WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

програмою і розкладом, з застосуванням різноманітних методів і прийомів. Уроки з природознавства проводяться в певній послідовності, що передбачено шкільною програмою і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Урок дає змогу вчителеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно й послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об'єкти та явища природи. На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які потрібні для вивчення в середніх і старших класах таких природничих предметів, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія людини, фізична географія. Для цього вчитель використовує різноманітні методи роботи, властиві природничим наукам. Найбільш важливими з них є спостереження за об'єктами та явищами природи, які забезпечують формування спостережливості та логічного мислення, проведення лабораторних дослідів та практичних робіт, що дає можливість виробити практичні навички та уміння.
"До уроків природознавства ставляться такі вимоги:
1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.
2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов'язків але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.
3. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки.
4. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів.
5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.
6. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру." За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.
За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.
Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру. Макроструктура - це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов'язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв'язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.
Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом,
Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наводимо типову структуру комбінованого уроку.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
3. Повідомлення теми та завдання уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
4.Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань).
5.Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань).
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання.
Такої структури уроку дотримується вчитель, якщо формуються певні уявлення і поняття. Крім того, в процесі вивчення природничого матеріалу учні оволодівають практичними вміннями і навичками (користування термометром, компасом, телурієм та ін.), різними операціями (орієнтування на місцевості за Сонцем, за компасом, визначення правого та лівого берега річки, вимірювання температури повітря, гранту та ін.); прийомами навчальної діяльності (порівняння, зіставлення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо).
На кожному уроці перш ніж приступити до перевірки домашнього завдання необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з'ясовують ті зміни, які відбулися у неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрямки, які опади тощо. Одночасно виявляються зміни в житті рослин, тварин і в сільськогосподарській праці людей. Завдяки такій роботі в учнів виробляється системність, розвивається спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об'єкти.
1. Перевірка домашнього завдання. Може проводитися різними методами усного опитування і письмово. Під час усного опитування досить часто застосовується метод фронтальної бесіди, коли учні відповідають на запитання вчителя, які поставлені до класу, як правило, з місця. Запитання мають бути короткими, чітко сформульованими і поставленими в такій послідовності, щоб всебічно розглянути виучуване. Метод фронтального опитування дає можливість включити в роботу всіх учнів і більш економно і продуктивно витратити час.
Добре знаючиклас, вчитель може проконтролювати й оцінити за один урок знання багатьох учнів. Це дає змогу уникнути черговості в оцінці знань, що мобілізовує всіх учнів до систематичної роботи. Проте вчитель повинен враховувати, що при фронтальному опитуванні позитивні наслідки дає лише така бесіда, коли запитання не тільки напружують пам'ять, а й збуджують думку, змушують встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Так, учитель пропонує учням не тільки показати на таблиці сосну, а й розповісти, що їм відомо про це дерево, порівняти її з ялиною, зробити висновки про їхні біологічні особливості
Loading...

 
 

Цікаве