WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

невiдоме проблемної ситуацiї, а вчитель - етап формування пiзнавального процесу.
Вагомим дiагностичним показником, що дає змогу визначати етап функцiонування навчальної проблемної ситуацiї й динамiку її впливу на пошуковудiяльнiсть учня, є емоцiї. Їх виникнення в навчальному процесi - явище закономiрне. В сучаснiй психологiї загальновизнаним є той факт, що емоцiя, як правило, замiщує дефiцит знання, iнформацiї про невiдоме проблемної ситуацiї. Тому розгортання мислительного пошуку має явну тенденцiю прогнозувати ймовiрнiсть задоволення пiзнавальної потреби спочатку на емоцiйному, а з формулюванням проблеми - iнтелектуальному рiвнi.
Для вчителя найкраще дiагностувати цi етапи шляхом фiксацiї аналiзу позитивних i негативних емоцiй. Зокрема, якщо позитивна емоцiя свiдчить про найближення учня до задоволення пiзнавальної потреби в невiдомому знаннi, то негативна - про вiддалення вiд неї. Водночас особливостi емоцiйної реакцiї на новизну пiзнавального об'єкта вiдображають динамiку ставлення учня до ситуацiї проблемного пошуку.
Слiд також мати на увазi, що у внутрiшнiй проблемнiй ситуацiї активiзуються не тiльки мислительнi, а й iншi пiзнавальнi процеси -- сприймання, увага, уява, пам'ять. Це створює є передумови для пiдтримання зацiкавленостi в нових знаннях, iнтересу до пошуку тощо.
Спираючись на логiку розвитку продуктивного мислительного процесу (О.М. Матюшкiн), кожну фазу навчальної проблемної ситуацiї доцiльно подiлити на два етапи. Таким чином, у фазi формування матимемо етапи виникнення i становлення проблемної ситуацiї, а у фазi переборення -- етапи розв'язування i зняття. Подаємо змiстовну характеристику цих етапiв з огляду на особливостi розвитку пошукової пiзнавальної активностi i повноцiннiсть функцiонування внутрiшнiх проблемних ситуацiй школярiв [136].
Виникненння навчальної проблемної ситуацiї вiдбувається за умов: зiткнення учня з незрозумiлим утрудненням, перешкодою в учiннi; передчуття цiкавого, але непiзнаного; виникнення здивування, недорозумiння; бажання дiзнатися, визначити, зрозумiти справжнi причини труднощiв; виявлення й загострення невiдповiдностi, суперечностi мiж бажанням, необхiднiстю учiння та неможливiстю продовжувати попереднi дiї; пiзнавальна потреба в новому, невiдомому знаннi чи способi дiї.
Для етапу становлення навчальної проблемної ситуацiї характерними є: аналiз зв'язкiв, вiдношень та iнших характеристик пiзнавального об'єкта; усвiдомлення й суб'єктивне прийняття суперечностi мiж вiдомими знаннями й новими вимогами; потреба у вiдкриттi нових вiдомостей про предмет,спосiб чи умови виконання дiї; уявлення про тактику дослiдження об'єкта пiзнання; приблизне розмежування вiдомого й невiдомого в проблемнiй ситуацiї, активiзацiя пiзнавального мотиву; словесне формулювання проблеми i кiлькох похiдних проблемних задач.
На етапi розв'язування навчальної проблемної ситуацiї вiдбувається: змiстовний аналiз вiдношень мiж умовою й вимогою проблеми; висунення припущень щодо напряму розв'язання проблеми; включення пiзнавального об'єкта в новi зв'язки й вiдношення; вiдкриття ранiше невiдомих учню зв'язкiв i властивостей пiзнавального об'єкта; довизначення проблеми i постановка кiлькох похiдних проблемних задач; висунення i обгрунтування кiлькох гiпотез; прогнозування результату пошукової дiяльностi; доведення основної гiпотези i вiдшукання способiв розв'язання похiдних вiд загальної проблеми мислительних задач; обгрунтування позитивного результату.
Пiд час зняття навчальної проблемної ситуацiї здiйснюється: аналiз одержаного результату; перевiрка розв'язку; визначення рiвня узагальненостi i системностi одержаних знань; перенесення виявлених способiв дiї на розв'язок iнших проблемних задач, нормотворче збагачення ментального досвiду особистостi; використання здобутих знань у нових умовах мислительної дiяльностi; формування цiннiсно-естетичного ставлення до здобутих знань i норм; рефлексiя якостi i перспективностi результатiв навчання.
З огляду на нормативний перебiг педагогiчно керованої пошукової пiзнавальної активностi школярiв отриманий повний функцiональний цикл навчальної проблемної ситуацiї в фазах i етапах характеризуватиметься:
а) завершеною послiдовнiстю чотирьох етапiв функцiонування, якi, характеризуючись взаємопереходами, поступально слiдують один за одним i таким чином забезпечують прогресивну динамiку цiлiсного розвитку продуктивного мислення учнiв;
б) насиченiстю кожного етапу вiдповiдним психологiчним змiстом (суб'єктивна невизначенiсть, iнтелектуальне утруднення, здивування, позитивнi й негативнi емоцiї, внутрiшнiй конфлiкт, переживання тощо), тобто їхньою повноцiннiстю з точки зору оптимальної представленостi психiчних явищ у пiзнавальнiй дiяльностi учня;
в) дидактичною спрямованiстю фаз i етапiв на розв'язання освiтнiх, розвивальних i виховних завдань навчання, якi у своїй результативнiй сукупностi приводять учня до оволодiння знаннями вищого рiвня узагальнення, до певного приросту в розвитку його творчих здiбностей та вдосконалення соцiальноцiнних рис особистостi.
При цьому педагогiчне керiвництво пошуковою пiзнавальною активнiстю школярiв покликане оптимiзувати не лише процеси функцiонування навчальної проблемної ситуацiї, а й розвитку, зважаючи на єдиний потiк розвивальної взаємодiї у системi "вчитель -- учнi". I це цiлком природно. Адже сформулювавшись, проблемна ситуацiя непомiтно наближається до розв'язку i зникнення. Iнакше кажучи, психiчнi i дидактичнi явища формування проблемностi стають умовами її подолання, зняття. У цьому суть саморуху, саморозвитку будь-якої внутрiшньої проблемної ситуацiї.
Таким чином, процеси функцiонування і розвитку навчальної проблемностi завжди взаємозумовленi й не iснують один без одного; розвиток пошукової пiзнавальної активностi учня неможливий без тих функцiональних змiн, що забезпечують цiлiснiсть, стабiльнiсть навчальної проблемної ситуацiї; й водночас неможливий без спрямованих якiсних перетворень, що властивi етапам становлення продуктивного мислення учня i рiвням перебiгу цiєї активностi.
Отже, має мiсце об'єктивна потреба у вивченнi не тiльки законiв розвитку навчальної проблемної ситуацiї, а й функцiонування. Наприклад, очевидно, що на вищих рiвнях функцiонування ця ситуацiя, кристалiзуючись в iнформативних i проблемних запитаннях, одержує свiй сутнiсний вияв у формi проблем i задач, що виникають на основi прогресивного розвитку провiдних характеристик проблемностi. Проте i проблема, й задача, сформувавшись, хоч i починають розвиватися за власними закономiрностями, але все ж за такими, якi не виходять за межi загальних законiв розвитку проблемностi навчального пiзнання i пошукової продуктивної активностi зокрема. Крiм того, процес становлення i ширше
Loading...

 
 

Цікаве