WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

ситуацій, причому зростаючої трудності, масштабності і діалогічності. Це є водночас і реальним способом оптимізації навчально-виховного процесу в комплексі його основних функцій: освітній, розвиваючій, виховуючій, які в цьому разі не роздільно поєднуються між собою.
Отже, навчальні проблемні ситуаціїоптимізують розвиток розумових здібностей особистості учня, якщо їх проектування й реалізація відповідає таким вимогам:
- проблемні ситуації базуються на системі джерел проблемності (невизначеність: інтелектуальна трудність, суперечність), яква логічно випливає із змісту освіти й відповідає закономірностям розвитку мислення школярів;
- змістовний бік проблемних ситуацій з навчальної теми охоплює всю наявну структуру наукових знань в їх взаємозв'язку й комплексно розв'язує навчально-виховні цілі предмета;
- функціонування будь-якої внутрішньої проблемної ситуації характеризується психологічною повноцінністю, тобто включає чотири етапи прояву навчальної проблемності - виникнення, становлення, розв'язування і зняття, центральною ланкою яких є творчі процеси мислення учня. Кожна наступна проблемна ситуація спричиняє також зростання рівня функціонування основних форм проблемності - проблеми, задачі, запитання, забезпечує їх формування і злиття в діалектичні єдності і взаємодоповненості [44, 173 ].
Отже, на підвищення ефективності навчання суттєво впливає оптимальне використання стимулюючого впливу проблемних ситуацій на розвиток розумової активності учнів. Його успішна реалізація в практиці школи безпосередньо пов'язана із здійсненням педагогічно-доцільного керівництва учнівським пізнанням: збільшення позитивної і зменшення негативної дії проблемних ситуацій у навчальній діяльності учнів досягається завдяки різнобічному врахуванню залежностей, що існують між компонентами проблемної ситуації та провідними характеристиками в розвитку учня як особистості.
Різний рівень трудності проблемної ситуації по різному впливає не тільки на розвиток мислення, а й на мотиваційно-вольову сферу учня. Ефективність розумової діяльності залежить від міри пошукової активності учня, що сприяє усвідомленню суперечностей і з'ясування умов їх успішного розв'язання.
При достатньо високій мірі трудності проблемних завдань негативному впливу проблемних ситуацій на розумовий розвиток учня можна запобігти не тільки організацією активної взаємодії вчителя з учнем (тобто забезпечення регулюючої функції проблемної ситуації), а й здійсненням педагогічно правильного керівництва навчальною діяльністю учнів, тобто через повне відображення в навчальному процесі спрямовуючої функції проблемної ситуації.
Отже, підвищення ефективності пізнавальної навчальної діяльності учнів можливе при раціональному застосуванні вчителями проблемно-пошукових методів навчання, в першу чергу при використанні методу проблемного навчання з врахуванням усіх властивих йому особливостей, що сприяє успішному засвоєнню знань та всебічному гармонійному розвитку учня.
Отже, усi зазначенi джерела й форми проблемностi передбачають обов'язкову наявнiсть навчальної проблемної ситуацiї; це своєрiдна "вiзитна картка" у свiт навчального пiзнання. Важливо також, що внутрiшня проблемна ситуацiя не завжди зникає навiть у задачi й може iснувати як поза, так i всерединi процесу її розв'язування, що здебiльшого по-рiзному вiдбивається на пошуковiй активностi й продуктивностi мислительної дiяльностi школярiв.
Проблемне навчання, як вiдомо, здiйснюється рiзними методами: монологiчним i дiалогiчним викладом знань, евристичною бесiдою, пошуковою самостiйною роботою учнiв, навчальним диспутом та учнiвським дослiдженням тощо, якi при цьому обов'язково бiльш-менш характеризуються пошуково-продуктивною спрямованiстю зустрiчної пiзнавальної активностi мiж учителем i учнем. Так, учитель створює на уроцi систему навчальних проблемних ситуацiй, керує мислительною дiяльнiстю учнiв пiд час постановки й розв'язання проблем, а учень - усвiдомлює й суб'єктивно приймає зовнiшню проблемну ситуацiю як власну, формулює та розв'язує проблемнi завдання, застосовує знання й норми в нестандартних умовах, висловлює цiннiсно-естетичнi ставлення, дає моральнi оцiнки тощо.
Найбiльш вдалим у теоретичному й практичному вiдношеннях, на наш погляд, є пiдхiд до видiлення чотирьох груп проблемно-пошукових методiв навчання на основi вищеподаної класифiкацiї рiвнiв розумового розвитку школярiв. Тому природно, що ефективнiсть застосування цих методiв залежить вiд рiвня пiзнавальної активностi й самостiйностi учнiв, характеру їхнього спiвробiтництва з учителем, а також взаємовiдношень мiж iндивi-дуальною й спiльною пошуковою дiяльнiстю школярiв.
Адаптацiя зазначеної номенклатури проблемно-пошукових методiв до змiстової iнварiантностi пошукової пiзнавальної активностi школярiв i педагогiчного керiвництва цiєю активнiстю дає змогу чiтко визначити психолого-дидактичнi умови ефективного застосування кожної групи методiв у системi розвивального навчання.
Науковi дослiдження та передовий досвiд учителiв свiдчать, що для органiзацiї ефективної пошукової дiяльностi учнiв вирiшальне значення має рацiональний вибiр методiв i прийомiв навчання, їхнiй взаємозв'язок на кожному етапi уроку. Зокрема, навiть одна з найвищих форм проблемного пiдходу -- учнiвське дослiдження -- не може бути проведена одними проблемно-пошуковими методами. Крiм того, проблемне навчання охоплює прояви пошукової пiзнавальної активностi учнiв, починаючи вiд виконавчої й закiнчуючи творчою дiяльнiстю їх пiд час оволодiння знаннями, нормами й цiнностями.
Очевидно, що зазначенi теоретико-методологiчнi засади проблемного навчання найбiльшою мiрою вiдповiдають предмету, метi i завданням даного дослiдження. Тому саме вони взятi за вiдправну точку в подальшому з'ясуваннi закономiрностей розвитку пошукової пiзнавальної активностi школярiв рiзного вiку й рiзних розумових можливостей.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю.К. Проблемное обучение как средство повишения ефективности учения школьников.- Пособие.- Ростов-на-Д., 1970.- 32с.
2. Баранов В.А. Построение проблемного метода обучения // Програм-мированое обучение: Респ. межвед. научн. сб.- Вып.23.- К., 1986.- С.58-61.
3. Бондар В.И. Суб'єкт, об'єкт і предмет дослідження в експеремен-тальній педагогіці.- К., 1996.- С.19-22.
4. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. М., 1984.- С.40-45.
5. Брушлинский А.Н. Психология мишления и проблемного обучения.- М., 1983.- 93с.
6. Векслер С.И. Где ошибка? Как ее преодолеть?: /О пробл. обучении/.- учит.газ.- 1982.- 7 авг.
7. Гаврилюк В.В. Формирование познавательной деятельности школьников и студентов.- Тюмень, 1982.- С.42-56.
8. Геращенко И.Т. Роль принципов диалектики в дидактике.- Ростов-н/Д, 1992.- С.154-215.
9. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии.- М., 1976.- 450с.
Loading...

 
 

Цікаве