WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання рідної мови у молодших класах - Реферат

Методика викладання рідної мови у молодших класах - Реферат

розглядаються інші квіти, зображені на малюнку. Учитель звертає увагу на особливості будови, розміру і кольору листків та квіток кожної рослини, підкреслює, що саме за цими ознаками вона відрізняється від інших.
Потім учні розпізнають квітку за її описом - відгадують Всезнайкову загадку:
Ця квітка жовтенька і пухнаста, ніби курчатко. Вона має стебельце-трубочку. Як зірвеш його, потече біленьке молочко.
Після такої підготовчої роботи школярі одержують завдання описати весняну квітку (на вибір) так, щоб однокласники могли її відгадати. Перед складанням опису слід звернути увагу учнів на те, що квіткові рослини складаються з листків, стебла і квітки. Потім клас ознайомлюється з підказкою Всезнайка, у якій подано перелік слів для опису квітки, стебла і листків рослин.
Далі вчитель повідомляє дітям алгоритм їхніх дій: спочатку кожний учень обирає весняну квітку, яку буде описувати, добирає слова, що називають її характерні ознаки (яке в неї листя, стебло, квітка) і описує рослину, не називаючи її. Під час опису потрібно звернути увагу на ті ознаки рослини, які притаманні тільки їй. При цьому можна скористатися підказкою Всезнайка.
Підказка: Квітка - біла, жовта, фіолетова, червона, ніжна, пахуча, велика, мала.
Стебельце - тоненьке, товсте, соковите, високе, коротеньке, струнке, вигнуте.
Листя - кругле, довге, тоненьке, гостре.
Після завершення роботи школярі зачитують свої описи, а клас відгадує, яку весняну квітку вибрав кожний учень. Той, хто відгадує, повинен вказати, які саме слова допомогли йому здогадатися, про яку квітку йдеться.
Експериментальна перевірка запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів 1-2 класів засвідчила, що дібрані завдання, методи і прийоми роботи є посильними для школярів цього віку і забезпечують збагачення лексичного запасу учнів та формування вмінь будувати речення і зв'язні висловлювання в усній і письмовій формах.
На сучасному етапі викладання української мови одноманітні, стандартні види робіт уже не оправдовують себе. Під час опрацювання певної теми прагну збагатити словниковий запас школярів, працюю над образними висловлюваннями, побудовою словосполучень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Розвиваю усне і писемне мовлення різними методами і прийомами роботи. Використовую у своїй практиці різні творчі завдання. Сприяю зацікавленню учнів до вивчення рідної мови: залучаю дітей до змістовної і цікавої діяльності. Виховую бажання самостійно працювати, доводити свою думку, вчу школярів втілювати набуті знання в повсякденному житті. У своїй роботі використовую різноманітні вправи, ігри та творчі завдання, які спрямовані на збагачення словникового запасу учнів.
Гра "Плутанина". Скласти якнайбільше слів з букв одного слова. Наприклад: взаємодопомога - допомога, мама, вода, мова, ого, мода, зав, ваза, мапа,...
"Мовленнєві перлини", робота з фразеологізмами та фразеологічними зворотами. Фразеологізми є невідмінною складовою будівельного матеріалу речення. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення. Вчу дітей вводити фразеологізми в речення, вміти пояснювати їх значення.
На практиці це має такий вигляд:
І етап - робота в групах.
Кожна група учнів отримує конверт із завданням. Це фразеологізми та їх тлумачення (основні, антоніми, синоніми до основної групи, антоніми до попередніх прислів'їв). Учні опрацьовують отримані завдання, співвідносять фразеологізми із тлумаченням. На другому етапі розглядають малюнки, визначають, які фразеологізми можуть стати підписами до них. Пізніше пропоную учням ввести фразеологізми у речення.
На уроках проводжу хвилини творчості.
Згадай свої почуття, коли вперше одержав 10 балів.
За що я люблю свою матусю.
Моя матуся радіє, якщо я...
Моя матуся найкраща, бо вона...
На уроках розвитку зв'язного мовлення вчимося складати твори за даним початком, кінцівкою, назвою. Прищеплюю інтерес до роботи з текстом, розвиваю композиційні уміння, закріплюю знання про будову тексту.
У безмежному морі української народної прози на чільному місці стоїть казка. Нема такого народу, який би не знав її. Казку люблять і знають від малого до старого. Але по-справжньому казка хвилює серце тільки дитини, яка володіє найціннішим скарбом радіти радістю і боліти болем землі, лісу і річки, травинки, дерева, птаха, хто відчуває душу живої природи. Тому на уроках я часто звертаюсь до казки, до її героїв.
На підсумковому уроці з розвитку мовлення на тему "Світ маленьких казкарів" проводжу бесіду. Складаючи казки, діти придивляться до навколишнього світ природи, ставили тисячі "чому?", порівнювали. Встановлювали зв'язки між окремими предметами і явищами. Природа робила їх добрішими, дбайливішими, людянішими. Так світ їхніх казок - листочок і травинка, дощова краплина і ромашка на тоненькій ніжці, пшеничний колосок і журавлиний ключ у небі, білокора береза і дзвінкий весняний струмок. Цього нас вчив В.О.Сухомлинський, який любив повторювати, що "казка - це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови".
На основі спостережень за природою учень з класу Корнат В. склав казочку "Мій їжачок":
МІЙ ЇЖАЧОК
У моєму садочку жив дуже розумний їжачок. Я подружився з ним. Коли він мене побачить, то його очі світяться, як зірочки. Я часто носив йому молоко. Він швидко випивав його і довго дивився на мене. Я читав в його очах слово "дякую".
Коли хтось чужий підходив до нього, то їжачок згортався в клубочок. Одного разу до нього підійшов великий собака. Я дуже злякався його, а тому взяв палицю, щоб захистити їжачка. Він спочатку відкрив мордочку. Як тільки пес до нього, а їжачок швидко звився в клубочок. Тут моєї допомоги не треба було, бо той чотириногий поколов собі мордочку і втік.
Учні дуже люблять складати казочки за даним початком.
Радісно знати, що залишив щось добре на землі (казка за даним початком).
Настала зима. Закружляли в повітрі маленькі сніжинки. Тихенько спустились на землю та й думають: - Як тихо, спокійно, затишно тут! Будемо жити роки.
Сплять, дрімають, пригорнувшись одна до одної, слухають зимову пісеньку.
Ось прийшла весна. Весело засвітило сонечко. І заплакали сніжинки, полилися потічки їх сльози. Почула плач вишенька і сказала: "Не журіться, сніжинки, ви цілу зиму зігрівали землю, і з вашою допомогою оживе земля, зазеленіють поля і луги. І всі вам подякують. Бо коли зима з снігом, то літо з хлібом.
Після цих слів звеселились сніжинки, бо вони залишили добрий слід на землі.
Так, залучаючи школярів до природи, привчаю їх спостерігати за її розмаїтою красою, змальовувати живі барви, збагачувати дитячу уяву, розвиваю мовленнєві здібності, прагну наповнювати юні душі світлими почуттями навколишнього світу, вчу берегти і любити рідний край.
Серед багатьох видів робіт з розвитку мовлення практикую складання оповідань за прислів'ями. Це нелегка, але цікава робота. Пояснюю значення того чи іншого прислів'я, добираю з учнями кілька варіантів зачину тексту, а потім починається творча самостійна робота учнів. Для того, щоб полегшити творчий процес школярів, добираю ілюстрації, які перегукуються із змістом прислів'я.
Loading...

 
 

Цікаве