WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Його величність хліб - Сценарій

Його величність хліб - Сценарій

п'ятницю та неділю, не можна стукати коритом чи діжею для хліба та бити по ньому руками, хліб треба качати до себе (тоді і сім'я буде при ньому), на лопату не можна класти по дві хлібини, не можна тримати відчиненими двері в хату в момент, коли хліб саджають у піч, не можна спечений хліб класти на столі, перевертаючи його.
Хліб можна пекти з пшеничного, житнього борошна або з їхньої суміші. Крім хліба, що випікався для щоденного споживання, печуть ще обрядовий хліб: весільний коровай, калачі та буханці для поминальних обрядів.
Щоб хліб вдавався, треба бути у хорошому настрої, не сперечатися, не сваритися.
Читець.
Етюд про хліб
Яйце розіб'є, білком помаже.
На дерев'яну лопату - та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа -
Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме груди. З
арум'янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі, -
І зачарується біла хата
З сонця пахучого на столі.
Іван Драч
Ведуча. У наших предків хліб завжди символізував добробут, гостинність господарів, сприяв продовженню роду. Шматочки чи крихти хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці, тваринам. Хліб, який упав, слід було підняти, очистити, поцілувати і з'їсти, а при зберіганні хліб має лежати у такому положенні, в якому саджали його в піч, - перевернутий хліб вважався поганим знаком. Здавна вірячи у магічну силу хліба, його прикріплювали до хомута абоклали між дерев'яними держаками - це було запорукою доброго врожаю.
Ведучий. До всіх, хто сидить у цьому залі, звертається поет Борис Олійник.
На захист хліба
Юначе мій, чиєїсь мами сину.
Зодягнений на джинсовий мотив, -
Я аж завмер, коли ти... півхлібини
"В дев'ятку" натреновано вгатив!
Солоним потом заливає спину...
Футбол, як бачиш, - не солодка гра!
Перепочинь, та поговорим, сину.
Бо є про що. І вже давно пора.
Я просто, не домішуючи меду,
Скажу: коли ти замахнувсь ривком
Ударить хліб, твоя весела кеда
Мені під серце влучила носком.
Ти вдарив так, що потемніло в оці.
І по державні крайні рубежі
У всіх, що пухли в сорок шостім році,
Від жаху похололо у душі.
І у батьків, які на полі ратнім
Ділили хліб, мов долю у бою,
Відкрилися старі солдатські рани
І заболіли в смерті на краю.
І в матерів, коли ти через луки
Котив хлібину, як футбольний м'яч,
Так застогнали, затужили руки,
Немов по них ти потоптавсь навскач.
Бо всі ми з хліба виростали, сину,
Із праці, себто - чуда із чудес, -
Яка нас охрестила на людину.
Піднявши з чотирьох до піднебес.
Нас кликав хліб на добре, чесне діло,
До братнього, трудящого коша.
Ми в нім шануємо не тільки тіло,
У нім - народна світиться душа.
І я тобі сказати чесно мушу:
Ти можеш лущить м'яч, немов горох,
Але коли вже замахнувсь на душу, -
Дивись, щоб не спіткнувсь... на чотирьох!
Читець.
Притча про хліб
Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:
- Ти що-небудь сьогодні їв?
- Нічого не їв.
- А вчора?
- І вчора не їв.
- А позавчора?
- Позавчора їв.
- От коли ти поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.
Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство - хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо їхню працю!
Хліб - всьому голова!
Сл. В. Балачана, муз. М. Купріна.
На весняній зорі роси чисті і сині,
Сонця край золотий спраглу землю торка.
Батько став на поріг і напучує сина,
На лани виряджа перший раз юнака:
- Пам'ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
- "Хліб - всьому голова, хліб - всьому голова".
- Син за батьком долав хліборобську дорогу,
- Та війна почалась, і затьмарився світ.
І пішов він в боях здобувать перемогу,
Несучи по землі той святий заповіт:
- Пам'ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
- "Хліб - всьому голова, хліб ~ всьому голова".
Але сталась біда на землі незнайомій
У запеклім бою на солдатській путі.
Свою пайку віддав він солдату другому,
А в село написав у трикутнім листі:
- Пам'ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
"Хліб - всьому голова, хліб - всьому голова".
На весняній зорі роси чисті і сині,
В полі трактор гуде, лине пісня дзвінка.
Край порога стоїть син загиблого сина
Й ніжно так промовля до свого малюка:
- Пам'ятай, мій синок, щирі й мудрі слова: "Хліб - всьому голова, хліб - всьому голова".
(Переклад з російської Р. Терещенка).
Прислів'я та приказки про хліб
Не страшна біда, коли є хліб та вода.
Лежачого хліба ніде нема.
Сій вчасно - вродить рясно.
Посій упору, будеш мати зерна гору.
Не кожух гріє, а хліб.
Яка пшениця, така й паляниця.
Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.
Загадки
Одгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)
Чашечка медку закопана в льоду до нового :год-ку. (Озимина)
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою,
Б'ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)
Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені. (Колос)
Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)
Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє. (Колос)
Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть - красується. З печі - на блюдо, їжте мене, люди, на здоров'ячко. (Коровай)
Loading...

 
 

Цікаве