WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

Типи уроків з природознавства. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі - Курсова робота

діями, що сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню матеріалу. Пізнавальні завдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими і передбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи, розвиток умінь порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснювати класифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.
У процесі сільськогосподарської праці другокласники спостерігають за ростом і розвитком рослин, набувають конкретних знань про вирощування однорічних і багаторічних квіткових рослин, овочевих культур; знайомляться з умовами утримування курчат, кролів і догляду за ними. Вони закладають досліди на виявлення впливу якості насіння, його передпосівного обробітку, густоти посіву, догляду за рослинами на урожай їх. Діти набувають умінь вирощувати квіткові й овочеві рослини на пришкільній ділянці; доглядати курчат і кролів; охороняти зелені насадження.
Знання другокласників про природу та її явища поповнюються і при вивченні текстів "Читанки", об'єднаних у теми "Осінь щедра, осінь золотава...", "Зима-білосніжка", "А вже весна, а вже красна", "І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом". По-різному слід організовувати роботу дітей над статтями науково-пізнавального характеру та художніми творами, в яких змальовано картини природи. Якщо науково-популярні статті в основному є джерелом знань, то художні твори розвивають у дітей естетичне сприймання природи, мову, образне мислення.
Роботу над статтями, що мають переважно виховне значення, слід спрямувати на виховання у другокласників високих моральних якостей.
Уроки образотворчого мистецтва та музики покликані розвивати у дитини естетичне сприйняття природи, викликати різний емоційний стан від спілкування з нею. На уроках образотворчого мистецтва другокласники знайомляться із полотнами видатних майстрів живопису (І. Левітана "Золота осінь", О. Кульчицької "Осінь в парку", І. Шишкіна "Зима", Т. Яблонської "Весна", О. Саврасова "Граки прилетіли"), вчаться передавати у малюнках, аплікаціях, при роботі з пластиліном красу й виразність форм, забарвлення, рухів об'єктів природи.
Предметний урок на тему "Рослини навесні"
Мета. Продовжити формування в учнів поняття "рослина - частина живої природи", показати залежність рослин від неживої природи, виховувати бережливе ставлення до рослин у природі.
Обладнання: гілки ранньоквітучих дерев, кущів (вільхи, верби, ліщини), трав'янисті рослини (кульбаба, мати-й-мачуха та ін.).
Таблиці: "Весна", "Ранньоквітучі рослини", роздавальні картки, ілюстрації з журналів, листівки.
Хід уроку. 1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за спостереженнями в природі. Запитання: яка настала пора року? Які зміни ви спостерігали в неживій природі? чому вони відбуваються? які зміни відбулися з рослинами? чому? які ще зміни відбулися у живій природі? чому? Відповіді учнів учитель уточнює під час бесіди і демонструє відповідні ілюстрації.
2. Мотивація навчання. Постановка проблемних запитань. Чому навесні так дружно пробуджується природа? Чому над пахучими квітами кружляє безліч комах?
3. Повідомлення теми і завдань уроку. Вчитель звертає увагу учнів на те, що знання про зміни у рослин навесні допоможуть їм краще пізнати існуючі у природі взаємозв'язки і залежність рослин від таких факторів, як сонячне освітлення, потепління повітря, збільшення вологи в ґрунті та інше, а також краще пізнати рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси. Дає завдання під час прогулянок стежити за пробудженням рослин, намагатися якомога більше помічати змін, які відбуваються у рослинному світі. Це дасть змогу учням щодня "відкривати" для себе таємниці природи.
4. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Робота з натуральними об'єктами. Завдання і запитання. Назвіть рослини, які лежать на ваших партах. Розкладіть їх у такій послідовності: дерева, кущі, трав'янисті рослини. У якому стані перебувають рослини? Пригадайте екскурсію в природу взимку. Який вигляд ці рослини мали взимку? Чому відбулися такі зміни у рослин? Від яких умов залежить життя рослин? Після цього увагу учнів переключають на вивчення зовнішньої будови спочатку дерев, а потім кущів і трав.
Завдання і запитання. Знайдіть гілочку вільхи, підніміть її. За якими ознаками ви її відрізнили від інших рослин. Розкажіть про зовнішній вигляд гілочки вільхи. Якібруньки ще не розкриваються на гілочці? Що з них розів'ється пізніше? Розгляньте гілочку верби. Який вигляд мають суцвіття у цієї рослини? Порівняйте суцвіття вільхи і верби. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Рано навесні зацвітають і трав'янисті рослини, розгляньте їх. Знайдіть рослину мати-й-мачуха, розкажіть про її зовнішній вигляд. Вчитель звертає увагу учнів на особливість листків, квітів, зібраних у суцвіття. Далі учні розглядають інші трав'янисті рослини. Порівнюють і знаходять між ними ознаки спільного і відмінного.
5. Робота з таблицею "Ранньоквітучі рослини". З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло - кореневище, у підсніжника - цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.
6. Розповідь вчителя. Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.
7. Робота з підручником. Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок,
8. Узагальнення матеріалу із використанням наочності.
9. Завдання додому. Підготувати відповіді на запитання, спостерігати за змінами в природі.
Особливості вивчення природознавства в ІІІ класі
За навчальним планом для початкових класів на вивчення природознавства у III класі відводиться 1 год на тиждень, всього 34 год.
У І і II класі учні ознайомилися з найбільш поширеними рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці населення, дізналися про вплив неживої природи на стан рослин і поведінку тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі ознайомлення з навколишнім світом учні в доступній формі дізналися про використання і примноження природних багатств та охорону їх тощо.
Третьокласники починають вивчати новий предмет - природознавство, в якому будуть збагачуватися їхні знання про пори року, форми поверхні суші, корисні копалини, рослини і тварини лісів, лук, полів. Вони також деякою мірою вивчатимуть тіло людини й охорону здоров'я. Учні дізнаються, як людина своєю діяльністю впливає на природу і що робиться для раціонального й економного використання природних багатств у народному господарстві.
Зміст програми III класу складають такі розділи: "Природа рідного краю", "Тіло людини і охорона здоров'я".
Кожний розділ програми з природознавства має свою
Loading...

 
 

Цікаве