WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат

Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат

гуртках народної творчості та ін.
На території України проживає більше ста народностей і національних меншин. В цих умовах великого значення набуває діяльність різних соціально-культурних інститутів як елемента розвитку національної культури, міжнаціонального спілкування, взаємодії і взаємозбагачення національних культур. Змістовна робота позашкільних дитячих закладів по інтернаціональному вихованню може допомогти в формуванні у дитини інтернаціоналізму як загальнолюдської цінності, що передбачає наявність почуття поваги до інших народів, їх культурно-національних традицій; вихованні культури міжнаціонального спілкування, культури відносин з людьми іншої віри, інших культурних традицій і життєвих орієнтацій. Сприяють цьому такі форми роботи, як клуби інтернаціональної дружби, центри дитячої дипломатії, участь у міжнародних дитячих акціях, форумах та ін., які знаходять сьогодні все більшого розповсюдження.
Важливим напрямком роботи позашкільних закладів повинно стати формування політичної культури підростаючого покоління, яка передбачає високий рівень політичної громадянської свідомості. Показниками політичної культури є політична грамотність і активність в політичній самоосвіті: вміння вести дискусію, оцінювати суспільні явища з загальнолюдських позицій, відстоювати і пропагувати свої політичні переконання, прагнення єдності політичної свідомості і дії, слова і діла. Політична культура потребує виховання в дітях цілеспрямованості і активності, відповідальності і свідомої дисциплінованості. Формуванню політичної культури у дітей і підлітків сприяють такі форми культурно-дозвіллєвої діяльності, як політичні клуби, клуби "Юних парламентаріїв", ради самоврядування, зустрічі з державними і суспільними діячами, прес-клуби, диспути та ін.
Ще однією вимогою часу є економічна культура особистості, котра як складова громадянськості передбачає наявність таких якостей, як повага до приватної власності, результатів людської діяльності, почуття хазяїна, задоволення від власної корисності, відчуття радості від досягнення особистого економічного успіху і успіху інших людей, віра в власні можливості в досягненні матеріального добробуту. Для формування цих якостей у дітей і підлітків культурно-дозвіллєвою діяльністю можуть бути використані такі форми роботи, як бізнес-клуби, навчальні цехи, табори праці і відпочинку, біржі праці, аукціони, ярмарки, рольові ігри та ін.
Невід'ємною рисою громадянськості є екологічна культура особистості. Берегти природу, оточуюче середовище - це громадянський обов'язок кожної людини. На початку ХХІ століття гостро поставив перед людством, і особливо перед Україною, проблему екології природи і екології людини. Природна і соціальна екологія поєднують свої предмети і зусилля в сфері діяльності людського розуму на самій планеті і навколо неї, де може і повинна бути досягнута рівновага, сутність якої в збалансованості всередині соціальних і природних об'єктів і між ним. Форми екологічного виховання: штаби охорони природи, екологічні туристичні походи, зелений патруль, зустрічі, екскурсії, олімпіади, конкурси, благоустрій території за участю дітей та ін.
Таким чином, ми розглядаємо патріотизм, моральну культуру, інтернаціоналізм, правову культуру, політичну культуру, економічну та екологічну культури як складові такого складного соціально-педагогічного явища як громадянськість, в якому цілісно поєднуються інтелектуальні, емоційно-вольові і практичні аспекти життєдіяльності людини як члена суспільства. Як складне особистісне утворення, громадянськість, на нашу думку, включає в себе соціально-психологічну, морально-психологічну і професійну готовність вільної особистості до практичної реалізації індивідуально-особистісних і соціально-значущих цілій відповідно до прийнятих в суспільстві принципів і норм.
Як показує світовий досвід, саме громадянськість змушує кожну людину відчувати себе частиною держави, відповідати за її справи і одночасно примушувати державу бути відповідальною перед своїм народом.
Майже головним напрямком у виховній роботі з підлітками є формування психологічної готовності до дорослого життя. Під психологічною готовністю розуміється наявність потреб та здібностей, що дозволяють з можливою повнотою реалізувати себе у суспільстві як громадянина, у праці та у сімейному житті (6, с.172-190).
Тому ми вважаємо за необхідне особливо підкреслити потенційні можливості культурно-дозвіллєвої діяльності як сфери активної соціалізації школяра, як посередника між соціальним середовищем і мікросвітом особистості: 1) учні самі пред'являють до себе всі виховні вимоги дорослого соціуму, тим самим підтверджуючи, що дозвілля є активною сферою самовиховання; 2) дозвілля - особистий простір, де найбільш повністю розкриваються природні потреби в свободі; 3) дозвіллєва сфера окреслює межі самостійності школярів і труднощі для їх подолання; 4) дозвіллєва діяльність задовольняє багато соціальних потреб в реалізації життєвих і професійних планів, самоствердженні серед однолітків, визначення особистої значущості; 5) дозвілля - це сфера задоволення потреби в спілкуванні, субординації відносин з тими, хто є старшим або молодшим; 6) дозвілля - це простір, відкритий для впливу різних соціальних інститутів.
Отже, культурно-дозвіллєва діяльність по своїй природі відзначається глибокою особистою спрямованістю, оскільки несе на собі риси індивідуальності, що визначаються її біологічними особливостями і соціально-психологічною структурою.
Соціально-культурній діяльності притаманна цілеспрямованість, тому що це прояв такої активності, яка спрямована на досягнення свідомо поставленої цілі. Безцільну діяльність не можна розглядати як соціально-культурну діяльність. Саме ціль приводить до руху діяльність. Розглядаючи основні риси соціально-культурної діяльності, такі дослідники як: А.Д. Жарков, Т.Г. Кисельова, Ю.Д. Красильников, Ю.А. Стрельцов, Б.А. Тітов та ін. особливо визначають її гуманістичний, культурологічний і розвиваючий характер, оскільки базується вона в своїй основі на культурних цілях.
Специфіка соціально-культурної діяльності в процесі формування громадянина полягає насамперед в тому, що на відміну від сфери освіти, як правило, вона носить нерегламентований наднормативний характер. Ця діяльність непідвладна віковим чи іншим обмеженням, не детермінована службовими обов'язками, правилами і нормами. Вона в повній мірі відображує реальні потреби і інтереси людей. І саме в цьому є її неперевершена цінність.
Специфічний характер соціально-культурної діяльності виявляється і в тому, що вона будується надобровільних засадах. Повна добровільність соціально-культурної діяльності дозволяє їй виступати найбільш дієвим засобом урегулювання власної свідомості, поведінки, дій і вчинків. Формування громадянських почуттів і переконань, побудованих на строгому дотриманні добровільності надає можливості самореалізації, розкриттю творчого потенціалу, не виявившегося в сфері освітній, трудовій і суспільно-політичній.
Принципова перевага соціально-культурної діяльності полягає і в тому, що вона зміцнює життєву позицію громадянина і патріота шляхом стимулювання практичної діяльності самих людей, їх ініціативи,
Loading...

 
 

Цікаве