WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат

Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат

соціально-культурній діяльності.
У науковій літературі набуло широкого розповсюдження поняття "культура дозвілля". Йдеться про соціальну цінність, культурний зміст дозвілля, його значущість для індивіда. Якісним показником дозвіллєвої діяльності є соціокультурна активність особистості, яка, в свою чергу, характеризується розвиненою детермінацією, творчим ставленням до дійсності (4).
Набувають розвитку культурологічні і соціально-культурні концепції дозвілля, згідно яких дозвілля розглядається як сфера освіти і виховання особистої і соціальної культури, особистих і громадянських якостей, розширення культурного кругозору і обміну культурними цінностями, знайомства з культурно-історичною спадщиною кожного народу.
Досить плідними виявилися на сучасному етапі ділові взаємовідносини культурно-дозвіллєвої і соціально-педагогічної діяльності. І це досить закономірно: вони тісно пов'язані в повсякденній практиці і мають багато спільного в своїх теоретичних позиціях.
Культурно-дозвіллєва діяльність відкриває педагогіці широкий простір для реалізації її соціальних функцій, а педагогіка надає заняттям в сфері дозвілля розвиваючу спрямованість. За допомогою спільних дій створюються передумови для кращого розуміння механізмів формування особистості в сфері вільного часу і більш ефективного використання в цих цілях різноманітних засобів і методів організації культурного дозвілля.
"Змістовним і організаційно-технологічним ядром соціально-культурної діяльності з самого початку стала культурно-дозвіллєва діяльність. З деякими припущеннями соціально-культурну діяльність можна вважати спадкоємницею культурно-освітньої роботи, яка на етапі демократичного реформування розсталася з довголітньою політичною ангажованістю " (5, с.68). Нова діяльність за досить короткий час набула цілого ряду позитивних якостей - вона стала більш органічною за свою попередницю, увійшла до системи повсякденної культури. В ній більше уваги стало приділятися проблемам організації дозвілля, активізувалося відродження фольклорних традицій. Але не обійшлося і без деяких недоліків.
"Серйозною помилкою в реформуванні колишньої культурно-освітньої роботи на перших етапах перебудови, - як відзначає відомий російський вчений Стрельцов Ю.А., було небезпечне обмеження цілей, завдань і змісту культурно-дозвіллєвої діяльності, що прийшла їй на зміну. На цьому шляху ми досить швидко розгубили традиції інформаційно-просвітницької і виховної роботи. В умовах посиленої деідеологізації зовсім припинилась необхідна для будь-якого суспільства діяльність по громадянському формуванню особистості" (5, с.68)
Вивчення нами практичної діяльності позашкільних закладів по громадянському вихованню підлітків довело: робота така майже не проводиться або ставляться до неї формально; відсутня системність, заходи не мають достатньої визначеності що до виховної мети; не розроблено обгрунтовану методику формування громадянськості підлітка у позашкільній роботі, в закладах соціально-культурної сфери.
Відповіді на запитання анкети, розробленої нами для працівників соціально-культурної сфери показали, що у роботі культурно-дозвіллєвих закладів не використовується диференційований підхід, який конче необхідний, беручи до уваги велику розбіжність у психологічних характеристиках підлітків. Більшість керівників (65%) не впроваджують в практику спеціально розроблених, обгрунтованих методик з громадянського виховання підлітків.
Керівники недооцінюють властивий для підлітків, особливо середнього та старшого віку, інтерес до суспільства, до світу дорослих, не вивчають їх прагнення та бажання в цьому напрямку. 56% респондентів дали негативну відповідь на таке запитання, 32% цікавляться цим питанням інколи і лише 12% дали позитивну відповідь.
Сьогодні відбувається посилення процесів, в результаті яких починають активно зближуватися одна з одною культурна, освітня і соціальна сфери суспільного життя. Це повинно об'єктивно вивести проблему змісту культурно-дозвіллєвої діяльності з штучно обмежених рамок і підштовхнути цю діяльність до поліфункціонального розвитку.
Для реалізації цілій громадянського виховання культурно-дозвіллєва діяльність має в своєму арсеналі велику кількість різноманітних специфічних прийомів і форм виховного впливу, які грунтуються на соціальному досвіді учнів і спираються передусім на творче, продуктивне мислення, унісонне та полемічне спілкування учнів один з одним та вчителем. Як показав наш досвід, найбільш ефективними методами стимуляції і мотивації інтересу до громадської, суспільно-корисної діяльності є диспути, рольові ігри, створення ситуації апперцепції (опора на життєвий досвід), створення ситуації пізнавальної новини, цікавості.
Сьогодні все більш стає зрозуміло, що організація дозвілля підлітків повинна включати не тільки розвиток їх інтересів, залучення до художньої творчості, спорту, але і правову освіту, формування певного рівню правової культури. Усвідомлення майбутніми громадянами своїх вчинків обумовлює поведінку особистості. В одних випадках - це глибокі переконання, внутрішня потреба діяти у відповідності з вимогами правових норм, в інших - поведінка, що грунтується на примусовій силі правових норм. Організаційно-виховна робота має привчати підлітків до громадянської думки, до прийнятих норм поведінки, допомагати усвідомлювати позитивні звичаї і традиції, сприяти становленню гуманістично-орієнтованої особистості, з почуттям власної гідності, яка усвідомлює високу цінність свободи і демократії, поважає права і свободи людини і вміє захищати ці права. Досвід показує, що цьому можуть сприяти такі форми роботи як: клуби юного юриста, допомога в проведенні виборчих кампаній, шкільні штаби порядку, участь у правозахисних акціях, диспути на правову тематику та ін.
Правова свідомість стає дійсною силою, якщо органічно взаємодіє з свідомістю моральною. Моральна свідомість сприяє глибокому засвоєнню правової норми, моральному ставленню до неї. Вона дозволяє бачити і усвідомлювати межу моральної поведінки, за межами якої починаються аморальні і противоправні дії. Моральна культура характеризується єдністю широких етичних знань, моральних переконань, почуттів, потреби жити відповідно до загальнолюдських моральних норм, допомагати людям, робити добро. Моральний розвиток дитини відбувається через засвоєння нею загально-історичного досвіду людства в процесі предметно-практичної діяльності і засвоєння норм людських взаємовідносин. Допомогти в цьому можуть участь дітей у благодійних акціях, їх шефська робота, проведення вечорів, диспутів та ін.
Здобуття Україною незалежності та національне самовизначення супроводжуються диференціацією соціально-культурних процесів, урахуванням національних особливостей. Активізуються національно-патріотичні фактори виховання, якістають силою, що спроможна протистояти розповсюдженню невіри, цинізму, аскетизму. Виховання патріотизму сприяє зміцненню єдності всіх людей, що проживають в Украйні. Патріотичне виховання дітей і підлітків в позашкільних закладах має залишатися одним з основних напрямів їх роботи. Формами патріотичного виховання є патріотичні клуби, військово-спортивні ігри, робота в музеї, пошукова діяльність, участь у
Loading...

 
 

Цікаве