WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

функцiональна система, що має свою будову, постiйнi переходи й перетворення її пiдсистем (щонайперше "дiяльнiсть-дiя-операцiя" та"мотив-мета-умови), тобто має свою закономiрну логiкурозвитку.
Внутрiшня проблемна ситуацiя функцiонує як вiдкрита система для навчальних впливiв, суб'єкт-об'єктної i суб'єкт-суб'єктної взаємодiї. Її своєрiдними модульними новоутвореннями-чинниками є проблемно-дiалогiчнi форми свiдомостi (задача, запитання, проблема, дiалог, гiпотеза тощо), взаємодоповнення яких у цiлiсному актi пiзнання й визначає ефективнiсть розвивального навчання.
Безперервна трансформацiя структури пiзнавальної дiяльностi передбачає насамперед етапнiсть взаємопереходiв мiж її основними складовими внутрiшньої проблемної ситуацiї, а саме: проблема, мотив, мета, умови. Ця етапнiсть має прогресивно-регресивний характер: дiалектичний взаємозв'язок прогресу i регресу обумовлює те, що є непереборною тенденцiєю розвитку пiзнавальної активностi та природного функцiонування цiєї ситуацiї.
Здебiльшого процес виникнення проблем i задач, будучи безпосередньо пов'язаний зi змiстом i характером запитань, вiдбувається тiльки на певних стадiях розгортання пiзнавального процесу у внутрiшнiй проблемнiй ситуацiї. Наприклад, пiзнавальна потреба, спричинюючи пошукову активнiсть учня, деталiзується через пiзнавальний мотив, а останнiй, опредмечуючись у виглядi проблеми й наближаючи момент вiдкриття школярем суб'єктивно нового значення, стимулює виявлення ним особистiсної мети учiння, постановку конкретних завдань i т. д.
До основних закономiрностей взаємозалежного функцiонування та розвитку навчальної i внутрiшнiх проблемних ситуацiй у цiлiсному навчально-пiзнавальному циклi слiд вiднести гармонiйне взаємозбагачення джерел проблемностi (суб'єктивно-особистiсна невизначенiсть, iнтелектуальна труднiсть, пiзнавально-смислова суперечнiсть) i проблемно-дiалогiчних форм свiдомостi учня (запитання, задача тощо).
У першому наближеннi iснує два шляхи виникнення проблемностi в навчаннi:
а) в учня з'являється спочатку не дуже чiтке, мало усвiдомлене вiдчуття, що щось не так, щось не те;
б) зовнiшня суперечнiсть осмислюється миттєво, чiтко, однозначно. Тож суб'єктивно мало зрозумiлi, проте вiдчутнi перепони утруднюють розгортання пiзнавальної активностi, а тому вимагають вiд школяра постановки прихованого запитання, яке було б спрямоване на висунення припущень щодо способiв аргументацiї навчальної проблемної ситуацiї, вироблення власної позицiї в нiй.
Внаслiдок перевiрки цих припущень на основi навчальної проблемної ситуацiї формулюється навчальна проблема й водночас одно або декiлька проблемних запитань, а згодом -- задача. Проблема i задача -- це рiзного роду знаковi моделi проблемної ситуацiї. Тому будь-яка проблема утримує сутнiснi елементи проблемної ситуацiї, але не кожна проблемогенна ситуацiя ще є проблемою, вона нею повинна стати. Проблемна задача також постає з навчальної проблемної ситуацiї, хоч остання здебiльшого конкретизується як сукупнiсть задач (завдань).
Проблемна задача виникає в тому випадку, коли вдається приблизно визначити невiдоме, що можна вiдшукати шляхом перетворення певних умов. "Виникнення задачi -- на вiдмiну вiд проблемної ситуацiї -- означає, що тепер вдалося хоч би попередньо й приблизно розчленувати дане (вiдоме) й шукане (невiдоме). Це розчленування виступає в словесному формулюваннi задачi. Наприклад, у звичайнiй шкiльнiй задачi бiльш-менш чiтко фiксованi її вихiднi умови (що безпосередньо дано) й вимога, запитання (що необхiдно довести, знайти, визначити, вирахувати, побудувати)" [27,. 38].
Найважливiшою особливiстю невiдомого як центрального елемента проблемної ситуацiї, на вiдмiну вiд шуканого як центрального елемента завдання є те, що невiдоме завжди характеризується певною мiрою узагальнення. Iнакше кажучи, шукане здебiльшого утримує одиничне вiдношення, а невiдоме -- загальне вiдношення, що властиве цiлому класу близьких завдань [36].
Отже, вiдображаючи тiльки деякi сторони проблемної ситуацiї, завдання може фiксуватися за допомогою знакiв i передаватися iншим учням, стати частиною змiсту освiти. На вiдмiну вiд завдання, навчальна проблема усвiдомлюється як така суперечлива ситуацiя, що утримує несумiсну iнформацiю про об'єкт чи вiдношення мiж його елементами. Тому проблема -- це особливе пiзнавальне завдання, спосiб розв'язування якого невiдомий учневi й має бути знайдений ним у процесi цiлеспрямованого пошуку.
Найгрунтовнiше вiдмiннiсть мiж цими двома поняттями визначає А.М.Алексюк: "Проблемна задача мiстить у собi чiтко визначенi вимоги або параметри, яким обов'язково має вiдповiдати одержане рiшення ("сконструюйте залiзничний вагон, який би вiдповiдав таким вимогам"). Проблема ж таких умов не мiстить ("сконструюйте новий тип залiзничного вагона"). Водночас (i це є iстотною особливiстю проблеми) учень володiє таким рiвнем знань, навичок i умiнь, який дає йому можливiсть вiдшукати результат або способи розв'язання, iнакше вiн не зможе розв'язати проблему,i вона втратить значення навчальної" [3, .137].
Навчальна проблемна ситуацiя може породжувати декiлька проблем i проблемних завдань (задач); вона є генетично первинною щодо задач i проблем. При цьому ядро навчальних проблем становлять усвiдомленi учнями пiзнавально-смисловi суперечностi, а системи проблемних задач -- кожна з цих же суперечностей, тiльки вiдображена за допомогою рiзних знакових форм. Вiдтак центральним елементом навчальної проблемної ситуацiї є суб'єкт, особа, задачi -- знаковий об'єкт, а проблеми -- пiзнавально-смислова суперечнiсть.
Розвиток пiзнавально-смислової суперечностi в напрямi її формування й розв'язання здiйснюється через систему дiй розумового й практичного характеру. Змiст цих промiжних дiй передають рiзного типу вислови (пропозицiї, припущення, iдеї), якi спрямованi на визначення зв'язкiв, елементiв, вiдношень, що не заданi в умовах i вимогах задачi.
Характерною рисою проблемного запитання як окремої форми проблемностi є те, що воно не передбачає прямої вiдповiдi, готового алгоритму розв'язку, а утримує приховану суперечнiсть. Якраз у формi таких запитань виражається усвiдомлення учнем недостатньої глибини розумiння навчального матерiалу, будь-якої iнформацiї. Самостiйно сформульоване ним запитання є не менш цiнним результатом навчання, нiж усвiдомлене й вiдтворене знання. Воно показник якiсного оволодiння учнем знаннями, критерiй високої його активностi в проблемному навчаннi: пошук вiдповiдi на самостiйно поставлене запитання i є по сутi процесом зняття внутрiшньої проблемної ситуацiї, а вiдповiдь на нього -- процесом розв'язування навчальної проблеми.
Для того, щоб реалізація проблемності в умовах шкільного навчання була ефективною, його
Loading...

 
 

Цікаве