WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

пiзнавальної дiяльностi молодших школярiв є обмеженiсть "поля" мислительногопошуку елементiв нового знання, згорнутiсть етапiв функцiонування внутрiшньої проблемної ситуацiї, її дифузний характер. Це спричинено насамперед низьким рiвнем iнтелектуально-вольових можливостей учнiв, обмеженою кiлькiстю сформованих прийомiв мислительної дiяльностi, незначним життєвим досвiдом. Звiдси цiлком виправдана прискорена динамiка уроку, часта змiна форм i методiв роботи учнiв на уроцi, насиченiсть рiзноманiтними пошуковими дiями кожного етапу навчального процесу. I навiть у цiй ситуацiї, коли подача "порцiй проблемностi" обмежена, молодшi школярi здебiльшого самостiйно усувають перепони, якi навмисне створює вчитель задля розвитку їхньої пошукової пiзнавальної активностi.
В обстоюванiй системi розвивального навчання важливе значення має довiльний та невимушений характер пiзнавальної дiяльностi школярiв на уроцi, за якого iстотно розширюються межi прояву їх пiзнавальних дiй. Водночас тут розвивається здатнiсть до саморегуляцiї поведiнки й свiдомого прийняття рiшень, формуються моральнi почуття й вольовi якостi.
Значно ширшi можливостi щодо забезпечення повноцiнного навчального пiзнання молодших школярiв виникають пiд час застосування вчителем явних проблемних ситуацiй, в основi яких лежать пiзнавальнi смисловi конфлiкти. Причому це застосування здебiльшого ефективне на будь-якому етапi уроку й особливо на його початку. Наприклад: Учителька починає викладати новий матерiал з природознавства (4-й кл.) запитанням: "Дiти, у морозний день ви йдете вулицею й розмовляєте з товаришами. Коли вiдкриваєте рота, то що з'являється в повiтрi у цей момент?" - Клуби пари. - Правильно. А чому ви не помiчаєте цього, коли сидите в кiмнатi? Природно, що учням важко вiдразу вiдповiсти на це запитання. Виникає навчальна проблемна ситуацiя, яка збуджує їхню пошукову пiзнавальну активнiсть, породжує в них бажання дiзнатися про причини цього явища, спонукає до дiалогiчного пошуку. Цей iнтерес i бажання пiзнати нове водночас активiзує сприймання й усвiдомлення школярами навчального матерiалу, мобiлiзує iндивiдуальнi пiзнавальнi резерви кожного,
Молодшi школярi ще недостатньо володiють методами розумової працi й не мають необхiдних знань, щоб органiзувати самостiйний пошук. Тому основний шлях застосування навчальних проблемних ситуацiй проходить через спiльну пошукову дiяльнiсть учителя й учнiв на рiзних етапах уроку. Це стосується не тiльки викладу нового матерiалу вчителем, а й розв'язування проблемних задач, вправ чи активностi в iгрових ситуацiях. Зокрема, ефективними для створення навчальних проблемних ситуацiй є такi завдання, в яких пропущенi якiснi данi. За цих умов учнi постають перед необхiднiстю поглибленого аналiзу умов i вимог задачi, самостiйного формування запитань.
Важливим є характер спiлкування молодших школярiв пiд час функцiонування навчальних проблемних ситуацiй. Воно, як правило, стає предметним, цiлеспрямованим, продуктивним. Учнi часто ставлять запитання вчителю, внаслiдок чого в класi розгортається змiстовний, проблемно зорiєнтований дiалог.
Для створення навчальних проблемних ситуацiй використовуються матерiали аналiзу помилок самих учнiв. Наприклад, внаслiдок неправильного розв'язання деякими учнями задачi "До числа 10 додайте рiзницю чисел 5 i 3" (вiдповiдь 18, а не 12) виникають такi запитання: "Чому одержано неправильну вiдповiдь?", "Яку помилку тут допущено?".
Для молодшого школяра виняткове значення має оцiнка його навчальної роботи вчителем, дорослим. Не дивно, що фактором розвитку його особистостi є не стiльки сама пiзнавальна дiяльнiсть, скiльки ставлення дорослих (у першу чергу вчителя) до успiшностi, дисциплiни й старанностi дитини. Тому особливу роль вiдiграє емоцiйно прийнятна атмосфера вiльного пошуку учнiв i вчителя, яка допускає помилковi дiї, власнi судження й оцiнки. Тодi вiдсутнiсть страху перед "творчою" помилкою у вчителя бездоганно передається й молодшим школярам: вони не бояться висловлювати свої думки, ставлення, почуття.
Так, органiзацiя дослiдної роботи всiх учнiв вiдiгравала велику роль у новаторськiй дiяльностi В.О. Сухомлинського. У цьому великий педагог вбачав не тiльки засiб виховання любовi до працi, а передусiм шлях до вироблення свiтогляду, iдейних переконань, пiднесення самого себе як особистостi у власних очах. "Дослiдницький елемент навчання - дуже важлива умова звеличення людини. Без виявлення розумових сил, без напруження думки неможливе iнтелектуальне життя особистостi й колективу, неможливий обмiн духовними багатствами. У добуваннi знань є одна дуже важлива риса: людина не тiльки про щось дiзнається, а й щось доводить. Утверджуючи iстину, вона утверджує себе.
Отже, у цей період ередньому шкiльному вiцi вiдбувається швидкий розвиток особистостi учня: починає формуватися самоповага й самосвiдомiсть, розвиваються такi властивостi особи, як самостiйнiсть, наполегливiсть, витримка. Слiд окремо сказати про становлення такої важливої складової особистостi, як воля, яка, проявляючись через вольовi дiї i вчинки пiдлiткiв, сприяє розвитку цiлого комплексу вольових якостей: цiлеспрямованостi, наполегливостi, рiшучостi, iнiцiативи, витримки, самовладання, а в результатi -- досягнення вищого ступеня активностi юної особи - вольової поведiнки.
Водночас суттєвим є те, що всi цi якостi знаходяться в процесi формування, основний шлях якого проходить через проблемно-пошукову дiяльнiсть школярів. Забезпечити адекватну навчальнiй проблемнiй ситуацiї пiзнавальну активнiсть кожного учня досить важко в системi традицiйного навчання.
Оскiльки в молодшому шкільному віці найбiльший розвивальний вплив на особистiсть мають проблемнi ситуацiї, то зазначимо двi обставини, що оптимiзують розвиток пошукової пiзнавальної активностi школярiв пiд час застосування педагогом саме цього класу навчальних ситуацiй.
По-перше, труднiсть проблемної ситуацiї пов'язана не тiльки зi складнiстю навчального завдання, недостатнiм пiзнавальним досвiдом чи великою тривалiстю активного пошуку учнем iстинного знання, а й з власне психологiчним моментом: процес розв'язування будь-якої, навiть цiлком посильної для учня проблемної задачi з нецiкавого предмета є "важкою" справою для нього, у той час як об'єктивно складнi задачi з цiкавої науки будуть "легкими". У цьому - вiдноснiсть трудностi й проблемностi навчальної дiяльностi школярiв, а вiдтак i рiвнiв їхньої пошукової пiзнавальної активностi в момент педагогiчної взаємодiї.
Створюючи проекти навчальних проблемних ситуацiй, учитель має враховувати реальний рiвень розвитку пiзнавального iнтересу учня, тобто, що саме виникає: цiкавiсть, допитливiсть, справдi пiзнавальний процес чи теоретичний iнтерес. Кожний з названих
Loading...

 
 

Цікаве