WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

полюсами предметно-манiпулятивної й теоретичної дiяльностей, не передбачає навiть мiнiмуму самостiйностi i творчостi особистостi. Дитина, яка вiд народження навчається, тут нагадує ксерокопiювальний апарат, що за дошкiльнi й шкiльнi роки має зробити певну (досить велику!) кiлькiсть вiдбиткiв. За логiкою цього вчення дiти приреченi наслiдувати, копiювати, а не шукати, вiдкривати, творити. Зрозумiло, що це робить його хибним, непрактичним.
Отже, пошуки вченого фактично зупинилися на "порозi" розвивального наслiдування, розвивального спiвробiтництва й розвивального навчання (цими термiнами, як вiдомо, учений не користувався), якi не просто перебувають на рiвнi зони найближчого розвитку дитини, а й передбачають пошукове, проблемно-дiалогiчне наповнення її активностi засобами органiзованого навчання.
Навчання ставить перед учнем новi вимоги, зокрема, новi пiзнавальнi завдання i засоби їх розв'язування, соцiальнi норми та загальнолюдськi вартостi, духовнi складовi їх втiлення у життя. Отож очевидно, що навчання набуває рiзного значення, залежно вiд того, на яке внутрiшнє пiдгрунтя - ментальний досвiд i перiод розвитку особистостi - воно припадає. Щоб бути неформальним, високоактивним, навчання має пристосовуватися до рiвня розвитку учнiв так само, як i останнi до його системи вимог. Не дивно, що пiдвищенi вимоги до навчання ставляться передусiм з огляду на реальний стан розумового розвитку школярiв.
Водночас тлумачення навчання як присвоєння (засвоєння) iндивiдом соцiально-культурного досвiду людства має певне означальне обмеження: безпосередньо дозується не тiльки змiст того, що має засвоїти дитина, а й види її активностi i передусiм обмежується поле пошукової творчої активностi й самоактивностi межами наслiдування й спiвробiтництва. Самобутнiй творчiй особистостi, яка свiдомо навчається за власними спонуканнями, образно кажучи, нема мiсця в науковiй системi С.Л. Виготського. Тому твердження, що навчання має випереджати розвиток, правомiрне тiльки в тому значеннi, що навчають того, чим досi не оволодiв учень. Якщо ж навчання "забiгатиме вперед" розвитку дитини, то воно не розвиватиме, а лише збагачуватиме знання. Правильно органiзоване навчання має вiдповiдати її можливостям на даному рiвнi розвитку. Один рiвень розвитку переходить у наступний через здiйснювану в ходi навчання реалiзацiю можливостей попереднього рiвня [
Як бачимо, інтерес як учених, так практиків до педагогічної технології зумовлений різними причинами. Для одних це модний на сьогодні напрям, для інших - засіб вирішення багатьох педагогічних проблем.
За допомогою педагогічної технології вчителі прагнуть звести до мінімуму довготривалі педагогічні пошуки та експромти у власній практичній діяльності, а застосовувати добре продумане та проаналізоване попереднє проектування навчально-виховного процесу. Технологія звертає особливу увагу на проблему контролю якості засвоєння і діагностики причин відставання учнів у навчанні. До основних методів контролю за рівнем засвоєння знань належать: письмові контрольні та самостійні роботи, усне опитування, оцінювання, тестовий контроль.
Педагогічна технологія - це комплексний інтегративний процес, який залучає людей, ідеї, засоби і визначає способи організації діяльності. Це своєрідна техніка реалізації навчального процесу.
Отже, проблемне навчання - це тип розвивального навчання, зміст якого можна передати системою проблемних завдань різного рівня складності, у процесі вирішення яких учні в їх спільній діяльності з учителем і під його загальним керівництвом оволодівають новими знаннями і способами дій, в результаті чого у них формуються творчі здібності, продуктивне мислення, уява, пізнавальні мотивації.
?
Розділ 2. Роль і функції проблемної ситуації у навчально-виховному процесі
2.1. Особливості застосування проблемної ситуації у навчальному процесі
Уявлення про навчальну проблемну ситуацію, як про динамічне явище, що має свій зміст, структуру, особливості зміни і взаємодій з іншими чинниками навчального пізнання відкривають широкі можливі перспективи щодо поглибленого аналізу закономірностей функціонування проблемних ситуацій у навчанні. Розглядаючи структурно-функціональну модель внутрішньої проблемної ситуації, Матюшкін запропонував триланкову будову проблемної ситуації (невідоме, пізнавальна проблема, інтелектуальні можливості учня). Але вона відтворює загалом зрілу стадію розвитку проблемної ситуації, або, інакше кажучи, ця будова являє такий зріз у становлені мислительної діяльності учня, коли істотні властивості проблемної ситуації добре розвитнуті й розрізнені, не являють собою якусь сукупність випадковостей. Проте психолого-дидатичний зміст навчальної проблемної ситуації далеко не вичерпується тільки зазначеними структурами. З метою сформулювати і наповнити конкретним змістом закономірності функціонування проблемної ситуації здійснено поглиблений психологічний аналіз внутрішньої проблемної ситуації, одним з результатів якого є розробка її структурно-функціональної моделі (див.додаток 3).
Обгрунтування моделі показує, що суттєвий бік проблемної ситуації становить пошукова пізнавальна активність учня, яка є внутрішнім критерієм міри його участі у пізнавальній творчості, виступає якісною характеристикою пізнавальної діяльності, її внутрішнім моментом.
Пізнавальна активність - це причина і водночас наслідок прогресивного функціонування проблемної ситуації. Наявність навчальної проблемної ситуації охоплює також і такі компоненти психологічної організації пізнавальної діяльності як мотиви, мета, внутрішні умови мислення. Причому ця діяльність являє собою не сукупність реакцій учня на новизну навчального матеріалу, а виступає як функціональна система, що має свою будову, постійні переходи та перетворення її підсистем. Найперше "діяльність == дія == операція" та "мотив == мета == умови" , тобто має свою закономірну логіку розвитку.
Здебільшого процес виникнення проблем і задач, будучи безпосередньо пов'язаним із змістом і характером запитань, відбувається тільки на певних стадіях розгортання пізнавального процесу в проблемній ситуації. Наприклад: пізнавальна потреба спричиняючи пошукову активність учня, деталізується через пізнавальний мотив, а пізнавальний мотив в свою чергу опредмечуючись у вигляді проблеми і наближаючи момент відкриття учнем суб'єктивно нового знання, стимулює виявлення ними особистої мети, постановку конкретних завдань.
Проблемна ситуація - психологічний стан, що виникає в результаті мислительної взаємодії суб'єкта (учня) з об'єктом (навчальним матеріалом), який викликає пізнавальну потребу розкрити суть процесу або явища, що вивчається.
Залежно від її складових, виділяють чотири компоненти проблемної ситуації:
1) об'єкт (матеріал, що вивчається),
2.)суб'єкт (учень),
3.)мислительна взаємодія (процес мислення, спрямований на об'єкт)
4.)особливості цієї взаємодії (зважаючи на виявлені
Loading...

 
 

Цікаве