба", "дозволено", "заборонено", відсутність елементарних почуттів обов'язку і відповідальності ускладнюють дальший процес виховання особистості в наступних вікових періодах.)
А кому не відомі надзвичайна дитяча спостережливість, цікавість і допитливість, скільки разів малюки завдають клопоту старшим своїми нескінченними "чому?", "для чого?", "навіщо?". То зароджується і з неповторною силою виявляється пізнавальний інтерес - потреба все знати, зрозуміти, пояснити. Задовольняючи дитячу допитливість розумними, доступними для її розуміння відповідями, підтримуючи її цікавість, ми сприяємо розвитку мислення й уяви дитини, стійких пізнавальних інтересів як найважливішого компонента в структурі інтелекту особистості. Та, на жаль, батьки не завжди усвідомлюють свою відповідальність за розумовий розвиток дитини, їм не вистачає ні
Loading...

 
 

Цікаве