WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Співпраця сім’ї та школи в системі ЗОШ І ст. - Дипломна робота

Співпраця сім’ї та школи в системі ЗОШ І ст. - Дипломна робота

який безнастанно зростає і процентами від якого людина користується все своє життя. Він пише, як саме батьки можуть виховати в дітях добрі навички. На його думку це треба робити не механічно, а поступово, шляхом систематичних вправ, з урахуванням вікових особливостей дітей. Особливу увагу батьків К.Д.Ушинський звертав на виховання у дітей навичок культурної поведінки. Однак, виховуючи у дітей ці навички, педагог радив стежити за тим, щоб моральні правила, ставши звичною нормою поведінки дитини, не приглушували живої душі, щирості й безпосередності. К.Д.Ушинський давав батькам конкретні поради і з приводу того, як викорінювати погані звички. Для цього потрібно знати причини виникнення поганих звичок у дітей, а потім уже займатися їх усуненням.
Основою морального, розумового й фізичного вдосконалення, на думку великого педагога, є праця. Дитину треба привчати до посильної праці з раннього дитинства. І ось тут у пригоді може стати, на думку К.Д.Ушинського, гра, яка поступово переходить у трудову діяльність. Перехідними до праці будуть також ігри з елементами праці, корисної для сім'ї, як, наприклад: копання грядок, шиття лялькам платтячок, плетіння кошиків, палітурна й столярна робота та ін. Від праці-гри Костянтин Дмитрович рекомендував переходити до справжньої праці. Це найрізноманітніші види побутового обслуговування - праця на городі, в квітнику, в полі. Дуже важливо, щоб дитина якнайшвидше навчилася обходитися без сторонніх послуг. Праця дитини в сім'ї, писав він, по можливості повинна бути різноманітною, а обираючи вид праці, необхідно врахувати нахили дитини, які визначилися ще в процесі гри і саме подальшому розвиткові цих нахилів треба сприяти. Але при цьому слід пам'ятати, підкреслював педагог, що дитина не завжди повинна займатися тією працею, яка подобається. Вже змалечку треба привчати дітей до різних видів праці. Якщо в процесі праці дитина навчиться долати перешкоди, якщо цей процес викличе в дитині певні позитивні емоції, то це буде найефективнішим засобом формування сильного характеру.
Важливі думки висловлював К.Д.Ушинський і з приводу того, як треба здійснювати естетичне виховання в сім'ї. Необхідно з раннього дитинства пробуджувати в дітях любов до прекрасного- читати їм дитячі книжки, виводити на природу, показувати різні картинки, навчати різноманітних пісеньок. Але для цього, підкреслював педагог, потрібно, щоб самі батьки були естетично освіченими людьми [120].
Великого значення надавав родинному вихованню польський вчений Мечислав Барановський, який, зокрема, писав: "Школа і дім повинні як нанчастїйше порозумівати ся і нараджувати ся над станом здоровля і питоменностями духа і успособлїнєм дітвори, над завданєм виховання домового і шкільного, над средствами виховавчими, над працею дітвори і т. д. До того послужать безпосередні зносини родичів з учителями, шкільні повідомленя і взагалі' кореспонденция межи домом і школою, шкільні торжества, порушуваня сеї справи в публичних письмах, відчити та дбалість учителів і про дім родинний" [5, 14].
Цікавими є погляди О.Барвінського: "В першій мірі важний і трудний обов'язок виховуваня дітей спочиває на родичах. Найважнійша доба вахованя молодежи триває від уродженя аж до скінченя чотирнайцятого року житя. З того перших шість літ припадає, так сказати б, на час материнської школи, які дитина звичайно проводить в родинній хаті. Ся доба житя дитини є незвичайно важна; она є, так сказати б, приготовленєм до школа і кладе підвалини до цілого образованя, яке дитина в будучинї має собі присвоїти. Коли розважимо з психольогічного становища сю обставину, що вражіая і впливи ввїшного сьвіта та цілого окруженя дитини ділають на неї найспльнїаше, а навіть в рішаючі для цілого будучого житя, ти зрузуміємо велике значіяв того, яким способом анховув ся дитину на тім ступні вї житя. Дуже влучно порівняв одеа польскай письменник шіснаицятого столітя дїточі серця з незапасаними табличками. Що на такій табличці запишуть ті, що виховують дитину і що на ній запише ціле окруженв, остав на ціле житя. Можна отже в сій добі житя дитини богато помогти, але також і богато пошкодити. Через те можна значно улекшити і пособпти праці школи, котра переймав задачу виховувана дитина в шкільнім віці, але з другої сторони можна значно утруднити сю працю школа коло вихованя дитини. (Отже дальша судьба дитина залежить в першій мірі від духових і Фізичних прикмет або хиб в їх родичів. Від морального ставу родичів, іх склонностий і поглядів залежать в значній мірі будуче житя дітей. Вже лікарі доказали, що діти звичайно по родичах унаслїдують їх тілесні і духові хиби" [5, 21].
Олександр Барвінський підкреслював, що "Школа і родинний дім мають доповняти ся разом, бо школа без помочи родичів б безсильна, а навіть ваалїаший і найреваїйшвй учитель дуже мало миясе осягнуто, кола родичі не пособляють ему в его педагогічній праці, але відносяться до него ворожо" [5, 26]
Особливого значення сімейному вихованню надавав Василь Стефаник [111].
Великий новеліст зумів майстерно підняти завісу таємничості сімейного життя, розкрити психоло-педагогічні аспекти родинного виховання, як добрий, розумний учитель, помічник і порадник.
В. Стефаник був глибоко переконаний, що кожна сім'я повинна будуватись на злагоді й сердечній дружбі між батьками та дітьми, взаєморозумінні, пошані і повазі до старших членів родини. Коли ж у сім'ї наставала розлука, хтось змушений залишити рідну оселю - це було горе, трагедія для сім'ї ("Виводили з села", "Стратився", "Новина").
Майже у кожній новелі Стефаника визначальну роль відведено матері, жінці. Вона - головний будівничий і хранителька домашнього вогнища, її роль у вихованні дітей, веденні домашнього господарства, збереженні сімейних традицій і устоїв -. особлива, і у більшості випадків вирішальна.
Мати у творах Стефаника сердечна і добра ("Кленові листки", "Діточа пригода", "Катруся"), щира і працьовита ("Осінь", "Мати"), невтомна і згорьована ("Лан", "Святий вечір"), сувора і справедлива ("Лесева фамілія", "У корчмі"). Вона прекрасна якоюсь неземною любов'ю до своїх синів, коли проводжає їх до війська ("Виводили з села", "Мати"), дає останні в житті поради своїм дітям ("Кленовілистки"), намагається з останніх сил допомогти хворій дочці ("Катруся").
Стефаник вважає, що мати найбільше дбає про те, щоб сімейна нитка не рвалась, щоб діти, будучи далеко від рідної оселі пам'ятали про отчий дім. Мати - єдине, що тягне дітей до рідного порога в дитинстві, молодості, зрілому віці ("Вечірня година").
Мати - хранителька сімейного вогнища, його морального обличчя. Батьки, які заплямували честь родини, не можуть бути прикладом для своїх дітей. Все їм можна вибачити, але зганьблену честь - ніколи ("Пістунка", "Гріх", "Мати)". Справжні батьки повинні ставити до своїх дітей однакові вимоги, не шукати один в одного помилок та виставляти їх напоказ перед дітьми ("Мамин синок").
Збереження сімейної честі - основа основ родинного виховання за Стефаником. Образ матері глибинно віддзеркалює ідеал справедливості і честі, морально-етичні норми сімейних взаємин, що складалися віками.
Великого значення проблемі -
Loading...

 
 

Цікаве