WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

матеріалу, а також словесного відтворення того, що вивчається.
6. Підсумки уроку. Наприкінці уроку вчитель коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Оцінюючи знання, він враховує роботу учня протягом усіх етапів уроку: відповіді під час фронтального повторення вивченого матеріалу, доповнення до розгорнутої відповіді інших учнів, вивчення та закріплення нової теми. Впровадження поурочного балу в оцінюванні знань стимулює активну роботу учнів на всіх етапах уроку. Крім того, перевірка й оцінювання знань учня майже на кожному уроці примушують його сумлінніше ставитися до навчання.
7. Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в класі. Треба пам'ятати, що одноманітність не тільки стомлює, ослаблює інтерес до навчання, а й пригнічує пізнавальні здібності учня. Мета вчителя - розвинути особисті здібності кожної дитини. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником (прочитати статтю, розглянути ілюстрації до неї, продумати відповіді на запитання, подані в кінці статті), виконати практичні завдання (провести спостереження, зібрати колекції, гербарій, проробити дослід, виготовити модель), прочитати науково-популярну літературу та ін. Вказана вище схема уроку не є обов'язковою, вона може бути зміненою, доповненою.
Уроки засвоєння нових знань вміщують такі макроструктурні елементи:
1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів включає бесіду, якою встановлюється зміст уявлень дітей з теми уроку, що доповнюються, уточнюються, виправляються, поглиблюються. Наприклад: що ви читали або бачили в кінофільмах про природу північних районів нашої країни? які особливості зими і літа в тундрі? чому така тривалість зими?
2. Повідомлення учням теми і завдань уроку. Учні повинні усвідомити, які знання треба засвоїти на уроці або що треба удосконалити з раніше вивченого.
3. Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. На цьому етапі застосовуються різноманітні методи і прийоми роботи вчителя й учнів: пояснення нового матеріалу вчителем з використанням наочних посібників, читання учнями тексту підручника, демонстрація кінофільму або діафільму з попередньою вступною бесідою та ін.
4. Осмислення учнями знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Для цього доцільно використати різні дидактичні засоби, підручники, доступні для учнів завдання і запитання, на які в підручнику прямих відповідей немає, але матеріал для виконання їх є. Наприклад, при вивченні теми "Тундра" для осмислення знань можуть бути поставлені запитання: чому в тундрі коротке прохолодне літо? Чому багато боліт та озер? Чому рослини тундри приземкуваті, листки і гілки притиснуті до землі? Чому влітку прилітає багато птахів? та ін. Ця робота забезпечує глибше розуміння предметів або явищ, що вивчаються, розкриття доступних причинно-наслідкових зв'язків.
5. Узагальнення і систематизація знань. На цьому етапі проводяться більш широкі узагальнення, засвоєні на уроці поняття зводяться в єдину систему. Здійснюються узагальнення засобом бесіди, самостійної роботи учнів з підручником, складання систематизуючих схем, таблиць.
6. Підсумки уроку. Вчитель підсумовує, що нового діти взнали на уроці, що слід надовго запам'ятати, як працював клас і окремі учні.
7. Завдання додому. Вчитель повідомляє учням назву статті і сторінки, вказує конкретні завдання на порівняння і узагальнення, на які запитання дати усно відповіді, що записати в зошиті, які виконати малюнки або схеми."
4- Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки. ' " Структура уроку:
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
2. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв'язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.
3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем.
Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.
4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному "Календарі природи і праці", вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.
У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень, розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами; встановити зв'язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.
Уроки узагальнення і систематизації спостережень бажано проводити в періодфактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРЕДМЕТНИХ УРОКІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.
Формування у молодших школярів різноманітних умінь, навичок, практичних дій, підготовка дітей до подальшого успішного навчання та життя - головне завдання початкової школи. Важливими і незамінними засобами тут є практичні методи. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, використаних у процесі закріплення, повторення, під час виконання практичних робіт, на екскурсіях та предметних уроках.
Залежно від того, яка мета уроку та визначені методичні прийоми, обирається й тип уроку Уроки з природознавства найчастіше бувають комбінованими, предметними, узагальнюючими, екскурсійними.
На комбінованих уроках найважливішим етапом, на мій погляд, є вивчення нового матеріалу На узагальнюючих- ефективність проведення співбесіди і з вивченого матеріалу. На екскурсіях - спостереження та порівняння. На предметних уроках- спостереження, експеримент, порівняння, зіставлення, висновок.
На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші
Loading...

 
 

Цікаве