WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гра як метод виховання молодших школярів - Курсова робота

Гра як метод виховання молодших школярів - Курсова робота

змістом. Так, ігри-загадки, ігри-змагання сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню спробами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вміння розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають високий, динамічний, ритмічний і тембровий слух. Ігри "Голосно-тихо", "Швидко-повільно", "Вгору-вниз", "Луна", "Дзеркало", "Веселі діалоги" та інші доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.
Розвиток звуковисотного слуху у першокласників починається з розпізнавання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку "Вгору-вниз". Якщо діти почули високі звуки - підіймають руки вгору, низькі - опускають вниз, середні - тримають руки на рівні грудей. Хто помилився, той програв.
Для відчуття дітьми швидкості руху можна використовувати гру "Швидко-повільно".
Учитель пропонує дітям, слухаючи музику, передати рухами пальців рук (як подобається їм музика) рухливих і спокійних дітей (звучить мелодія поспівом "Різні діти").
Для розвитку ритмічного, мелодичного слуху можна пропонувати гру "Луна". Вчитель співає декілька звуків або постукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване (відлуння). Хто помилився, вибуває з гри.
Діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, їм важко орієнтуватися у глибинному світі настроїв, втілених у музичних творах. Тому поетапне опанування дітьми основних емоційно-естетичних модальностей має відбутися вже з перших уроків. Для цього корисна гра "Чарівна кімната". Вчитель розповідає дітям казку про чарівну кімнату, що має чудову властивість - коли в цю кімнату заходить людина, вона одразу розцвічується у кольори і заповнюється музикою, яка так само, як і кольори, відповідає настроєві того, хто зайшов. Вчитель пропонує дітям різні за характером твори. Після слухання можна запитати: "Який настрій у людини, яка зайшла в кімнату? Які кольори переважають у чарівній кімнаті? Світлі чи темні? Як ви вважаєте, які кольори відповідають радості, суму?".
Мета такої гри - допомогти дитині свідомо звернути увагу на зв'язок музики і життя, кольору і засобів художньої виразності з характером образу, про який розповідається у творі, з тим почуттям, яке несе в собі цей образ (наприклад, чим відрізняються кольори "добра" і "зла", "радості" й "суму").
Ігри "Здогадайся, хто прийшов" та "Знайди свій музичний інструмент" сприяють розвиткові слуху. У першій грі учень, на якого вказує вчитель ("господар"), закриває очі, а інший ("гість") відтворює голосом коротеньку фразу із знайомої пісні. "Господар" має впізнати по голосу, хто прийшов до нього в гості. Дані до гри залучаються інші пари дітей.
Використовуючи гру "Знайди свій музичний інструмент" (сприяють розвиткові під час ознайомлення дітей з симфонічним, народним, духовим оркестром, а також під час виконання певних завдань уроку, вчитель умовно закріплює за кожним учнем певний музичний інструмент (флейта, барабан, гобой, скрипка, балалайка тощо). Далі для слухання пропонуються музичні твори. Впізнавши звучання свого інструмента, діти умовно зображують гру на ньому.
Отже, музично-дидактичним іграм слід приділяти достатньо уваги, так як вони відіграють важливу роль.
В ході занять з етики широко використовувались вчителями такі форми, як-от: дидактичні ігри ("Що було б на землі, якби зникли всі рослини? Звірі? Птахи?);
сюжетно-рольові ігри ("День народження", "Відвідування хворого товариша");
ігри на перервах ("Добрий день!", "Лікар Айболить");
ігри драматизації ("Сім'я столових приборів", "Охайна і неохайна");
вправи-тренінги, комунікативні ігри, етичний тренінг за Н. Шурковою ("Людина поруч", "Конверт життєвих ситуацій", "Комплімент", "Вітання"; ігри "Чарівний стілець", "Корзина грецьких горіхів", "Пропоную-вибираю", які водночас є і груповою справою і довірливою розмовою про ті проблеми, які перешкоджають дитині, що їх вона не в змозі вирішити самостійно. Більшість цих вправ побудовано в практичній техніці "недописаного діалогу", цілком підтверджують справедливість твердження про те, що справжнє життя особистості є доступним лише завдяки проникненню в нього. Основна мета цих сучасних виховних ігор-справ - допомогти дітям вдивлятися, прислухатися, зрозуміти інших людей, вміти відгукуватися на їхні проблеми, надати звичним повсякденним ситуаціям гуманістичного забарвлення. Застосування вчителем різноманітних ігрових форм на заняттях з людинознавчих курсів дає змогу покращити взаємини у зв'язках "учитель-учень", "учень-учень", "учень-оточуючі" тощо, сприяє реалізації на практиці особистісно орієнтованого навчання і виховання, встановленню суб'єктно-суб'єктивних взаємини між педагогом і дітьми.
Для того, щоб навчання не було нудним, а носило цікавий, пізнавальний характер на будь-якому уроці вчитель повинен звертатися до гри. Для цього придумано безліч ігор, якими ніколи не слід нехтувати. Плануючи урок вчитель повинен дати можливість кожній дитині самостійно "ввійти в казку", уявити її персонажів,тобто скласти умови для вираження творчої природи учня. Наприклад, готуючи урок читання в 3 класі на тему "Російська народна казка "Снігуронька", вчитель може провести таку бесіду:
- Діти, сьогодні до нас у гості залетіла сніжинка. Відкрийте свої долоні для того, щоб до кожного з вас ця сніжинка могла завітати. Подивіться на сніжинку, на її красу і зоряний блиск. Це я бачу її такою, а зараз скажіть, що бачите ви, дивлячись на неї. (Діти розповідають).
Вчителька: А якщо ці сніжинки зібрати докупи? Що з цього буде?
І діти починають фантазувати: купа снігу, сніговик, снігова фортеця, снігуронька, снігова куля…
Для встановлення, чия відповідь правильна, дітям пропонується розшифрувати за допомогою розгадок слово, сховане у кросворді: "Снігуронька". Так визначається тема уроку.
За допомогою ігрових ситуацій опредмечуються абстрактні поняття.
На уроці математики в 4 класі під час вивчення теми "Дроби" можна використати такий ігровий момент:
Вчителька: - До нас сьогодні завітав містер Дріб. Ось подивіться, який він гарний. (намальований хлопчик, одяг якого складає орнамент з геометричних фігур розділених на одинакові частини).
А далі слід запропонувати учням самостійно скласти такі запитання на знаходження цілого від числа: знайти на малюнку однакові геометричні фігури, розділені на різну кількість рівних частин; показати їх у вигляді дробу і визначити, який з них найбільший або найменший.
Виконання цієї роботи, по-перше, дає змогу перенести частину розумових дій в дії практичні і закріпити результати в образі матеріального об'єкта, по-друге, дає можливість шукати вирішення самостійно.
Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.
У 2 класі на урок до дітей може з'явитися казкар-чарівник (тема: "Слова, що означають ознаки предметів").
Вчитель: Не за горами високими, не за лісами густими, не за морями глибокими, а десь тут, недалеко, була невеличка казкова держава. Були там люди щасливі, бо вміли помічати красу земну: небо голубе, хмари біленькі, першу зелень і дощик сріблястий, - все навколо викликало у них радість, захоплення. Королева
Loading...

 
 

Цікаве