WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

проблемна ситуація виступає тією вузловою ланкою у функціонуванні продуктивного мислення, котра спричинює й діалектично пов'язує проблему, задачу й запитання у цілісний пізнавальнийцикл. В свою чергу ця вузлова ланка взаємозв'язку проблеми, задачі і запитання відображаючи різні рівні й особливості розвитку пізнавально-смислових протиріч, не тільки є конкретнимим показниками формування й розвязання учнем проблемних ситуацій у навчанні, а й психолого-педагогічним засобом ефективного керування пізнавальною діяльністю школярів. Адже, знаючи хід і можливі варіанти розв'язку учнем проблемного завдання, вчитель у змозі передбачити характерні для нього мислительні й практичні дії, об'єктивні і суб'єктивні труднощі. Кінцевою стадією розв'язання проблемної ситуації є зняття проблемності. Зміст цього поняття пов'язаний з усуненням часткових пізнавально-смислових суперечностей, які закономірно виникають внаслідок розв'язання основної навчальної проблеми. Розв'язуючи систему навчальних завдань учень оволодіває певним способом розв'язку на рівні умінь і навичок мислительної діяльності, учуває всі можливі перешкоди, які раніше мали місце під час виконання завдань окремого типу. Визначається кілька способів створенння проблемних ситуацій:
1) при зіткненні учнів з життєвими явищами фактами, які потребують теоретичного осмислення;
2) при організації практичної роботи учня;
3) при необхідності аналізу життєвих явищ, які приводять до зіткнення їх з попереднім життєвим уявленням про ці явища;
4) реформуванні гіпотез;
5) при проведенні порівняння, зіставленні і протиставленні;
6) при необхідності узагальнення нових фактів;
7) при дослідницьких завданнях
В залежності від того, який із структурних компонентів дії буде представлений в проблемній ситуації.
До першого класу відносяться такі, в яких матеріал, який треба засвоїти являє мету (предмет дії). В ситуаціях такого виду невідоме буде складати певні закономірності, ті чи інші теоретичні положення. А.М Матюшкін характеризує даний клас проблемних ситуацій як теоретичний. Частіше всього ці ситуації використовуються при вивченні гуманітарних предметів.
До другого класу відносяться такі ситуації, в яких невідоме являє собою спосіб дій. Цей тип проблемних ситуацій досліджувався в есперементальних психологічних дослідженнях. Проблемні ситуації цього роду широко представлені при засвоєнні багатьох предметів, які передбачають формуввання учнів в деякій мірі складних способів виконання тих чи інших дій. Сюди також відносяться ситуації, які виникають в процесі навчання загальним і особливим способам розв'язання завдань з різних навчальних предметів.
В третій клас входять такі проблемні ситуації, в яких невідомим являються нові умови дії. Ситуації цього роду частіше всього розглядались при вивченні формування навичок, тобто на різних етапах вправляння. Вони виникають в тих випадках, коли в відомому способі дій ставиться таке завдання, в якому повинні бути знайдені нові умови регуляції дії. Особливо часто ситуація цього роду зустрічається при вивченні професіональних навиків, коли необхідно передбачити не тільки основні способи виконання професійних дій, але й всі ті умови, в яких прийдеться їх виконувати.
Це дозволяє зробити висновок, що всі типи проблемних ситуацій мають різне дидактичне використання, тому вчителю потрібно приділяти особливу увагу на дані закономірності, використовуючи проблемну ситуацію в навчальній діяльності.
2.2. Умови оптимального використання проблемного навчання в школі І ступеня
Основна мета проблемного навчання - забезпечення активного ставлення учнiв до оволодiння знаннями, нормами i цiнностями, iнтенсивного розвитку їхньої самостiйної пiзнавальної дiяльностi та iндивiдуальних творчих здiбностей .
У системi проблемного навчання провiдними є такi умови:
" виникнення в учня гострої, ситуативно спричиненої пiзнавальної потреби в оволодiннi навчальним матерiалом та осмислення її як внутрiшнього поштовху до дiї;
" становлення пiзнавальної активностi учня пiд час суб'єктивного пошуку бiльш узагальнених знань i норм дiяльностi, якi у свою чергу становлять основу для виконання наступних навчальних завдань;
" актуалiзацiя ранiше засвоєних знань, норм і цiнностей та визначення мети пошукової дiяльностi за конкретних умов навчання;
" усвiдомлення й суб'єктивне сприйняття навчальної проблеми, зосередження уваги на об'єктi пiзнання;
" розгортання процесiв розумiння нових властивостей, зв'язкiв i вiдношень предметiв, що дослiджуються пiд час розв'язування проблемної задачi;
" формування пошукових продуктивних процесiв мислення, що утримує пiзнавальну мотивацiю, iнтелектуально-вольову активнiсть;
" вiдшукування невiдомих елементiв знань i норм та становлення мотивацiйних новоутворень - потреб, установок, узагальнень, переконань, вартостей тощо.
Однак у сучаснiй масовiй загальноосвiтнiй школi проблемне навчання швидше є теоретичною моделлю iдеалiзованого розвивального навчання, нiж реалiзується на практицi як цiлiсна дидактична система. Його основнi положення не технологiзованi належним чином, не обгрунтованi численнi питання iнварiантного методично-засобового забезпечення. Тому проблемнiсть у шкiльному навчаннi використовується епiзодично й здебiльшого не завжди ефективно.
Iстотним внеском у розвиток проблемного навчання є психолого-педагогiчна теорiя навчальних проблемних ситуацiй, запропонована останнiми роками А.В. Фурманом. При цьому центральну методологiчну роль у розробцi зазначеної теорiї вiдiграють iдеалiзованi об'єкти дослiдження - теоретична модель психологiчної структури навчальної проблемної ситуацiї i структурно-функцiональна модель внутрiшньої проблемної ситуацiї, якi в сукупностi вiдображають основнi сутнiснi залежностi i зв'язки дослiджуваної освiтньої реальностi.
У цiй теорiї навчальна проблемна ситуацiя тлумачиться як складна єднiсть суб'єктно-особистiсної, змiстовно-предметної i мiжсуб'єктної сторiн навчального процесу, яка, оптимiзуючи пошукову пiзнавальну активнiсть учня пiд керiвництвом учителя, сприяє їхньому iнтенсивному iнтелектуально-вольовому розвитковi й формуванню творчих здiбностей. Iншими словами, це змодельованi в навчаннi умови спiльного пошуку, вiдкриття суб'єктивно нових знань, засвоєння норм i цiнностей.
Внутрiшня проблемна ситуацiя учня є центральною ланкою навчальної проблемної ситуацiї, iнтегрованим показником проблемного учіння. Її сутнiсною характеристикою є пошукова пiзнавальна активнiсть - причина й водночас наслiдок прогресивного функцiонування навчальної проблемної ситуацiї.
Наявнiсть внутрiшньої проблемної ситуацiї охоплює також i такi компоненти психологiчної органiзацiї пiзнавальної дiяльностi, як мотиви, мета, внутрiшнi умови мислення. Причому ця дiяльнiсть являє собою не сукупнiсть реакцiї учня на новизну навчального матерiалу, а виступає як
Loading...

 
 

Цікаве