WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат

Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Формування громадянськості підлітків засобами соціально-культурної діяльності
Трансформація тоталітарного суспільства в Україні в громадянське з відповідним переосмисленням моральних цінностей стимулює посилення уваги до проблеми громадянського виховання підростаючого покоління. Свідома громадянськість повинна протистояти стереотипам мислення і поведінки, що склалися раніше - про це все частіше нагадують численні джерела, це починають розуміти різні прошарки суспільства. Громадянське суспільство і діюча демократія потребують активних і залучених громадян, яким притаманна громадянська культура, громадянська свідомість, потреба в суспільній діяльності, почуття обов'язку, патріотизм, справедливість, вміння робити свідомий моральний вибір. Виховання громадянськості є однією з умов становлення людей, що спроможні відновити суспільство і дух нації та розвинути ідею державності, спрямовану на людину.
Одним з напрямів вивчення процесу становлення світогляду особистості є дослідження закономірностей набуття знань, формування понять, які стосуються суспільних змін. Важливим є також дослідження джерел, на основі яких формуються ці знання і поняття. Ми здійснили спробу в нашому дослідженні, яке проводили в рамках констатуючого експерименту на базі 7 шкіл міста Києва, виявити, що ж впливає на формування громадянських якостей підлітків? Відповіді на запитання анкети "Що впливає на формування твоїх громадянських якостей і почуттів?" були дані такі: родина - 49%, телебачення, преса - 48%, школа - 31%, участь у громадському житті школи, міста - 5%, коло друзів - 10%, участь у дитячих громадських об'єднаннях - 5%, позашкільні заклади - 5%. Якщо врахувати, що вплив родини на формування поглядів молодих людей проходить на фоні передач телебачення і публікацій в пресі, які , як правило, стають первісним імпульсом в обміні судженнями, то пріоритет засобів масової інформації є безперечним.
На жаль, сьогодні, аналізуючи наші спостереження, можна констатувати, що виховну роботу в школах повністю віддано на розгляд класних керівників. Як свідчить аналіз розкладу ряду шкіл міста Києва, не стало обов'язкових класних годин, в тому числі і тематичних; деякі класні керівники взагалі їх не проводять, деякі час від часу, а інші - часто і регулярно. Звісно, що характер і якість виховної роботи залежать від досвіду, освіти, поглядів класного керівника, який задає тон навчально-виховним відносинам в класі. Класні керівники, будучи вчителями-предметниками, по суті не мають можливості глибоко вивчати психологічні особливості кожної дитини, в тісному контакті з родиною керувати її духовним становленням. Індивідуальна робота, необхідність якої особо загострилася в умовах підвищення ролі людського чинника, в школі проводиться по суті лише в початкових класах. В позанавчальний час більшість школярів залишається практично поза сферою педагогічного впливу.
Отже, можна констатувати, що саме в сфері дозвілля часто створюється педагогічний вакуум, що відкриває простір для порушення дітьми правових і моральних норм. Дозвілля, на нашу думку, стає сферою всебічного і морального розвитку лише тоді, коли воно відзначено цілеспрямованістю, організованістю, обгрунтованим чергуванням різних видів діяльності, позитивним спілкуванням.
Як свідчать спостереження, педагогічний "контроль" над неформальним спілкуванням може бути тим ефективніше, чим менше в ньому елементів прямого втручання в це спілкування. Тому найбільш результативний шлях до посилення соціального впливу на дозвілля підлітків і юнаків - це створення таких умов, які б сприяли локалізації проведення часу у громадських місцях.
Саме такі умови можуть бути створені у позашкільних закладах. Позашкільні заклади характеризуються всебічними зв'язками з іншими соціальними інститутами і є значущим елементом соціально-культурного середовища для дітей всіх вікових груп. Про це свідчить той факт, що сьогодні в Україні працює понад дві тисячі таких закладів, які своєю роботою охоплюють близько 1,5 млн. дітей і підлітків. Разом з освітніми закладами вони покликані стати посередниками між державою і дитиною, прагнучи виконати замовлення суспільства на формування соціально-адекватної особистості, з одного боку, і задовольнити конкретні потреби і запити дітей та їх батьків, з іншого.
Таким чином, можна зробити висновок, що серед факторів, які забезпечують стимулювання процесу формування громадянських якостей і переконань, важливе місце має належати соціально-культурній діяльності.
Досвід історичного розвитку переконливо свідчить про послідовно зростаючу роль культурного дозвілля в духовному приєднанні людини до соціуму, в соціалізації і культурній адаптації особистості, у зміцненні суспільних зв'язків між людьми.
Ціннісна система суспільства, що існувала протягом десятиліть, інтенсивно руйнується, натомість нова створюється вкрай повільно. Як зазначають українські соціологи, "ознаки невизначеності, несвідомості та анонімності характеризують загальну українську соціокультурну ситуацію." [1,с.84]
Молоде покоління стоїть перед проблемою вибору. Проте цей вибір став більш складним і непрогнозованим. "Сучасна світоглядна парадигма молодої людини може бути оцінена як маргінальна, де майже немає місця "старим орієнтаціям", а "нові" ще не зайняли свою нішу. Це зумовлює суперечливу модель світоглядних цінностей молодих людей, їх поведінки." [2,с.70]
Але ж саме підростаюче покоління несе в собі потенційну енергію подальшого розвитку. Від того, якою буде молодь сьогодні, які цінності становитимуть ядро її свідомості, від того, наскільки молоді люди будуть готові до нового типу соціальних відносин, залежить, яким буде майбутнє нашої країни.
Ускладнення соціальної ситуації, зростання негативних процесів та явищ у середовищі підлітків в Україні - все це потребує вирішення проблеми в контексті світового педагогічного досвіду.
У зв'язку з цим відзначимо, що характерним для розвинених країн є новий підхід і до культури в цілому, і до організації культурно-дозвіллєвої діяльності. Зростає усвідомлення того, що вільний час і дозвілля ефективно сприяють формуванню високої духовності, громадянськості, фізичної досконалості, задоволенню інтересів і потреб молоді у спілкуванні, творчому розвитку, соціалізації особистості, а правильна його організація здатна пом'якшити соціальну напругу, навіть перевести її в безпечне русло. Організація дозвілля розцінюється як стабілізуючий фактор суспільства.
Аналіз зарубіжного стану проблеми свідчить: дозвілля дітей і молоді є актуальним питанням у всьому світі, бо дозвілля з фактора, що розвиває особистість, за умови його марної розтрати, некваліфікованого керівництва, перетворюється у силу, під впливом якої руйнується, деградує особистість. Все більше вищих навчальних закладів розвинених країн світу ще з середини 60-х років започаткували такі спеціальності, як "соціальний працівник", "педагог вільного часу" (3, с.11-13).
В Україні більшістьтеоретичних і практичних аспектів проблеми вільного часу, зокрема підлітків, потребує сьогодні подальшого осмислення і теоретичної розробки. Особливу увагу заслуговує вивчення питання щодо участі дітей у
Loading...

 
 

Цікаве