WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

осмислення різних тлумачень одного і того жявища; в) невідповідність між системою знань, навичок і вмінь учнів та новим фактом, явищем; г) використання сукупності способів і прийомів, в ході яких виникає проблемна ситуація.
Процес засвоєння знань проблемним шляхом включає такі етапи: а) створення проблемної ситуації; б) аналіз проблемної ситуації і формулю-вання проблеми; в) висунення гіпотез; г) перевірка найважливіших гіпотез.
Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості, виховання соціально значущих рис особистості. Проблемне навчання засноване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів.
Проблемне навчання - це інтегроване поняття, що поєднує принципи розвивального навчання, принципи й методи диференційованого підходу, інноваційність.
Навчання, побудоване на основі проблемного уміння, є проблемне навчання. Учень одержує у ньому нові знання не в готовій формі, а як наслідок своєї розумової праці. Вони є його власним відкриттям, продуктом його розумової діяльності, однак при цьому виникає необхідність здійснити такі кроки, які б наблизили проблему до учня, тобто кроки, після яких учень проблему сприйняв би як власну.
І.Лернер і М.Скаткін, відомі дидакти й ініціатори впровадження технологій проблемного навчання у школах колишнього Радянського Союзу, розглядали проблемне навчання як таке, в ході якого учні система-тично включаються у процес пошуку доказового рішення нових для них проблем, завдяки чому вони навчаються самостійно здобувати знання, застосовувати раніше набуті, оволодівати досвідом творчої діяльності.
Основне дидактичне призначення проблемного навчання - в педагогічному керуванні активною пошуковою діяльністю учнів. Проблемне навчання виражається в системі проблемних ситуацій, задач, завдань, які необхідно вирішити учням.
Проблемна ситуація - психологічний стан, що виникає в результаті мислительної взаємодії суб'єкта (учня) з об'єктом (навчальним матеріалом) і викликає пізнавальну потребу розкрити суть процесу або явища, що вивчається.
Проблемна ситуація - це пізнавальна трудність, суперечливий матеріал. Учні для вивчення нової теми повинні самостійно використати мислительні операції: аналіз, синтез, порівняння, аналогію, узагальнення
Проблемна ситуація характеризується уявною несумісністю двох чи більше інформацій.
Залежно від властивості невідомих, які потрібно розкрити в проблемній ситуації, вони бувають: основними і допоміжними.
За способом подачі інформації проблемні ситуації бувають:
P текстовими (виникають під час осмислення учнями інформації, що міститься у тексті або графічному матеріалі (у схемах, кресленнях);
P безтекстовими (створюються усно, через матеріалізовану ситуацію - демонстрацію за допомогою пристрою чи природного явища);
за часом вирішення:
P короткочасними (використовуються для оперативної активізації діяльності учнів);
P тривалими (розв'язуються не на одному занятті, а на двох-трьох).
Різноманітність типів проблемних ситуацій свідчить про важливість використання в навчальному процесі, зумовлює різні способи їх створення.
Створення проблемної ситуації - найвідповідальніший етап у проблемному навчанні.
Проблемне навчання - система регулятивних принципів діяльності, ціле-спрямованості та проблемності, правил взаємодії викладача та учнів, вибір способів та прийомів створення проблемних ситуацій і вирішення навчальних проблем.
Проблемне навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка починається з постановки питань (створення проблемної ситуації), продовжуючись у розв'язанні проблемних завдань, у проблемному викладі знань учителем, у різноманітній самостійній роботі учнів. Такий вид навчання передбачає належний рівень підготовленості, зацікавленості учня в пошуку невідомого результату.
Ідея про конструктивне зближення процесів наукового й навчального пізнання й на цій основі, розвиток розумових здібностей учнів та підвищення якості навчального процесу одержала всебічну розробку в теорії проблемного навчання. Однак говорити про масштабне впровадження проблемності в практику школи, його високу ефективність не є достовірним фактом. Сьогоднішня навчальна діяльність показує перевагу малоусвідомленого застосування вчителями елементів проблемності в навчальному процесі.
Теоретичні розробки питання проблемного навчання досить різнобічні. Саме поняття "проблемне навчання" вчені відносять до різних категорій, включаючи в нього різний зміст. Одні вчені вважають, що воно (проблемне навчання) є принципом дидактики (Кудрявцев) [17, 12], другі вчені вважають його методом навчання (Оконь В., Брушлинський А.Н.) [31, 205], треті - типом навчального процесу (Алексюк П.В., Махмутов М.І.) [22, 34], четверті - психолого-педагогічною системою в організації навчально-пізнавального процесу (Максимова В.Н.) [20, 17], п'яті - особливим підходом до навчання, що виявляється насамперед у перетворюючому характерчі пізнавальної діяльності школярів (Скаткін М.Н.) [37, 77].
Вважаємо, що всі ці теорії, всі ці підходи до визначення місця проблемного навчання в теорії і практиці школи не позбавлені змісту, проте їх потрібно розглядати не самих по собі, а лише в сукупності, тобто у взаємозв'язку всіх цих сфер діяльності, у їх гармонійній взаємозалежності. Тут перш за все потрібно чітко розрізнити теоретичний і практичний аспекти. В науці проблемне навчання розглядається лише як теорія, а у практиці школи виділяється як система психолого-педагогічних засобів організації ефективного навчального пізнання та формування творчості особистості, що розвивається. Основна відмінність у проблемності навчання полягає у змісті й характері організації вчителем пізнавальної діяльності школярів, яка в свою чергу, передбачає особливу взаємодію навчальних проблем, проблемних завдань і запитань. Крім того, як серцевину проблемного навчання можна виділити цілісний процес спільної продуктивної взаємодії вчителя і учнів, який охоплює й виявлення проблеми, й відкриття знань учнем під час її розв'язання, і застосування відшуканих способів дії до виконання нових навчальних завдань. А все це буде залежати від особливостей учнів, власної педагогічної діяльності вчителя, рівня розвитку класного колективу. Тому обговорючи питання проблемного навчання, як особливого способу діяльності учнів, треба також зауважити, що особливості такого навчання є фактором вдосконалення творчих здібностей самого вчителя. Дослідження проблемної ситуації безпосередньо пгов'язане з глибоким визначенням ходу і способу пізнавальної діяльності людини, з'ясуванням умов
Loading...

 
 

Цікаве