WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

(умовні позначки: + - відоме, ± частково відоме;...).
2) Порівняння висновків самостійної дослідницької роботи і підручника.
V. Фізкультхвилинка
Запитання від бабусі Плутанки - гра "Так чи ні?".
o Термометр - іграшка?
o Ртуть - дуже смачна і корисна для здоров'я рідина?
o Термометр - прилад для вимірювання температури?
o Ртуть - отруйна речовина?
VI. Закріплення вивченого
1. Робота в зошитах із друкованою основою.
2. Робота на планшетах.
o 9 градусів тепла;
o 5 градусів нижче (вище) нуля;
o 4 градуси морозу;
o 10° тепла;
o +11°.
3. Розв'язування задач
o Галинка занесла до кімнати закриту пляшку, в якій замерзла вода. Через деякий час пляшка тріснула. Чому?
o Морозного зимового дня мама принесла додому неповну пляшку олії. Через певний час пляшка стала повною. Чому?
4. Коригування правил користування вуличним термометром.
- Термометр слід укріплювати біля того вікна, що протягом дня (найбільше, найменше) нагрівається Сонцем.
- Термометр слід укріплювати на рівні (очей, шиї) людини, яка буде ним користуватись.
VII. Підсумок уроку
1. Відповіді на запитання.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Які бувають термометри?
- Яка властивість рідини використана в термометрі?
2. Логічне узгодження слів підсумкової словесної гірки:
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати статтю підручника "Термометр".
2. Вести "Щоденник спостережень за погодою".
3. У вихідний день виміряти температуру повітря вранці, опівдні, ввечері; порівняти її.
У позаурочний час можна розробити з учнями поради від лікаря Градусника "Рум'яні щічки"; провести гру "Допиши картину" (зимовий / літній пейзаж закінчити домальовуванням фігур людей у відповідному для даної пори року одязі); допомогти Незнайкові у розбиранні малюнків-плутанок (на річці, скованій льодом,- діти в купальних костюмах з сачками для лову метеликів і т. ін.); провести рольові ігри "Лікарня", "Басейн", "Гідрометеоцентр" тощо; організувати заочну подорож картою світу "За 80 днів" (передбачення погодних умов, добір доцільного одягу для ляльок-мандрівників); на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва, художньої праці, розвитку мовлення підготувати та оформити творчі проекти дітей ("Поради Мандрівникам", "Щоб бути здоровим" тощо).
Таким чином, поєднуючи навчальну, ігрову, творчу, самостійну, колективну, групову, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу учнів, оптимально використовуючи переваги кожної з них, вчитель створює найліпші умови для активності школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу, спрямованої на досягнення набуття учнями різноманітних міцних практичних умінь та навичок для подальшого успішного навчання та життя.
1.1.Ознайомлення першокласників з природою
Знань про природу першокласники набувають при вивченні ряду предметів. У курсі "Ознайомлення з навколишнім світом" вони дізнаються про природу найближчого оточення. Тема "Природа навколо нас" включає такі підтеми: "Пори року", "Рослини", "Тварини", "Охорона природи", "Правила поведінки дітей у природі". У процесі сільськогосподарської праці у дітей виробляються практичні уміння і навички по вирощуванню рослин і догляду за ними, підгодівлі зимуючих птахів. На уроках образотворчого мистецтва і музики першокласники вчаться розуміти естетичну цінність природи. Отже, лише на між-предметній основі вчитель зможе забезпечити виконання накреслених програмою завдань по ознайомленню дітей з природою.
У процесі дослідницького навчання дітей встановлено, що у них найвища пізнавальна активність проявляється під час спостереження об'єктів навколишньої дійсності, дій із конкретними предметами, розв'язання навчальних завдань в ігровій формі та в навчальних ситуаціях, коли життєвий досвід застосовується у процесі продуктивної діяльності.
Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше - і самостійно.
У процесі безпосереднього спілкування з природою розв'язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об'єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба, опадами, вітром; епізодично - за рослинами, тваринами, працею людей. Як засвідчує практика, часто учні одержують завдання для самостійних спостережень, ще не володіючи відповідними навичками цієї діяльності. Тому спочатку слід організувати спостереження під безпосереднім керівництвом учителя на уроках-екскурсіях, цільових прогулянках, які проводяться під час динамічної паузи між уроками та у другу половину дня. Цільові прогулянки можна віднести до фрагментарних навчальних занять, під час яких організовуються короткочасні спостереження, що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учитель повинен пам'ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання, супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань.
Цільовупрогулянку для ознайомлення з ознаками ранньої осені слід провести теплого осіннього дня. Учитель звертає увагу дітей на Сонце: яке воно за формою? за кольором? чи так само гріє, як влітку? тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з літом? Діти одержують завдання визначити, якого кольору небо. Щоб допомогти їм, учитель послідовно показує один за одним квадрати з кольорового паперу. Діти порівнюють їх із кольором неба і вибирають відповідний квадрат. "Чи є на небі хмари?" - наступне запитання учителя. Діти також спостерігають, чи є вітер, дають його словесний опис (теплий, лагідний). Для узагальнення спостережуваних явищ дітям пропонується завдання на логічне мислення: "Коли це буває?". Учитель говорить: "Ще яскраво світить Сонце. Надворі тепло, але не жарко. Дме легенький вітерець. Небо голубе, безхмарне. Коли це буває?"
Наступне завдання учителя: намалювати Сонце за допомогою палички на землі (чи крейдою на асфальті - залежно від умов). Діти малюють коло з променями. "Ось так ми будемо відтепер позначати сонячні дні у нашому "Календарику",- говорить учитель.
Для створення уявлення про хмарний день слід дочекатися відповідної погоди. Під час прогулянки вчитель дає завдання провести спостереження: куди дівається Сонце у хмарний день? чи часто воно виглядає з-за хмар? якого вони кольору? що нагадують за своїми обрисами? рухаються, чи стоять на місці? чи є вітер? який він? яке за кольором небо? тепло чи холодно надворі? Учням пропонується уявити, як би вони намалювали сьогоднішній день, і передати це словами. Учитель підкреслює, що у хмарні дні часто йде дощ. Діти одержують завдання систематично спостерігати за станом неба, опадами, вітром.
Набуті знання закріплюються у процесі виконання завдань програми з образотворчого мистецтва:
Loading...

 
 

Цікаве