WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Його величність хліб - Сценарій

Його величність хліб - Сценарій


СЦЕНАРІЙ
Його величність хліб (сценарій позакласного заходу)
?
Тема заходу. Його величність хліб.
Мета. Познайомити з історією вирощування хліба, з народними традиціями, пов'язаними з хлібом. Виховувати шанобливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.
План заходу
1. Хліб - символ святості, радості, щастя, здоров'я та багатства.
2. Історія походження хліба.
3. Шана хліба в Україні.
4. Народні прикмети селян під час сівби.
5. Жнива.
6. Традиції та секрети випікання хліба.
7. Вірші, притчі, пісні та загадки про хліб.
Використана література:
Хід проведення
Ведучий. Хліб здавна вважався символом святості, символом радості, щастя, здоров'я та багатства.
Із хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й породіллю. Пізніше з хлібом виряджали дитя "до Христа", а коли підросте, то з хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружували молодих, хлібом благословляли батьки дітей до шлюбу. З хлібом хоронили покійника, поклавши хлібину на труну.
Із хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом входять уперше в новий дім.
Ведуча. На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам'яному віці люди їли сирі, зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з'явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.
Читець.
Мій пращур брів із пралісу густого,
Як звір, голодний, бо не вполював,
Остання сила гаснула у нього,
І, падаючи між високих трав,
Хапавсь у порятунку за стеблину,
Здавалось, на самісінькім краю,
І ненароком у руці живинку
Відчув, затис, як знахідку свою...
Тоді, можливо, і з'явилось жито,
Коли мій пращур залишивсь живим,
Коли на сито пальців - перше сито -
Зерно просіяв і наситивсь ним...
Борислав Степанюк
Ведучий. Хліб із збродженого тіста з'явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми - круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.
Процес розпушування тіста був знайомий також грекам та римлянам. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
Ведуча. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу "житньому". "Жито" означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям "жити", "життя". А ось поняття "хліб" з'явилося пізніше й означало спочатку "борошно", тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.
Читець.
А як рум'янець хлібу нагнітала
Селянська піч, від полум'я жарка,
Відбившися, зі споду пульсувала
Капустяна артерія листка,
І коровай, як сонце прохололе,
Займав почесне місце на столі,
А косарі виходили у поле
За хліб насущний кланятись землі.
Після роботи дітлахам окрайчик
Приносив батько -
Може, й справді так -
Передав отой гостинчик зайчик,
Пропахлий диво-казкою на смак...
Не тільки диво-казкою багаті,
І не єдиним хлібом живемо,
А тільки чом, коли ні крихти в хаті,
Тривогою сурмиш, моя сурмо?
Тоді насправді світишся промінням,
Обрізуючи скибку дорогу,
І хліб стає не копійчаноцінним,
А золота самого на вагу!
Б. Степанюк
Ведучий. Великою шаною хліба в Україні зумовлене те, що господарський рік був тісно й ґрунтовно пов'язаний з усіма польовими роботами навколо ниви, навколо хлібів. Перший посів озимих зернових, як відомо, проводять восени до Семена, тобто до 14 вересня. Але найвідповідальніша посівна припадає на весну. До весняної сівби готувались заздалегідь. Переглядали зерно, лагодили реманент, кінську зброю.
Ведуча. Селяни з нетерпінням чекали тої благодатної днини, коли вперше виїдуть у поле, щоб прокласти першу борозну. Напередодні господиня варила святочну їжу, а коли сідали гуртом за стіл, виголошувала молитву, "щоб робота спорилася і нива щедро засівалася". Перед тим як вирушити в поле, господар скроплював воза, плуга, борони та коней свяченою водою, одягав святкову сорочку, в якій ходив на останнє причастя, "щоб не було бур'янів у хлібі". Перед початком роботи розстеляв скатертину, викладав їство, ставив свічку і, наповнивши зерном коробок, до схід сонця читав "Отче наш". Закінчивши сіяти, господар скородив ниву. Дякував польовим духам і сонцю, розламував окраєць паски і розкидав крихти по полю. Посередині лану закопував великодню крашанку, а на межі - громичну свічку. Скропивши ниву свяченою водою, молився й благословляв її:
o Уроди, Боже, з сівка три мішка: мірочку попові, коробочку дякові, а ківшик півникові. Це йому за те, що він пісеньку співає, хазяїна врожаєм звеселяє!
Ведучий. Чи знаєте ви, яких народних прикмет дотримувалися селяни під час сівби? Учні.
o Не можна починати роботу, коли господар хворий - "буде мізерне зерно".
o Не можна лихословити та лаятись, "щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур'янів".
o Не можна губити крихт від їства, бо "миші трубитимуть збіжжя".
o Не можна в цей день позичати посівного зерна, "аби до нового врожаю не йти в позички".
Ведуча. А які прислів'я та приказки про сівбу та хліб ви знаєте?
o Що посієш, те й пожнеш.
o Як посієш рідко, то вродиться дідько.
o Весною не посієш - восени не збереш.
o Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скніє.
o Одна стара правда на світі буває: хто не посіє, той не збирає.
Ведучий. Хлібороби
Loading...

 
 

Цікаве