WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема морального виховання особистості в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського - Дипломна робота

Проблема морального виховання особистості в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського - Дипломна робота

О.Дуди, О.Савченко, М.Ярмаченка та ін. Свідченням цього є створення Української асоціації імені Василя Сухомлинського (1991), Міжнародного товариства послідовників Сухомлинського (Німеччина, Марбур, 1990), Все китайського товариство прихильників В.Сухомлинського (1998). В Павлиській середній школі, що носить його ім'я, з 1975 р. функціонує педагогічно-меморіальний музей В.Сухомлинського.
Багатогранність педагогічних ідей В.Сухомлинського та співзвучність більшості його поглядів принципам Державної національної програми "Освіта (Україна ХХІ століття)" й зумовило вибір теми дипломної роботи "Проблема морального становлення особистості в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського".
Об'єкт дослідження - діяльність українських педагогів і громадських діячів другої половини ХХ ст. в царині освіти.
Предметом дослідження є педагогічна спадщина В. Сухомлинського.
Мета дослідження - простежити сутність морального виховання особистості у педагогічній спадщині В.Сухомлинського.
Завдання:
" виявити передумови формування світогляду й педагогічної позиції В.Сухомлинського;
" охарактеризувати основні напрями діяльності В.Сухомлинського;
" простежити місце морального виховання у педагогічній спадщині В.Сухомлинського;
" проаналізувати особливості використання спадщини В.Сухомлинського
У дослідженні використано такі методи: біографічний (з'ясування ролі окремих особистостей, громадських діячів у формуванні світогляду та педагогічної позиції В.Сухомлинського); конкретно-пошуковий (теоретичний аналіз, синтез, систематизація та класифікація матеріалів, документів); хронологічний (дослідження діяльність вченого-педагога в динаміці й часовій послідовності); історико-ретроспективний (вивчення змісту і напрямів його педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності).
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягає в комплексному аналізі науково-педагогічної діяльності В.Сухомлинського у контексті історико-культурного розвитку України ХХ ст.; виокремлено провідні напрями та проаналізовано зміст його педагогічної діяльності; охарактеризовано проблему морального становлення особистості в спадщині педагога його вклад у розвиток педагогічної науки.
Структура та обсяг дипломного дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної сторінок, з них основного тексту.
РОЗДІЛ 1. Творча спадщина В.Сухомлинського як історико-педагогічна проблема
1.1. Родинні та суспільно-політичні передумови становлення світогляду та громадської позиції В.Сухомлинського.
Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 р. в с. Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) у селянській родині. Він був другою дитиною в сім'ї, яка мала чотирьох дітей. Умови, в яких зростав майбутній педагог, були дуже складними: революція, зміна урядів, громадянська війна, невдалі спроби колективізації, голодомор 1933 p., насильницька колективізація.
В ці роки село в Україні виживало завдяки віковим патріархальним традиціям з їх відданістю народній моралі, родині, природі. Воно спиралося передовсім на трудові цінності й традиції: невпинна і тяжка праця, самообмеження, відповідальність стали тим стрижнем, який допомагав людям вистояти, в тому числі й сім'ї Сухомлинських, а Сухомлинському-юнаку - ще й наполегливо вчитися, шукати своє місце в житті.
Батько Олександр Омелянович був помітною людиною в селі: і тесля, й член правління колгоспу, й учитель праці, й сількор, й активний учасник сільської самодіяльності. Бабуся і і мама були обдарованими, творчими натурами, носіями народних традицій, і це значною мірою вплинуло на особистість майбутнього педагога.
Протягом 1926-1933 років хлопець навчається в семирічній школі. Учителі та учні спостерігали ранні вияви його творчої натури - він гарно малює, пише вірші, грає на народних музичних інструментах. У цей же час проявляються і педагогічні нахили юнака: він часто є оточенні дітей, заміняє вчителя, допомагає однокласникам [25,380].
Природні здібності Василя Сухомлинського, підтримані у шкільні роки, визначили його життєвий шлях: у 1934 р. він вступає на підготовчі курси учительського інституту в Кременчуці, а потім навчається в ньому на факультеті української мови і літератури.
На обрання професії, напрям творчості Василя Олександровича значною мірою вплинув той факт, що він зростав хворобливою дитиною, і це, з одного боку, привело до самоаналізу, заглиблення у світ власних відчуттів і переживань, а з другого - викликало його пильну увагу до тих, хто потребував допомоги, до менших, слабших, беззахисних.
Через хворобу в 1935 р. юнак залишає заняття в інституті і розпочинає роботу в школі, яку (за винятком двох воєнних років) не залишає до кінця свого життя. Він працює вчителем у сільських школах рідного району і навчається заочно в Полтавському педагогічному інституті. "З великою теплотою згадую про Полтавський педагогічний Інститут, який закінчив, - писав він згодом у праці "Павлиська середня школа", - про викладачів педагогіки, літератури, історії. Тут педагогіка була не засушеними висновками, а живою яскравою розповіддю про мистецтво виховання, про методи впливу на свідомість і почуття". По закінченні навчання (1938) В. О. Сухомлинський продовжує працювати в школі завучем у районному центрі Онуфріївні. Робота в школі у поєднанні з самостійним оволодінням педагогічними знаннями давала простір для педагогічної творчості, вироблення самостійного підходу до проблем навчання й виховання.
Оглядаючи життєвий і творчий шлях В. О. Сухомлинського, замислимося, що ж було головним у цей період життя педагога - особистісне, предметне чи соціальне і що визначило його майбуття. Мабуть, соціальне: жовтневі події пробудили до творчості багато мільйонів людей, висунувши суспільно значущі цілі. Вони надихнули й Василя Олександровичу, і він залишався вірним усе своє життя ідеалізованим і романтизованим комуністичним ідеалам - ідеям свободи, рівності, безкорисливості, братерства, захисту знедолених, слабших, бідних і безпомічних [25, 381].
На початку війни (1941) В. О. Сухомлинський був призваний до армії, направлений на короткочасні курси політруків у Москві, затим брав участь у боях на Калінінському фронті. Війна залишила значний слід у творчості педагога. У своїх працях, у виховній діяльності він багато говорив про неї, про героїзм радянського народу, про біди й нещастя, які вона принесла. Війна пройшла крізь його життя і долю: учасник важких боїв, тяжко поранений під Ржевом, людина, що розгубила своїх рідних, Василь Олександрович писав про неї болем своїх незагойних ран, вважав її уроки джерелом виховання патріотизму, громадянськості.
Після поранення та численних госпіталів В. О. Сухомлинський був комісований (1942). У невеличкому селищіУва в Удмуртії він працював директором школи до 1944 р. Це були
Loading...

 
 

Цікаве