WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

вирішення проблеми.
Щодо учнів, які мають високі опорні знання та вміння, підготовлені до проблемно-пошукової діяльності і самостійної роботи, застосовуютьдослідницький метод, орієнтований на дуже високий рівень трудності проблемного завдання, що потребує від них пошуку невідомого алгоритму, активної участі в аналізі проблемної ситуації, самостійного висунення припущень, доведення гіпотези та перевірки правильності вирішення проблеми.
Вибір відповідного методу проблемного навчання залежить і від рівня методичної підготовки викладача. Невміння його правильно співвідносити мету навчання зі змістом навчального матеріалу, пізнавальними можливостями учнів призводить або до спрощення процесу навчання, або до завищення рівня проблемності. У першому випадку зменшуються можливості пізнавальної самостійності учнів, в другому - у них не виникає пізнавальної мотивації.
Основні труднощі при плануванні та використанні методів проблемного навчання полягають у розробці дидактичного матеріалу (проблемних задач і завдань), використанні засобів наочності, технічних засобів навчання.
При створенні проблемних ситуацій часто вдаються до екранно-звукових засобів навчання. Однак їх використання не вичерпує проблем інтенсифікації та оптимізації процесу проблемно-розвиваючого навчання. Тому при створенні проблемних ситуацій необхідно використовувати їх комплексно.
1.4. Характеристика технологій проблемного навчання
Проблема технологізації навчально-виховного процесу була актуальною в усі періоди розвитку цивілізації. Особлива увага приділяється їй на сучасному етапі розвитку суспільства, яке прагне до інтеграції в світову спільноту. На цьому етапі належне місце посідає і педагогічна технологія, оскільки "…своя технологія є не тільки у виробництві, але й у виробництві ідей, в будь-якій розумовій і духовній праці"(Карпенчук С. С.).
Термін "технологія" означає знання про майстерність. Слово "технологія" грецького походження: "техно" - мистецтво, а "логос" - наука.
Технологія - сукупність знань про способи і засоби здійснення відповідних процесів.
Педагогічна технологія - організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.
Термін "технологія" на відміну від терміна "методика" відображає не просто передавання інформації, а процес навчання, що для характеристики сучасних тенденцій у педагогіці має важливе значення.
Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології. Деякі дослідники називають її ще й дидактичною технологією. Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності:
P системності (наявність логіки процесу, взаємозв'язку частин, цілісність),
P керованості (можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу навчання),
P ефективності (технологія повинна вибиратись відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання),
P відтворюваності можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб'єктами.
Визначення "педагогічна технологія" з'явилося в освіті порівняно недавно. Щодо навчального процесу його було вжито у 1886 р. англійцем Джеймсом Саллі. Однак дискусія, чи існує в природі педагогічна технологія як певний інструмент навчання й виховання, яким може оволодіти кожний педагог, триває дотепер. Існує понад триста визначень "педагогічної технології", проте єдиний підхід щодо його пояснення відсутній. Це в свою чергу призводить до неоднозначного трактування та розуміння одних і тих же педагогічних явищ та інноваційних процесів, а також оптимальних способів їх реалізації.
Технологія навчального процесу, за переконаннями Я.-А. Коменського, повинна гарантувати позитивний результат навчання. Функціонально вона має бути своєрідною дидактичною машиною, яка, за умови правильного користування нею, забезпечувала б очікуваний результат.
Проблема використання педагогічних технологій у навчальному процесі є однією з найважливіших у педагогічній теорії та практиці. ЇЇ вивченням займаються такі відомі вчені, як: А.Алексюк, В.Андрущенко, В.Безпалько, С.Гончаренко, І.Підласий, Г.Селевко та багато інших.
Педагогічна технологія функціонує як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, як система способів, принципів та регулятивів, які застосовують у навчанні, і як реальний процес навчання. Процес становлення нової педагогічної технології охоплює такі етапи:
P виникнення суспільної потреби;
P фундаментальні дослідження в галузі психології;
P прикладні психолого-педагогічні дослідження;
P розробка нових технологій;
P відображення новостворених технологій у навчально-програмовій та навчально-методичній документації.
В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:
1. Загальнопедагогічний рівень функціонування педагогічної технології. Загальнодидактична, загальновиховна технологія репрезентує цілісний освітній процес у регіоні, освітньому закладі, на певному рівні навчання чи виховання. В такому вигляді педагогічна технологія тотожна педагогічній системі, оскільки вона містить сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання (виховання), алгоритм діяльності суб'єктів і об'єктів навчально-виховного процесу.
2. Предметно-методичний рівень функціонування педагогічної технології. Йдеться про застосування педагогічної технології як окремої методики, тобто як сукупності методів і засобів реалізації певного змісту навчання та виховання в межах одного предмета, групи, в діяльності педагога.
3. Локальний (модульний) рівень функціонування педагогічної технології. Зорієнтована на цей рівень педагогічна технологія реалізується як технологія окремих частин навчально-виховного процесу, розв'язання окремих дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування понять, виховання окремих особистісних якостей).
Характеристика сучасної технології проблемного навчання включає, на думку М. М. Левіної, такі якості:
- як ефективність навчання,
- його технологічність,
- своєчасність,
- адекватність наявним на сьогодні дидактичним засобам навчання.
Ця сукупність властивостей характеризує і технологію проблемного навчання. Проблемними можуть бути лекція і розповідь, лабораторні і практичні заняття, семінари і співбесіди.
Технологія проблемного навчання спрямована на формування структури навчальної пізнавальної діяльності, що включає ціль-мотивацію, концептуальну модель дій, гіпотезу-прогнозування, програму дій, виконавську частину і рефлексивний процес, побудований відповідно до програми дій, адекватної цілям і отриманим результатам.
В основі проблемного навчання лежить проблемна ситуація, задача-проблема, яку необхідно вирішити учням. Таким чином, стимулом до руху мислення є інтелектуальне утруднення, тобто такий психологічний стан суб'єкта (учня), що вимагає виявлення нових, раніше йому невідомих знань
Loading...

 
 

Цікаве