WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

організації її високопродуктивної розумової праці.
1.2.Вiковi та iндивiдуальнi особливостi прояву пiзнавальної активностi молодших школярiв
Попереднiй теоретичний аналiз дослiджуваної проблеми виявив неподiльний зв'язок рiвнiв пошукової пiзнавальної активностi школярiв з етапами й особливостями функкцiонування навчальних проблемних ситуацiй. Науковцi вiдзначають вiдносну стабiльнiсть пiзнавальної активностi окремого учня протягом тривалого часу (1-3 роки). Учень має немовби свiй iндивiдуальний рiвень активностi в навчальнiй проблемнiй ситуацiї, який є для нього оптимальним i дає змогу проявити найбiльшу продуктивнiсть мислительної дiяльностi, найповнiше реалiзувати власнi розумовi можливостi. Iстотне зростання активностi в цих ситуацiях помiчено в сензитивнi перiоди психiчного розвитку школярiв [45, 124].
Зазначимо типовi вiковi особливостi пошукової пiзнавальної активностi учнiв, якi проявляються в навчальних проблемних ситуацiях.
1. З вiком розширюється поле й поглиблюється змiст пiзнавальної активностi учнiв у проблемних ситуацiях, зокрема, вони здатнi на подолання складнiших iнтелектуальних перешкод, на вищу мобiлiзацiю емоцiйно-вольових ресурсiв. Здатнiсть до тривалого розумового напруження багато в чому залежить вiд сформованостi цiннiсних орiєнтацiй, установок, iдейних переконань, витривалостi й наполегливостi школяра.
2. Iстотнi зрушення у формуваннi пiзнавальної активностi учня вiдбуваються, як правило, у сензитивних перiодах психiчного розвитку школярiв. Тому можна вважати, що пошукова активнiсть молодших школярiв, пiдлiткiв i старшокласникiв є якiсно вiдмiнною.
3. Чим менший вiк учня, тим бiльшою мiрою вiн учиться на досвiдi власних пошукових дiй у щоденному проведеннi iндивiдуальних експериментiв; його ментальний досвiд характеризується пластичнiстю й незавершенiстю. Тому в початковiй школi особливо ефективними є проблемно-практичнi методи. З вiком продуктивнiсть словесно-логiчних методiв зростає.
4. Швидкi темпи розвитку пiзнавальної активностi пов'язанi з розвитком рефлексивних можливостей учнiв, формуванням умiнь взаємо- i самоконтролю, самооцiнки i, звичайно, розвитком мислительних операцiй (аналiзу, синтезу i т.д.) i навичок нормотворчої пiзнавальної дiяльностi.
5. Здатнiсть самостiйно регулювати й нормувати свої пошуковi дiї в навчальних проблемних ситуацiях, яка виробляється з вiком, вибiр предметiв стає більш усвiдомленим, а формування пiзнавального iнтересу спрямованим; у результатi однi знання здобуваються активно й входять до динамiчної складової ментального досвiду особистостi, iншi -- пасивно й збагачують фоновий контекст пiзнавальної сфери.
6. З вiком зростає узагальненiсть i системнiсть знань учнiв, зростають їхнi розумовi можливостi. Завдяки цьому вдосконалення прийомiв мислительної дiяльностi й стратегiй розв'язку задач отримує новий iмпульс, постiйно iнтенсифiкується; учень спроможний до пiзнавальної активностi вищих рiвнiв, бiльшої складностi, гнучкостi та тривалостi.
У психологiї i дидактицi [24; 69; 70; 240] вiковi та iндивiдуальнi вiдмiнностi пiд час розв'язування учнями рiзних задач, виходячи з особливостей пошукової активностi, здебiльшого описуються через поняття "тип реакцiї" суб'єкта на новизну, що характеризує два крайнiх прояви, а саме: iмпульсивну й рефлексивну поведiнку iндивiда.
Сутнiсть iмпульсивного реагування полягає в тому, що людина вiдразу, не задумуючись, вiдповiдає на зовнiшнi подразники, легко схиляється на бiк тiєї чи iншої гiпотези , не враховує мiри її об'єктивностi. Отож, у прийняттi рiшення бiльш важливу роль вiдiграють емоцiйнi процеси, нiж розумовi, мислительнi. Про iмпульсивного учня говоримо, що вiн дiє наспiх i, як правило, приймає часто необгрунтованi рiшення, робить багато помилок.
Змiст рефлексивного реагування становлять тi психiчнi процеси, якi забезпечують внутрiшню "вiдшлiфованiсть" будь-якої гiпотези, домiнування логiчних доведень над емоцiйними реакцiями. Другими словами, учень чинить здебiльшого обдумано, а тому розв'язує завдання довго, але помилок робить мало. Звичайно, в класi завжди є школярi з iншим типом реакцiї (наприклад, розв'язують завдання швидко й правильно або, навпаки, повiльно i з великою кiлькiстю помилок); проте кiлькiсть таких учнiв незначна.
Грунтуючись на положеннi про тип реагування учнiв на проблемнiсть ситуацiї, учитель має змогу розподiлити їх на чотири групи, у кожнiй з яких виробляється своя, особлива стратегiя розв'язування проблемної задачi й вiдповiдно окрема тактика педагогiчного керiвництва їхньою пошуковою пiзнавальною активнiстю.
Перша група - учнi з рефлексивною, швидкою реакцiєю на проблемнiсть, виконують складнi завдання добре (тобто роблять мало помилок) i швидко (думають над розв'язком недовго); друга - учнi з рефлексивною, повiльною реакцiєю, розв'язують проблемнi задачi добре, але повiльно; третя - учнi з iмпульсивною, швидкою реакцiєю, виконують складнi завдання швидко й погано (з великою кiлькiстю помилок); четверта - учнi з iмпульсивною, повiльною реакцiєю, розв'язують завдання повiльно й погано.
Тип реагування учнiв рiзних вiкових категорiй характеризується вiдмiнностями активностi. Про це, зокрема, свiдчать дослiдження нiмецьких психологiв [99, 102]. Так, молодшi школярi реагують на проблемнiсть iмпульсивнiше, нiж старшi. Причому з вiком рiвень рефлексивностi, самоусвiдомленостi пошукових стратегiй окремого учня має тенденцiю до зростання: витрати часу на розв'язування мислительних задач збiльшуються, а число помилок знижується; пiдвищується нормативнiсть та алгоритмiчна складнiсть пошуку. Проте учень, як правило, зберiгає властиву йому з раннього вiку стратегiю розв'язування проблемних задач, хоч iмпульсивнi форми пiзнавальної й регуляцiйної активностi в цiлому поступаються рефлексивним.
Проаналiзуємо особливостi пошукової пiзнавальної активностi школярiв рiзних вiкових категорiй, що найповнiше виявляються у навчальних проблемних ситуацiях.
Вiдомо, що з приходом дитини до школи в її уявлення про предмети i явища дiйсностi вiдбувається справжня революцiя. I це природно, адже докорiнно змiнюється соцiальна ситуацiя i внутрiшня позицiя дитини: вона стає Учнем. Основний змiст пiзнавальної дiяльностi в цей вiковий перiод - оволодiння узагальненими способами дiй у галузi наукових понять, соцiальних норм спiльної дiяльностi з дорослим i ровесниками. I тут джерелом проблемностi є не тiльки пiзнавально-смисловi суперечностi, а й iнтелектуальнi труднощi дiтей, всiлякi недоречностi й непорозумiння у їхнiх вчинках. Однак важливо, щоб за будь-яких умов навчальнi проблемнi ситуацiї були явними як для вчителя, так i учня. Тодi, як показують спостереження, переважають у навчаннi здивування, зацiкавленiсть, висока дiалогiчнiсть взаємостосункiв.
Однiєю з особливостей
Loading...

 
 

Цікаве