WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

завданням, обирається інший.
На уроці з теми "Ознаки весни" діти, працюючи з підручником (с. 78-81), виділяють характерні ознаки цієї пори року в природі та праці людей.
Для перевірки знань дітей про пори року можна провести дидактичну гру "Що спочатку, що потім?". Учитель роздає дітям конверти із картинками, на яких зображені різні пори року. За його командою діти виймають картинки із конверта і розкладають їх у такій послідовності, в якій зображені на них явища відбуваються у природі.
Відчути красу весняної природи допоможуть дітям уроки музики, на яких вони розучують українські народні пісні: "Вийди, вийди, сонечко", "Ой, минула вже зима", слухають твори І. Дунаєвського "Шпаки прилетіли", Чайковського "Підсніжник" та ін.
На уроках з тем "Рослини", "Тварини", як і на попередніх, систематизуються і поглиблюються знання дітей, набуті внаслідок безпосередніх спостережень, на основі чого у них формуються загальні уявлення про рослини і тварин.
Збагаченню знань про рослини сприяють уроки сільськогосподарської праці, які проводяться у куточку живої природи та на навчально-дослідній ділянці. У куточку живої природи першокласники знайомляться з кімнатними рослинами, вчаться доглядати за ними (очищають листя від бруду, розпушують ґрунт, поливають рослини, пересаджують їх); створюють город на підвіконні (висаджують цибулю на перо, сіють кріп, петрушку); закладають досліди на виявлення потреби рослин у воді, теплі,, світлі; спостерігають за ростом і розвитком рослин.
Восени першокласники спостерігають за роботою старших дітей на пришкільній ділянці, допомагають їм. Весною уже самі включаються у посильну працю: готують ґрунт для грядок, висівають насіння овочевих і квіткових рослин, доглядають за ними.
У процесі ознайомлення з природою найближчого оточення діти дізнаються не лише про господарське значення рослин і тварин, але й про естетичну, рекреаційну цінність природного середовища. У них слід формувати уявлення, що людина - невід'ємна складова частина природи і берегти природу - її святий обов'язок.
Діти цього віку повинні усвідомити, що вони зможуть принести користь природі хоча б тим, що не будуть їй шкодити: забруднювати навколишнє середовище побутовими відходами, ламати дерева і кущі, руйнувати пташині гнізда, мурашники та ін.
Робота з екологічного виховання дітей проводиться під час безпосереднього спілкування їх з природою; на уроках "Охорона природи", "Правила поведінки у природі" набуті знання уточнюються і систематизуються. Формуванню свідомого, відповідального ставлення до навколишнього середовища сприяє ігрова діяльність дітей, зокрема ситуаційні ігри. Саме в ході гри дитина включається в такі ситуації, які можуть трапитись у реальному житті. Так, під час прогулянок можна провести гру "Покажи, який ти є". її мета - перевірити, як поводяться діти на природі і яка їх реакція на втручання людини в природне середовище. Маршрут вчитель визначає завчасно. Слід передбачити зустрічі дітей з різними природними об'єктами і прослідкувати за їхньою поведінкою, вчинками, аналіз яких і здійснюється в кінці маршруту. Так, штрафні очки записуються, якщо діти галасують, не йдуть стежкою, а топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки) тощо. Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Це залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.
Першокласники включаються і в практичну природоохоронну діяльність: вони збирають корми для зимуючих птахів, підгодовують їх узимку. При цьому слід пам'ятати одне з основних правил підгодівлі птахів: протягом усього сезону в годівничках регулярно повинен бути корм. Про нього слід потурбуватись завчасно. У вересні силами учнів можна заготовити насіння дикорослих рослин: чортополоху, кінського щавлю, кропиви, лободи. Взимку, коли земля вкриється снігом, насіння цих рослин стає недоступним для птахів. Зривати плоди треба разом із верхньою частиною стебла з тим, щоб можна було зробити невеликі снопики і зимою встромлювати їх прямо в сніг поряд із годівничкою.
Насіння кавунів, динь, гарбузів, кабачків - прекрасний корм для синиць. Вони легко роздовбують його тверду шкаралупу, а горобці, конкуренти синиць на годівничках, зробити цього не можуть.
Насіння ясена, бузку - улюблений корм снігурів. Проте збирати його немає потреби, бо крилатки ясена тримаються на дереві всю зиму, а коробочки бузку розкриваються лише у січні - лютому. Птахи самі знайдуть цей корм на деревах і кущах. Так само не слід заготовлювати ягоди з горобини, бузини, барбарису, черемхи, бо при їх збиранні можуть пошкоджуватись рослини, а зберігати ягоди у свіжому виглядіважко. Засушені ж треба перед згодовуванням птахам розмочувати. Птахи самі знайдуть ці ягоди у природному середовищі. А от соняшник, просо, овес, насіння яких із задоволенням поїдає більшість зимуючих птахів, можна виростити на пришкільній ділянці.
Отже, слід виділити деякі особливості ознайомлення шестилітніх дітей з природою.
1. Джерелом знань про природу є перш за все сама природа, що оточує дитину. Формування уявлень про пори року, рослини, тварин найближчого оточення, працю людей не обмежуються уроками, а відбувається і під час цільових прогулянок, екскурсій, які проводяться в позаурочний час, та під час роботи на навчально-дослідній ділянці.
2. Короткочасне перебування учнів у стінах класу під час уроків використовується вчителем для узагальнення і поглиблення знань, набутих внаслідок безпосереднього спілкування з природою.
3. Провідними методами пізнання природи є спостереження, які проводяться переважно під безпосереднім керівництвом учителя, а також ігрова діяльність дітей. Використовуючи інші методи навчання (бесіда, розповідь, робота з підручником, наочними посібниками), учитель постійно опирається на спостереження, життєвий досвід дітей, а включаючи їх в ігрові ситуації, забезпечує активізацію пізнавальної діяльності, доступність засвоєння матеріалу.
Ознайомлення другокласників з природою
У II класі, як і в І, ознайомлення з природою відбувається на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить курсу "Ознайомлення з навколишнім світом". При вивченні теми "Природа навколо нас" поглиблюються і розширюються знання про зміни в природі та праці людей у різні пори року, рослини і тварин найближчого оточення, набуті в І класі. У II класі на основі створених уявлень проводиться робота по формуванню елементарних понять; більше уваги приділяється встановленню причинно-наслідкових зв'язків, взаємозв'язків у природі.
Як і в І класі, провідним методом ознайомлення з природою є спостереження, проте другокласники проводять їх здебільшого самостійно, систематично фіксуючи наслідки спостережень у зошитах з друкованою основою. Для ознайомлення з сезонними змінами у природі і праці людей проводяться екскурсії на пришкільну ділянку, у поле, ліс, парк. Зібраний під час екскурсій роздатковий матеріал використовується на предметних уроках. На комбінованих уроках застосовується різноманітна наочність, що відповідає особливостям сприймання і мислення дітей цього віку.
Ігровій діяльності другокласників також відводиться помітна роль. В іграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання, які поєднуються з ігровими
Loading...

 
 

Цікаве