WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічна робота з шестирічними дітьми - Реферат

Педагогічна робота з шестирічними дітьми - Реферат

складніший матеріал, то це викличе в нього негативне ставлення до знань і до вчителя. Це може статися і в тому випадку, якщо пояснення не адекватне навчальному матеріалу й силам дитини.
Д.Н. Узнадзе особливо наголошував на значенні особистості педагога в навчанні. Дитина прагне, ясна річ неусвідомлено, до розвитку своїх можливостей через навчання, розраховуючи на допомогу вчителя. Більше того, школа для неї - це перед усім вчитель! Звідси зрозуміло, яке велике значення для дитини і для її успішного навчання має особистість учителя. Навчання без учителя не відбудеться, однак і він сам без авторитету не є вчителем. Лише в тому випадку, коли вчитель є авторитетом, учень стає відкритим до педагогічного впливу, а допомога, поради й вказівки педагога будуть не стримувати, а навпаки, заохочуватимуть його навчальну активність.
Чи можна вважати шестирічну дитину учнем? Дитину, яка вступила до школи, називають учнем, школярем. Що це означає? Це означає, що починається якісно новий період її одинадцятирічного життя, в процесі якого вона повинна засвоїти знання основ наук, систему умінь і навичок, морально-етичні норми поведінки, виробити необхідні риси особистості. Це життя, по суті, набуває характеру "професійної" діяльності, яка вимагає від учня опанування способів навчання, пізнання, самовиховання. Дитина тільки тоді може називатися учнем, коли вона знає, як вчитися, і має мотиви навчання. А малюк приступає до навчання, ще не знаючи, як потрібно вчитися, не опанувавши систему вмінь і навичок, які лежать в основі "професії" учня. Іншими словами, його не можна вважати учнем у справжньому значенні, так само, як водієм людину, котра сідає за кермо, але не вміє управляти машиною. На жаль, у педагогічній науці й шкільній практиці цій проблемі донедавна приділялося недостатньо уваги. Вимога вчити дітей учитися ще не одержала належної реалізації й у шкільних програмах, підручниках, методичних посібниках.
Все це підводить нас до думки, що призначення класу для шестирічних - готувати дітей до ролі учнів. У чому має полягати зміст підготовки?
Щоб стати учнем, дитина, окрім засвоєння загально навчальних умінь, повинна досягти певного рівня психічного і соціально-морального розвитку, а саме:
1) уміти вчитися, тобто володіти початковими способами навчально-пізнавальної діяльності, прагнучи до їх вдосконалення і збагачення;
2) мати мотиваційну основу учіння, тобто хотіти вчитися;
3) мати достатню розвинену волю, тобто здатність мобілізувати зусилля для вирішення різноманітних завдань;
4) усвідомлювати свій суспільний обов'язок учня;
5) бути готовим жити в колективі; активно включитися в колективну пізнавальну й суспільно-корисну діяльність;
6) бачити себе очима товаришів, учителів, близьких людей і прагнути до самовдосконалення.
Певна річ, всі ці якості набуваються не відразу, а поступово, як наслідок цілеспрямовано організованої вчителем колективної діяльності дітей на кожному уроці. Спочатку їх потрібно вчити слухати вчителя, зосереджувати увагу, розуміти суть навчальних завдань, брати участь у колективній пізнавальній діяльності, товаришувати з однокласниками. Надалі, після опанування читання і письма, простої лічби, діти засвоюють способи вирішення навчально-пізнавальних завдань. Одночасно слід розвивати їхню спостережливість, кмітливість, мислення, вчити приходити на допомогу один одному, коли виникають ускладнення в роботі. В кінці першого навчального року шестирічна дитина засвоює в елементарному вигляді всі необхідні вміння і якості для успішного навчання, тобто стає учнем.
IV. 1-й клас для шестирічних дітей початкового ступеню школи. У "Основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної школи" щодо початкового ступеню навчання висуваються якісно нові вимоги: закласти основи всебічного розвитку дітей, забезпечити формування міцних навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, лічби. Отже, мова йде про те, щоб традиційний зміст початкового навчання засвоювався дітьми якісніше, тому що вироблені на цьому етапі вміння і навички стануть надалі основними компонентами, провідними способами навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої вже на опанування основ наук.
Існує й інший, важливіший якісний бік оновлення початкового ступеню середньої загальноосвітньої школи: в кожному класі змінюється віковий склад дітей. Ці вікові групи характеризуються специфічними психологічними особливостями, і, зрозуміло, вести з ними роботу потрібно вже по-іншому. Таким чином, і зміст навчання й виховання, і характер навчально-виховної роботи мають бути осмислені педагогом з урахуванням іншого вікового складу дітей і нових завдань навчання та виховання молодших школярів.
Що несе з собою перетворення початкового навчання у чотирирічне із залученням у перші класи шестирічних дітей? Навчання і виховання шестирічних ми часом розглядаємо ізольовано, поза цілісною системою початкової школи. Однак у дійсності клас для шестирічних дітей стає структурною частиною початкового навчання, його першою ланкою. Тому, вирішуючи питання про специфіку навчання шестирічних, ми повинні забезпечити послідовність і збагачення навчально-виховного процесу в цілому для того, щоб максимально реалізувати розвинуті уміння і навички дітей у наступних класах і грунтовніше підготувати випускників початкової школи до опанування основ наук. Нарешті, нам надається можливість почати формування особистості дитини з більш раннього віку. Отже, методика виховної роботи з молодшими школярами також потребує перебудови й оновлення.
Вчитель молодших школярів. Перед тим, як сформувати принципи, вимоги до сучасного навчально-виховного процесу в початкових класах, необхідно з'ясувати, яким повинен бути вчитель дітей цієї вікової групи. На моє переконання, методи, принципи, форми роботи з учнями самі по собі не можуть бути хорошими й ефективними, якщо вчитель, у діяльності якого вони оживають, не проводить через них своє доброзичливе, зацікавлене ставлення до учнів, не встановлює в дитячому колективі настрій оптимізму, співробітництва й товариськості, не вселяє в кожного школяра віру в свої сили.
Професія вчителя не терпить шаблону, відставання від вимог часу. Людина, яка присвятила їй життя, повинна мати всі ті якості, що їх вона хоче виплескати в своїх вихованцях. Нова людина може бути вихована тільки новою людиною. Вчитель у нашому суспільстві - це людина з майбутнього, яка прийшла до дітей для того, щоб запалити їх мрією про майбутнє, навчити їх утверджувати сьогодні ідеали майбутнього. Гадаю, не помилюсь ,якщо стверджуватиму: вчитель сам повинен бути особистістю, бо особистість може бути вихована тільки особистістю; він сам має бути високогуманним, тому що гуманність можна прищепити дитині лише добротою душі; він обов'язково повинен бути широко освіченою і творчою людиною, бо жадобу до знань здатен запалити лише той, хто сам охоплений нею; вчитель повинен бути патріотом й інтернаціоналістом, тому що любов добатьківщини може пробудити тільки той, хто любить вітчизну.
Loading...

 
 

Цікаве