WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Геній Івана Франка - Сценарій

Геній Івана Франка - Сценарій


Сценарій на тему:
Геній Івана Франка
Зола святково прибрана. У центрі сцени - портрет Івана Франка, над ним - український рушник, на якому - дати: 1856-1916 pp. На столі - квіти.
(Звучить пісня "Краю мій лелечий").
Ведучий. Краю мій рідний, скільки в тобі чарівності й краси. Ведуча. По твоїх квітучих просторах гордо несе свої води бурхливий Черемош, тебе прикрашають високі вежі древнього Львова, зелені пагорби прадавнього Дніпра, золоті степи Півдня, співуче Прикарпаття.
Ведучий. Довго наш народ бідував, віками гнобили його, але наш волелюбний народ, який дав світові генія Т. Шевченка, народ, який породив безсмертних месників, боровся за своє щастя. Ведуча.
Ні, народ наш не тужив, -
Вірив, мріяв, з
паном бився.
У цвіту народних нив
Велетень новий родився.
(Лунає пісня "Коваль" К. Опс-ценка на сл. /. Франка). Ведучий.
Батько не знав і не знала
ще мати,
Не знали і люди, що роки промчать.
І стане маля оце мужем завзятим,
І вигострить кутого з гніву меча;
Що він тим мечем нержавіючим - словом -
У серце разитиме Правди катів,
Що голосом сильним, сталево-громовим
Вестиме до світла із тьми трударів.
Ведуча.
Гей, на гребені Карпат Встала заграва багряна.
Ми почули слово "брат"
У піснях Франка Івана.
(Лунає пісня "Гримить" Ю. Мейтуса на сл. І.Франка).
Ведучий.
Співайся, пісне полум'яна, -
Нехай почує вся земля
Про мужнього Франка Івана -
Сина коваля. Ведуча.
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров'ю рад
Ваше горе змити.
А що кров не зможе змить,
Спалимо вогнем то!
Лиш боротись - значить жить,
Vivere memento!
Ведучий.
Всі роки життя його сурові
Освітилися борні вогнем.
Батько вмів кувать плуги,
підкови...
Син був слова правди
ковалем.
Ведуча.
Хлопцем маленьким ти з
батьком у кузні
Вдивлявся, як іскри летять огняні, З
давалось, то гнівом палаючі очі,
Що віру гартують в майбутнії дні.
Ведучий.
Говорив коваль про правду люту,
Про життя нестерпне бідняка...
І несла та мова часто чута
Гнів у серце юного Франка.
Ведуча. Пізніше І. Франко напише: "На дні моїх споминів горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя".
Ведучий.
Правда проти сили!
Боєм проти зла!
Між народ похилий
Вольності слова!
Ведуча.
Він горів же, яснів, і страждав,
І трудився для неї.
Ведучий. Мабуть, твори Івана Франка народилися з пилинки вогню. Незбагненна клітинка божественного пломеню, "правдива іскра Прометея", залетіла з батьківського ковадла ще в дитяче серце поета, вибухнула вулканом любові до праці, до правди, до свободи, заполонила його безмежну душу, обертаючи їх у безліч світил.
Ведуча. В тій іскрі спресувався віками національний і соціальний біль українського народу.
Ведучий.
Прокинулось перо, яке тримали
Його робочі руки. На папір
Поклало вензелі пекучих літер,
І, смуткові душі наперекір,
На струнах вічності заграв безсмертя вітер...
(Лунає пісня "Земле моя, всеплодющая мати"). Ведуча.
І сорок літ ішов Франко-сівач
Стриміли руки колючками глоду,
І спів його звучав не раз, як плач,
І плач його звучав, як гімн народу. Ведучий.
Ти вірним був сином свойого народу
І з іскор горяних ти вірші складав.
Вони закликали народ до свободи, -
І кожен із вірою скелю лупав. Ведуча.
Народу славного Ви син,
І правди Ви окраса,
Орел долин і верховин '-
Великий брат Тараса. Ведучий.
Ані тортури, ні нужда,
Ні вражі люті сили,
Ні паничів гидких орда
Вогонь Ваш не згасили.
Ведуча. Були у Івана Яковича свої "дні журби", і часто його життя, за його власним виразом, "воєнним табором тяглося". Але він ніколи не відок-ремлював себе від народної недолі, не замикався у шкаралупі власних страждань. Його серце було завжди відкрите назустріч життєвим бурям. Тому він мав повне право на весь голос заявити:
"Я син народа, що вгору йде,
Хоч був запертий в льох.
Мій поклик - праця, щастя і свобода...".
Ведучий.
Вогонь душі - ясна зоря,
Усюди видно в світі.
І лине клич Каменяра,
Гучний, як в "Заповіті".
Ведуча.
Він не схилявся головою
І рвав кайдани вікові,
Бо звали дух його до бою
Живих пісень слова живі.
Ведучий.
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий збудуємо гостинець, і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
Ведуча.
Наша ціль - людське щастя і воля,
Розум владний без віри основ.
І братерство велике всесвітнє,
Вільна праця і вільна любов.
(Лунає пісня "Чом, чом, земле моя...").
Ведучий. У Франковій творчості постійно виступають дві взаємозалежні сили, які володіють людиною і суспільством: пісня і праця, книжка і хліб.
Ведуча. Пісня запалила в душі Франка вогник любові до фольклору, який постійно живив його творчість. Найніжніше любив він народну пісню. (Звучить українська народна пісня). Ведучий.
Одним-одна лишилася мені ти,
Мужицька пісне, в котрій люд весь плаче,
І мому серцю легшає неначе
З народним болем в один такт боліти.
Ведуча. У піснях черпав Франко
Loading...

 
 

Цікаве