WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота

Особливості організації проблемного навчання в початковій школі - Дипломна робота


ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Особливості організації проблемного навчання
в початковій школі
План
ВСТУП …………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Проблемне навчання - один із ефективних методів пошукової пізнавальної діяльності молодших школярів ……………………………….…..8
1.1. Теоретико-методологічні засади проблемного навчання…………………..8
1.2 Вікові та індивідуальні особливості прояву пізнавальної активності молодших школярів ………………………………………………………………13
1.3.Класифікація методів проблемного навчання ………………………………23
1.4.Характеристика технологій проблемного навчання ………………………..32
РОЗДІЛ 2. Роль і функції проблемної ситуації в навчально-виховному проце-
сі ……………………………………………………………………………………45
2.1. Особливості застосування проблемної ситуації у навчальному процесі ...45
2.2. Умови оптимального використання проблемного навчання в школі І ступеня ……………………………………………………………...……………..52
2.3.Педагогічне керівництво пізнавальною активністю молодших школярів ..62
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….77
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………...…83
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..86
ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливу роль в теорії і практиці освіти відіграють зміст, принципи і методи навчання. Сьогодні вже саме життя вимагає розробки і впровадження диференційованого підходу до освіти, активних прийомів, форм і методів навчання. В Законі України "Про освіту" (стаття 35) наголошується на тому, що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів...[51, 3]. Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, яка зорієнтована на входження в єдиний світовий освітній і інформаційний простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.
Зміна місту освіти на сьогоднішньому етапі розвитку школи веде до зміни її технологій, надає їй особистісної спрямованості.
Школа сьогодні - це, перш за все, школа самореалізації і самоактуалізації особистості, бо саме, як наголошує, С.Русова, "нова школа закладе за головну мету збудити, дати виявитися самостійним творчим здібностям дитини".
Наше завдання не тільки дати дітям суму знань, але навчити спілкуватися, вирішувати проблеми, знаходити вихід із нестандартної ситуації - іншими словами, - навчити найвищому із мистецтв - мистецтву жити.
Реформування освіти в Україні передбачає інший підхід у конструюванні змісту освіти - цінність змісту ставиться в залежність від того, наскільки він сприяє застосуванню методик, які формують творчу, мислячу особистість.
Сьогодні навчання розглядається як багаторольовий процес. "Акцент на цьому виключно важливий для подолання побутової авторитарної парадигми навчання, де панує монофункціональний підхід до дитини, яка розглядається і оцінюється лише з боку навчальних досягнень", - стверджує О.Я.Савченко.
В наш час виникає суперечність між наростаючим об'єктом інформації і обмеженими сторонами навчання, яка викликає необхідність постійного вдосконалення навчального процесу. В останні роки поряд із змінами програми ведеться пошук надійних шляхів розвиваючого навчання. Він здійснюється в основному в 3 напрямках: в області програмного, програмованого і диференційованого навчання. Важливе значення надається проблемному навчанню, основна мета якого, як відомо, полягає у збагаченні активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей. Проблемне навчання являється основним засобом активізації розумової діяльності учнів, розвитку в них тяги до знань і бажання вчитися. Одночасно воно є умовою творчих здібностей школярів.
Організація проблемного навчання сприяє більш активному і продуктивному засвоєнню учнями найважливіших знань про предмети, взаємозв'язки і закономірності.
Проблемна активність учня, зокрема, учня початкових класів - це одна із центральних проблем педагогіки. Вона була стержнем багатьох педагогічних теорій минулого (Я. А. Коменського, Й. Г. Песталоцці, Ф. Дістерверга, К.Д.Ушинського). І це не випадково, оскільки сам процес людського пізнання носить активний, творчий характер, а здібності людські, в тому числі і пізнавальні, розвиваються лише в активній самостійній діяльності. В проблемному навчанні створюються найбільш сприятливі умови для формування таких якостей особистості, як пізнавальний інтерес, творча активність і самостійність. А це дає можливість реалізувати вимоги Державної національної програми "Освіта" (Україна XXІ ст.), де зазначається про необхідність вибору і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах деференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти, для індивідуальних потреб і здібностей [52, 3].
Центр тяжіння в проблемному навчанні переноситься на активність самого учня, вчитель опирається на розвиток його мислительних процесів, а не тільки на пам'ять і заучування матеріалу. Навчання не можна розглядати як спільну діяльність вчителя і учнів при передачі і засвоєнні знань, умінь і навичок. Діяльність вчителя зараз не зводиться до передачі знань в готовому вигляді, а полягає в організації активного пізнання учнів, в керуванні їх пізнавальною діяльністю, а навчання в цілому як організація пізнання учнів.
Питання проблемного навчання досліджувало ряд вчених, які остаточно єдиної думки у його розв'язанні не досягли. По різному трактується розуміння особливостей функціонування проблемності на уроці, а також сам безпосередній вплив проблемної ситуації на пізнавальну активність та психологічний стан особистості. Зокрема, М. М. Скаткін, а також І. Я. Лернер розглядають проблемне навчання як один із методів навчальної діяльності, який грунтується на самостійній пізнавальній діяльності учнів, а в свою чергу Махмутов М. І. обгрунтовує особливості проблемного навчання як цілої методичної системи, яка об'єднує різноманітні методи навчання [21, 30].
Ільницька І. А., обгрунтовуючи особливості проблемного навчання, особливу увагу в своїх дослідженнях зосереджувала на розробці шляхів створення різних видів проблемних ситуацій. Важливо було для їх дослідження визначити методику підготовки та проведення уроків з використанням системи проблемних ситуацій, а також вивчити їх вплив на пізнавальну діяльність школярів. Фурман А. В., розглядаючи питання проблемного навчання, висвітлює психолого-педагогічні умови організації і ефективного використання проблемності в навчанні і особливу увагу приділяв методиці застосування проблемних ситуацій з урахуванням диференційованого підходу до учнів різних вікових категорій.
Фрідман Л. М. поряд з обгрунтуванням позитивної сторони проблемного навчання висвітлює деякі особливості можливої негативної впливової дії на навчально-пізнавальну діяльність школярів, опираючись на індивідуально-психологічні
Loading...

 
 

Цікаве