WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вивчення теми “Час і його вимірбвання” в початкових класах - Курсова робота

Вивчення теми “Час і його вимірбвання” в початкових класах - Курсова робота


Курова робота
Вивчення теми "Час і його вимірбвання" в початкових класах
План
І. Вступ.
ІІ. Основна частина.
1. Місце теми "Час і його вимірювання".
а) Особливості формування часових понять у підготовчій до школи групі дітей
б) Місце вивчення теми "Час і його вимірювання" в початкових класах.
2. Методика формування часових понять в учнів початкових класів
а) особливості формування часових понять в учнів початкових класів
б) формування часових понять в першокласників
в) ознайомлення дітей з місяцем та роком
г) Розкриття поняття доби
д) Формування уявлень про годину, хвилину, секунду.
е) Ознайомлення учнів із століттям
є) Найпростіший випадок додавання і віднімання складних іменованих чисел, вираження в одиницях часу.
Основні види задач на час. Методика їх розв'язування.
III. Висновки.
IV. Список використаної літератури.
V. Додатки. Розробки конспектів уроку.
І. Усе життя людини тісно пов'язане з часом, з умінням вимірювати, розподіляти, цінувати час. Час збігає безперервно, його не можна ні спинити ні повернути, тому за тривалістю дуже важко сприймати проміжки часу, порівнювати події. Як відомо, наше сприймання часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше залежно від того, чим заповнений той або інший проміжок часу. Тому час - одна з важких для вивчення величин.
Поняття часу більш складне ,ніж поняття довжини і маси. В повсякденному житті час - це те, що відокремлює одну подію від другої. В математиці і фізиці час розглядають як скалярну величину, тому що проміжки часу володіють властивостями подібними до властивостей довжини, площини, маси.
" Проміжки часу можна порівнювати. Н-д, на один і той же шлях пішохід витратить більше часу ніж велосипедист.
" Проміжки часу можна додавати. Так, лекція в інституті триває стільки, скільки 2 уроки в школі.
" Проміжки часу можна віднімати, множити на додатнє дійсне число. Н-д: від Коломиї до Львова автобусом можна приїхати за 6 год, а машиною за 2 год.
" Проміжки часу вимірюють. Але процес вимірювання часу відрізняється від вимірювання довжини. Для вимірювання довжини можна багатократно використати лінійку, переміщуючи її з точки до точки. А особливість вимірювання часу полягає в тому, що час минає безповоротно. Тому двічі його вимірювати неможливо. Для вимірювання часу треба початок відліку і одиниця вимірювання.
Початок відліку - суспільно-важливі і встановлені суспільством - це початок літочислення, початок року, початок доби, початок місяця. Всі початки відліку мають назву календар.
Проміжок часу прийнятий за одиницю, може бути використаний лише раз. Тому одиницею часу повинен бути регулярно-повторний процес. Такою одиницею в Міжнародній системі одиниць названа секунда. Поряд з секундою використовуються і інші одиниці часу: хвилина, година, доба, рік, тиждень, місяць, століття.
Одиниці відліку є природні і придумані людиною. За природну одиницю відліку беруть ті тривалості процесів, які циклічно повторюються. Такими природними одиницями часу є рік та доба. Рік - це час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Рік складається приблизно з діб. Доба - це час за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Такі одиниці часу як година, хвилина, секунда, придумані людиною і пов'язуються з природними. Так генеральною конференцією мір і ваг в 1960 р. встановлено, що
Пізніше, ця величина ще уточнювалась
хв =60 сек, год = 60 хв, доба - 24 год, тиждень - 7 діб, місяць - 28-29-30-31 діб.
Але рік життя людей складається з цілого числа діб. Том у замість того, щоб до кожного року додавати 6 годин додають цілу добу до кожного четвертого року. Цей рік складається з 365 діб і називається високосним. Це виражається такими даними:
З означення секунди випливає, що в 1 році = 31556926 сек. Враховуючи що 1 год = 60 ? 60 = 3600 сек, а 1 доба = 24 год = 3600 ? 24 = 86400 сек, то 1 рік = 31556926 : 86400 = 365 діб (20926 сек.). Тоді 2096 : 3600 = 5 год (2926 сек) = = 365 діб 5 год (2926 : 60) 48 хв 46 сек = діб.
11 хв, 14 сек - похибка.
Календар з таким чергуванням років ввів в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар з метою впорядкування тодішнього дуже запутаного календаря. Тому новий календар називався Юліанським. Він проіснував майже 1500 років. Відповідно до нього новий рік починається з 1 січня і складається з 12 місяців (365 діб). Збереглась у ньому і така міра часу як тиждень, придумана ще вавилонськими астрологами.
В Древній Русі тиждень називався сімицею, а неділя - днем тижня (коли нема роботи) чи просто тижнем, днем відпочинку. Тепер в російській мові день відпочинку називається воскресенье - від слова "воскресати", надавати сили, оживляти. Назва наступних 5-днів тижня вказують скільки днів пройшло після неділі. Понеділок - відразу після неділі (тижня), вівторок - 2-ий день, середа - середина, четвер і п'ятниця - 4-а і 5-а доба, субота - кінець роботи.
Місяць - не точно визначена одиниця часу. Він може складатися з 31, 30 і 28 (29 в високосний рік) днів. Ця одиниця часу існує з древніх часів і пов'язана з рухом Місяця навколо Землі. 1 оберт навколо Землі, Місяць робить приблизно 12 обертів. Ці дані і послужили основою для створення древніх календарів. Протягом багатьох століть вони вдосконалювались і результатом є календар, яким користуються в даний час.
Юліанський календар прийнятий християнською церквою ,поширився серед усіх європейських народів і проіснував більше 16 сторіч. Але поступово люди стали зауважувати, що результати вимірювання часу по календарю не сходяться по результатах вимірювання Сонцю. Н-д: - 21 березня день весняного рівнодення в 16 столітті припав на 11 березня по календарі. Звідки взялась ця різниця в 10 днів? Вона накопичувалась поступово з року в рік, оскільки рік по юліанському календарі на 11 хв. 14 с більший від сонячного року і за 400 років набігло приблизно 3 доби з надлишковими добами. Щоб далі розбіжностей не виникало, у 1583 р. голова католицької церкви папа Григорій ХІІІ запропонував новий Григоріанський календар у якому було зменшено число високосних років. По Юліанському календарі високосними були всі роки, число яких ділилось на 4. Н-д: 1324 рік - високосний, бо ділиться на 4; 1413 рік - не високосний, бо не ділиться на 4.
По Григоріанському календарі з числа цих років виключали ті, котрі були віковими і не ділилися на 400. Н-д: 1600 рік високосний рік, а 1700, 1800, 1900 - з числа високосних виключались, вони містились по 365 діб. 2000 рік - високосний, віковий, 2100, 2200, 2300 - не високосні.
Цей календар був прийнятий у всіх європейських держав, але він не був прийнятий всіма державами світу. У зв'язку з цим появлялось багато незручностей.
Замітимо, що ясно Юліанський календарний рік довший сонячного на, 11 хв., то григоріанський всього на 26 с. Залишкові доби накопичуються тільки в 50 ст. н.е.
Григоріанськийкалендар прийнятий не всіма державами світу. Н-д: Єгипет і інші країни Сходу користуються іншим
Loading...

 
 

Цікаве