WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

на підставі спостережень учнів проводяться узагальнення.
Кожний розділ програми з природознавства має специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ "План і карта". Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу вчителеві створити у них певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні усвідомили поняття "географічна карта", вчителю необхідно провести велику роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме: "горизонт", "сторони горизонту", "орієнтування на місцевості", "масштаб", "план", "топографічна карта" і лише після цього - "географічна карта".
Метод роботи з картою включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи.
1. Підготовчі. Учні усвідомлюють поняття про план і карту.
2. Математичні. Учні знайомляться з математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.
З Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.
4. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.
5. Виховні. Підводять учнів до відповідних ідейно-політичних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про героїчні подвиги вітчизняних учених-географів, дослідників та ін.
Найбільш складною темою є "Масштаб". Тому, щоб полегшити дітям усвідомлення її, необхідно запропонувати виконати кілька вправ не тільки на даному уроці, а й повернутися до формування поняття "масштаб" в інших темах і дати учням вправи на визначення відстані між містами, протяжності гір, річок, особливо під час ігор - уявних подорожей по карті.
Щоб швидше навчити молодших школярів читати карту, необхідно залучати їх до практичної діяльності. Давати дітям завдання для самостійного знаходження об'єктів за умовними знаками, обчислювати відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характеристики об'єктів, а також вчити аналізувати, зіставляти, порівнювати, робити відповідні висновки. Слід відмовитися від пасивного і механічного запам'ятовування умовних знаків карти.
Активізувати пізнавальну діяльність учнів при вивченні карти сприяють різноманітні ігри як на уроках, так і в позакласній роботі.
Вивчення таких тем, як "Чому буває день і ніч", "Рік", вимагають від вчителя широкого використання життєвого досвіду учнів, опори на їхні спостереження і обов'язково застосування приладу телурія або глобуса з нахиленою віссю і свічки або лампочки та відповідних таблиць, ілюстрацій: Ці теми розкривають дуже важливі для формування наукового світогляду у дітей поняття про причини змін дня і ночі, а головне, про закономірність сезонних змін у природі. Треба довести до свідомості учнів те, що Земля, рухаючись навколо Сонця, протягом року займає різне положення відносно цієї найближчої до нашої планети зірки. Прикладом цього є те, що, спостерігаючи видимий рух Сонця (раз на місяць вимірюємо за допомогою гномона тінь, яка падає від нього), ми легко помічаємо, що Сонце змінює свою висоту над обрієм. Змінюється кут падіння на поверхню Землі його променів, а значить, змінюється освітлення і нагрівання поверхні Землі, що і є причиною змін пір року.
Характерним для викладання розділу "Різноманітність природи нашої Батьківщини" є те, що вчитель переключає увагу учнів від вивчення рідного краю на ознайомлення їх зокремими картинами природи і праці людей інших місць нашої країни.
Звичайно, від учителя вимагається знання не тільки фактичного матеріалу, а й обізнаності в питаннях сучасного життя країни. Вчителеві треба систематично стежити за періодичною пресою, теле- і радіопередачами, бути завжди готовим дати відповідь учням на їхні нескінченні запитання "Чому?", "Як утворилося?" та ін.
Зміст цього розділу дає змогу вчителю показати учням неосяжність території нашої країни, різноманітність її природи, багатства надр, велич праці радянських людей різних національностей, яка спрямована на освоєння природних ресурсів, підвищення добробуту трудящих усіх братніх республік.
Червоною ниткою повинні пройти через всі теми приклади боротьби нашої партії та уряду, кожного громадянина України за бережливе ставлення до природи, її раціональне й економне використання і відтворення.
Велику увагу вчителю треба звернути на відбір матеріалу за змістом, використання життєвого досвіду учнів, створення проблемності у навчанні і особливо на використання різноманітної наочності, дитячої літератури, пізнавальних ігор та ін. Особливого значення слід надавати розповіді вчителя. Вона повинна бути короткою, але цікавою, доступною і супроводжуватися різноманітною наочністю, уривками з художньої дитячої літератури, розкривати героїку труда нашого народу.
Ознайомлюючи учнів з характерними ознаками тієї чи іншої природної зони, важливо звернути їхню увагу на головну причину, яка сприяє утворенню такої різноманітності природи нашої країни. За допомогою телурія показати дітям, що головна причина цього явища є та, що неосяжна територія нашої Батьківщини нерівномірно освітлюється і нагрівається Сонцем протягом року. Є ще Й інші причини, на них теж слід звернути увагу, коли йтиметься про ту чи іншу зону, але ця є найголовнішою. Важливо показати дітям залежність між предметами і явищами, допомогти їм розкрити причинно-наслідкові зв'язки в природі, спрямовувати увагу на пошуки причин, які зумовили зміни .в природі. Так, чим далі на південь - поступово тундра змінюється на тайгу. Стало значно тепліше влітку, глибше відтає шар вічної мерзлоти, більше опадів, і на зміну карликовим берізкам піднімаються велетні - сибірські кедри, ялини, модрини та інші дерева. Вчити дітей знаходити суттєві ознаки у рослин, тварин, пристосування їх до життя в певному середовищі.
Самостійна робота учнів з різноманітною наочністю сприяє не тільки емоційному сприйманню матеріалу, збагаченню образів про ті чи інші предмети, а й виховує у дітей увагу, спостережливість, естетичні смаки та ін.
Отже, при вивченні картин природи нашої Батьківщини є всі можливості для збагачення і розвитку природничих понять, які є основою формування наукового світогляду.
При формуванні елементів наукового світогляду важливе значення має екологічне виховання молодших школярів. При ознайомленні учнів з даним розділом є великі можливості показати, як у нашій країні ведеться робота з охорони природи, як можна менше завдавати шкоди природі при використанні її багатств, створювати маловідходні і безвідходні виробництва. Обов'язок кожного громадянина (і школярі не повинні стояти осторонь) - брати участь у відтворенні природи, примноженні її багатств і краси.
Особливо слід звернути увагу учнів на економію всього того, чим ми користуємося, на бережливе ставлення до речей. Слід пам'ятати, що на виготовлення їх витрачаються природні ресурси,
Loading...

 
 

Цікаве