WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема морального виховання особистості в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського - Дипломна робота

Проблема морального виховання особистості в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського - Дипломна робота

аргументація закладається в моральних повчаннях книги "Як виховати справжню людину".
При цьому офіційна риторика щодо комуністичного виховання у педагога залишається, але вона відступає на другий план, а весь педагогічні* простір заповнюється екзистенційно спрямованою "педагогікою серця".
Як учений Василь Олександрович, на відміну від багатьох його сучасників і попередників, був учителем-практиком, творцем експериментальна та авторської школи, де апробовувалися педагогічні ідеї і до якої зверталася мисляча інтелігенція. Нарешті, В. О. Сухомлинський впливав на поширення власних педагогічних поглядів і своїм способом життя, і власною моральністю. Його особистість була незвичною для педагогічної науки тог® часу: виходець із села, аскетизм і скромність у роботі й побуті, невтомність у праці надавали ідеям Василя Олександровича особливої ваги і звучання.
В останніх працях В. О. Сухомлинський розмірковує над проблемами в загальному гносеологічному сенсі: "що таке людина?", "яке її призначення?" - і намагається дати відповіді на них засобами педагогічної науки. Вія дедалі більше говорить про такі прості й необхідні для кожної людини і суспільства в цілому речі: про добро й милосердя, про смисл життя і правильне ставлення до смерті, про зло і його подолання, про необхідність гармонії в людських стосунках, про любов, про жінку-матір - основу людського життя.
Після 1970 р. почався новий етап біографії педагога - "життя після смерті". Це стосується його 48 книг, 500 наукових статей, більше як 1500 оповідань і казок для дітей. Спадщина В. О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу, живе своїм життям. На початок XXI ст. вийшло 65 його творів тиражем близько 15 млн. примірників. Вони перекладені на 59 мов народів світу. Найпопулярніша книга "Серце віддаю дітям", яку жодне видавництво не хотіло публікувати й випустило в 1969 р. тільки тому, що вона вийшла роком раніше в НДР, має 55 видань на 32 мовах народів світу [25, 386].
Таким чином, творчі пошуки, ідеї В.Сухомлинського були новаторством у часи авторитарної радянської педагогіки. Яскрава самобутня думка видатного педагога, виважена в особистій практичній учительській та виховній роботі, віднесена до теоретичних узагальнень, послужила розвитку демократичних та гуманістичних засад у педагогіці. Спадщина В.Сухомлинського є цінним внеском у вітчизняну та світову скарбницю педагогічної думки.
1.2. Особливості використання досвіду В.Сухомлинського в сучасних умовах
Василь Олександрович Сухомлинський - учитель з великої літери, один із видатних педагогів сучасності не лише в Україні, а й у всьому світі. Розроблена ним педагогічна система збагатила науку новаторськими ідеями і положеннями, зробила внесок і в теорію, і в практику навчання та виховання.
"Уся система навчання і розумового розвитку у нинішній школі потребує докорінного наукового вдосконалення",-зазначав В.Сухомлинський. У його працях дається точний прогноз основних напрямів педагогічного пошуку, тому й сьогодні кожен учитель, який працює за покликанням і любить дітей, може знайти там безцінні поради.
Людина стає особистістю, здобуваючи соціальний досвід, у якому, за І.Лернером, можна виділити чотири психологічні структури: досвід знань, досвід умінь і навичок, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.
Специфіка роботи школи В.Сухомлинського ("Школа радості", "Уроки мислення", "Свято книги", "Кімната казок", "Свято матері", "Свято батька", "Свято хлопчика", "Свято дівчинки" тощо) - приклад використання елементів згаданих технологій у практиці початкових класів того часу.
Працюючи в умовах авторитарної школи, учитель Сухомлинський ділився своїм досвідом співпраці з молодшими школярами, гасло якого зараз формулювалося б як гуманізація, демократизація, індивідуалізація навчання. Уже тоді в педагогічній системі В.Сухомлинського були наявні такі ознаки особистісно орієнтованого навчання:
- зосередження уваги на потребах учня;
- переважання навчального діалогу;
- співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;
- турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
- пристосування методики до навчальних можливостей дитини;
- стимулювання розвитку і саморозвитку учня.
Тому, плануючи свою роботу за новітньою особистісно орієнтованою технологією "Критичне мислення", проектом "Розвиток критичного мислення через читання та письмо" ("РКМЧП"), ми спиралися на думки та напрацювання В. Сухомлинського, неодноразово зверталися до його спадщини.
Сучасна школа, яка використовує особистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні засоби-ті самі, що і в "Школі радості":
- неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, а й під час уроків;
- переважання позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок;
- увага до позаурочного життя (походи та екскурсії, театр, гуртки);
- головний критерій у роботі вчителів - терпіння та любов до дітей;
- активна участь батьків у житті школи;
- дружні стосунки між дітьми в класі, які не залежать від навчальних, успіхів тощо.
Важлива складова успіху "Школи радості" - формування позитивної "Я - концепції", щирого відчуття радості життя, бо ж хто не любить своє власне життя, тому недосяжні й інші глибокі почуття. "Де безрадісні почуття, - писав В.Сухомлинський, - там і пригнічений розум, скута душа".
Одна з найважливіших потреб людини - радість спілкування, емоційно-чуттєва насиченість відносин між людьми, яка має велике значення і для навчання та виховання молодших школярів.
Розглядаючи фотографії, на яких зафіксовані моменти спілкування В.Сухомлинського з учнями, зверніть увагу на його манеру активного слухання дитини, що свідчить про увагу до почуттів та переживань вихованця, про любов, викликану не якимись надзвичайними рисами характеру або вчинками учня, а вже тим, що ця дитина просто є на світі.
В.Сухомлинський завжди поряд з дитиною, обличчям до неї, очі на рівні очей, часом бачимо дотик руки, який немов гарантує маленькій людині почуття психологічного комфорту, впевненості та захисту. Зосереджена увага вчителя говорить про те, що він уважно, не перебиваючи, слухає дитину, не забиває учня власними міркуваннями та зауваженнями. Така пауза допомагає дитині розібратися у власних думках та переживаннях і водночас відчути увагу вчителя до своїх проблем. Тоді поділена радість подвоюється, а поділене горе зменшується двічі; дитина розкривається, більше розповідає про себе, та й, відчувши позитивне ставлення до себе з боку вчителя, стає здатною сама просуватися у вирішенні своєї проблеми.
Такий шлях формування позитивної "Я - концепції" дитини перенесли і в свою роботу за новітньою технологією "критичнемислення", оскільки критичне мислення - це не пошук негативу, а орієнтація на позитив, безумовну життєву перемогу.
Ще під час підготовки дитини до школи
Loading...

 
 

Цікаве