WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

рiвня активностi. Так, якщо в навчаннi домiнує iндивiдуальна робота та репродуктивнi завдання, то для бiльшостi школярiв характерним буде перший рiвень цiєї активностi. А коли переважатиме спiльна дiяльнiсть учнiв пiд час розв'язування проблем i задач над iндивiдуальною -- пiзнавальна активнiсть значної частини учнiв характеризуватиметься третiм рiвнем. Реалiзацiя моделi iндивiдуалiзованого навчання в системi позакласної диференцiацiї забезпечить домiнування четвертого рiвня пошукової активностi i т.д.
Органiзовуючи розв'язування учнями проблемних задач на певному рiвнi їхньої пошукової пiзнавальної активностi, перед учителем постає таке питання: як досягти оптимального педагогiчного керiвництва цiєю активнiстю, тобто якою має бути мiра втручання педагога в хiд розумового процесу класного колективу чи окремого учня?
У цьому плані винятково важливе значення у навчаннi має проблемний дiалог, який стимулює пошукову активнiсть шляхом iнтенсивного дiлового спiлкування вчителя з учнями й останнiх мiж собою. У практицi навчання вiн здебiльшого становить основний змiст частково-пошуково методу (евристичного дiалогу).
Проблемний дiалог, на вiдмiну вiд iнформативного - це не серiя випадкових запитань i вiдповiдей, а взаємопозв'язанi реплiки, об'єднанi однiєю, життєво актуальною для учнiв проблематикою. У продуктивнiй дiалогiчнiй взаємодiї вчителя й учнiв на перший план виступає проблемний спосiб оволодiння учнями науковими знаннями. Ось чому крiм аналiзу зовнiшнього дiалогу (обмiн реплiками спiвучасникiв) дослiдники вивчають також внутрiшнiй дiалог, про результативнiсть якого свiдчать новi психологiчнi утворення - мотиви, прийоми мислення, переконання тощо.
У проблемно-пошуковому дiалозi його зовнiшнiй бiк стимулює й доповнює внутрiшнiй, знаходиться з ним у дiалектичнiй єдностi, тобто приводить до прискореного формування продуктивної пiзнавальної активностi. Крiм того, саме в умовах багатомiрного проблемного дiалогу мислення учня найпродуктивнiше: утримує i власне бачення дискусiйної проблеми, i обгрунтування незгоди з почутим, i пошук найпринятнiшого розв'язку. Природно, що цей дiалог -- основа розвитку творчого мислення, показник культури й водночас найдiєвiший iнструмент розвивального й морально-етичного впливу навчання на пiдростаючу особистiсть.
Органiзовуючи проблемний дiалог, щонайперше вчитель має спроектувати систему запитань, за допомогою яких учнi зможуть знайти основнi ознаки поняття чи явища i на цiй основi сформулювати теоретичнi узагальнення, соцiальнi норми або духовнi цiнностi. Його доцiльно застосовувати пiд час вивчення найважливiших тем i подачі нового знання, де вiн допомагає розкрити проблему в її iстотних ознаках i характеристиках, зробити виклад переконливiшим навiть тодi, коли спроби учня не приносять явного успiху. Крiм того, зазначений дiалог добре гармонiює з принципом моделювання ситуацiй наукового пошуку i сприяє розвитку змiстовних i оперативних компонентiв дiалектичного мислення. Особливо вiн ефективний на етапi закрiплення й узагальнення знань, оскiльки учнi мають необхiднi для пошуку вихiднi знання й умiння та можуть у спiвробiтництвi з учителем виявити новi зв'язки шуканих знань з тими, що вже є.
Отже, при такому навчаннi вчитель фактично має справу з проблемно-дiалогiчними ситуацiями, у яких провiдне мiсце посiдає процес розвитку пошукової пiзнавальної активностi учнiв, забарвленої їхнiми позитивними емоцiями i гуманними ставленнями оточуючих. Здебiльшого зовнiшнiй, дидактичний бiк цiєї активностi пов'язаний iз глибшим усвiдомленням школярами обсягу i змiсту понять, вимог i норм, значущостi i масштабностi (цiнностей). У результатi здобутi пласти соцiально-культурного досвiду, набуваючи надсистемного характеру у внутрiшньому свiтi особистостi, збагачують її життєдiяльнiсть досконалiшими розумiннєвими формами (смисли, значення, осягнення тощо). Крiм того, при проблемному дiалозi прискорюється не тiльки розгортання пошукової активностi i продуктивного мислення, а й формується їхня соцiальна полiпроблемна свiдомiсть, оскiльки iстотнi ознаки дослiджуваних явищ переносяться на реальнi суспiльнi подiї.
Вiдтак чим ширше учнi задiянi у проблемно-пошуковий дiалог, який органiзовує їхнiй повноцiнний мислительний пошук об'єктивного змiсту понять, норм i цiнностей, тим узагальненiшими й системнiшими знаннями i досвiдом оволодiває кожний учень i тим iнтенсивнiше формується в нього здатнiсть до спiвтворчостi. Адже розумiти смисл продуктивного дiалогу, займати в ньому власну конструктивну позицiю, по-своєму розпоряджатися знаннями для учня означає проявляти творчiсть у навчальнiй роботi. I це посильно навiть молодшим школярам.
Рiзний психолого-дидактичний змiст рiвнiв пошукової пiзнавальної активностi не дає пiдстав для порiвняння їхньої ефективностi. Кожний із них педагогiчно значущий, оскiльки розв'язує свої актуальнi завдання шкiльної освiти, формує певнi структури особистостi. Потенцiйно-пiзнавальна дiяльнiсть школяра може здiйснюватися на всiх видiлених рiвнях пошукової активностi. Тому при орiєнтацiї на той чи iнший рiвень спроби функцiонування як навчальних, так i внутрiшнiх проблемних ситуацiй мають вiдповiдати iнтелектуально-вольовим можливостям учнiв i врахувати характер ймовiрних навчальних впливiв.
Наприклад, запропонувавши учневi завдання середнього ступеня трудностi, учитель може органiзувати його пошукову дiяльнiсть на будь-якому рiвнi пiзнавальної активностi. Однак її психолого-дидактичний змiст на кожному рiвнi буде рiзним. На першому рiвнi розв'язок виявиться помилковим. На третьому i особливо четвертому результат буде здобуто оптимальнiшим способом (конструктивну роль вiдiграє комунiкативний i особистий досвiд), але проблемнiсть ситуацiї передчасно знiметься, а тому учневi не вдасться застосувати всi можливi для нього розумовi здiбностi. I лише самостiйне розв'язування задачi в умовах активної пошукової дiяльностi забезпечить максимальний розвивальний вплив на нього, мобiлiзує i водночас збагатить наявний розумовий потенцiал.
Отже, найефективнiше органiзацiя пошукових продуктивних процесiв можлива за умови, коли проблемнiсть задачi вiдповiдає оптимальному рiвневi функцiонування проблемної ситуацiї. Iнакше кажучи, для кожного рiвня розумового розвитку оптимальне значення проблемностi задачi буде рiзним (видiлено всього чотири градацiї: Па1, Па2, Па3, Па4, хоч їх насправдi набагато бiльше), а тому рiзним буде розвивальний вплив навчальної проблемної ситуацiї на особистiсть школяра. Така реалiзацiя диференцiйованого пiдходу до мислительної дiяльностi школярiв одночасно за двома ознаками -- ступенем проблемностi навчальних завдань i ступенем пошукової пiзнавальної активностi учнiв пiд час їх розв'язування -- закономiрно оптимiзує
Loading...

 
 

Цікаве