WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До питання технології розробки музейно-педагогічних програм - Реферат

До питання технології розробки музейно-педагогічних програм - Реферат

методика інформування, наприклад, не може бути ототожнена з методикою творчої діяльності.
Крім типових, існують окремі методики музейно-педагогічної діяльності, - це методика масових форм, методика групового та індивідуального впливу. Володіння кожною з них визначає рівень творчих і організаторських здібностей музейних працівників. Прийнято вважати, що масові форми музейно-педагогічної діяльності найбільш трудомісткі і складні в організації і проведенні. Це одна з причин нерегулярного їх використання у музейно-педагогічній діяльності.
Третій структурний компонент технології створення музейно-педагогічних програм - психологічний - складають: мотивація відвідування музею, структура особистості відвідувача (соціально-психологічні особливості кожної вікової категорії, особливості мислення, пам'яті, уваги, сприйняття тощо), відносини між співробітниками, професійна культура тощо. Ігнорування цього компоненту ускладнює технологічний процес і призводить до помилок вже з самого початку, адже однією з перших і обов'язкових цілей будь-якої програми є задоволення потреб відвідувачів. У даному випадку знання психологічної установки особистості особливо важливе, тому що така установка виступає одночасно і потребою, і мотивом участі індивіда у музейно-педагогічній програмі, яка в умовах масової дії може перетворити відвідувача з глядача на активного учасника, "користувача".
Методика розробки цільової музейно-педагогічної програми передбачає такий алгоритм: створення експозиції; вибір аудиторії (складання психолого-педагогічного портрету аудиторії); визначення теми і назви програми з обов'язковим добором бібліографії з теми; формулювання мети і окреслення завдань; розробка календарно-тематичного плану на рік (обґрунтування вибору основних методів педагогічного впливу, методичні розробки форм); характеристика можливих способів перевірки ефективності програми.
Визначальне місце у технології створення музейно-педагогічних програм належить експозиції. На нашу думку, створення експозиції - вирішальний момент кожного з трьох змістовних компонентів технології музейно-педагогічної діяльності, адже саме вона виступає своєрідною базою для музейно-педагогічного процесу. По-перше, її зміст, характер, композиція визначають необхідність тих чи інших організаційних заходів. По-друге, експозиція є вихідним пунктом для розробки методичного компоненту технологічного процесу, оскільки вона має свою сценарно-композиційну побудову, особливості якої належить враховувати музейним педагогам під час проектування адекватних методів, способів і форм музейно-педагогічного впливу. І, нарешті, експозиція певним чином перетинається з "психологічним" компонентом, оскільки особливість спілкування у музеї - це спілкування через музейний предмет, експонат-оригінал, який перебуває у центрі педагогічного процесу.
Особливу увагу у технології музейно-педагогічних програм привертають способи перевірки ефективності, адже здійснювана музейно-педагогічна діяльність передбачає вивчення її результативності, тобто аналіз якості зворотнього зв'язку відвідувача і музею. Оцінка результатів програми проводиться як з позиції організаційності, так і з точки зору педагогічної значущості.
Музейний педагог безперечно зацікавлений у адекватному сприйнятті музейної інформації і використовує увесь арсенал доступних йому засобів для її максимального впливу.
Процес засвоєння музейної інформації досить складний і поетапний. На кожному з етапів існують певні способи перевірки. До них відносять спостереження, контрольні завдання, творчі роботи, тести, анкети, інтерв'ю, книга відгуків тощо. Слід зазначити, що у процесі реалізації деяких напрямів перевірка ефективності є бажаною. Наприклад, при навчанні важливо систематично перевіряти і поглиблено вивчати результати засвоєння відвідувачами матеріалу, виявляти ступінь оволодіння вміннями та навичками. Необхідно також з метою активізації творчого розвитку особистості здійснювати перевірку і самого процесу розвитку творчості, як напряму музейно-педагогічної діяльності. Однак у кожному випадку слід враховувати індивідуальні особливості особистості. Можливе проведення вибіркової перевірки ефективності у процесі реалізації форм таких музейно-педагогічних напрямів, як спілкування і дозвілля. Реакція аудиторії, її зацікавленість, активність або пасивність дає можливість різними способами визначити ступінь задоволення запитів та інтересів учасників програми, професійність діяльності музейного педагога.
Слід зазначити, що способи перевірки ефективності мають бути не нав'язливими, а сама перевірка не займати багато часу. Аналіз результатів дозволяє визначити відповідність методів обраній формі, а форми - напряму, що, на нашу думку, сприяє оптимізації музейно-педагогічної діяльності в цілому.
Крім того, при оцінці музейно-педагогічної програми слід враховувати інтерес, виявлений до програми школами, дошкільними закладами й іншими музеями, кількість позакласних відвідувань музею, вплив програми на рівень підготовки вчителів, і нарешті, можливість застосування програми в інших умовах і обставинах.
Участь вчителів в оцінці музейно-педагогічної програми для учнів має першочергове значення, оскільки вони більш усього зацікавлені у її впливі на шкільну програму навчання, і краще за всіх можуть оцінити її педагогічні можливості.
Отже, ми пропонуємо оцінювати ефективність музейно-педагогічних програм за такими критеріями:
" Критерії духовно-творчоїнасиченості програми:
" задоволення індивідуальних потреб особистості в отриманні інформації і знань;
" набуття особистістю навичок самостійного пошуку інформації, пошуково-дослідної діяльності;
" розвиток індивідуально-творчих здібностей особистості.
" Критерії відповідності рівня діяльності музею сучасній соціокультурній ситуації:
" відповідність рівня матеріально-технічного забезпечення музею потребам різнобічної музейно-педагогічної діяльності (застосування інформаційно-комп'ютерних технологій, необхідного театрально-художнього реквізиту, техніки тощо);
" рівень професійної підготовки і якості діяльності музейних працівників у взаємодії з музейною публікою.
" Показники, які характеризують ступінь залучення населення до музейно-педагогічних програм:
" Кількість людей, яка проживає у регіоні і відвідує музей;
" Відсоток постійних відвідувачів;
" Якісна характеристика учасників музейно-педагогічних програм (до якої належить соціально-демографічної групи);
" Характеристика діючих музейних гуртків, студій, лабораторій, клубів та інших об'єднань, рівень їх активності;
" Залучення соціально незахищених категорій (люди пенсійного віку, діти, інваліди, "важкі підлітки", багатодітні сім'ї, неповні сім'ї, сироти).
" Показники реалізації соціальних замовлень:
" Загальна кількість отриманих замовлень на розробку музейно-педагогічних програм (кількість замовлень на проведення конкретної цільової програми);
" Кількість державних замовлень на основі бюджетних асигнувань;
" Кількість соціальних інститутів, які є постійними замовниками та їх відзиви стосовно результатів проведення програми;
" Сума грошових коштів витрачена і зароблена в процесі реалізації музейно-педагогічної програми
Як зазначає А.Д.Жарков, "технологія - це діяльність, але опредмечена, трансформована специфічними засобами у певну форму" [1, С. 101]. Отже, технологія створення музейно-педагогічних програм має такі ознаки: цілісність, доцільність, функціональну єдність складових її компонентів (Див. Додаток А)
Залучення спеціальних фондів з питань освіти і виховання дітей та молоді до розробки і реалізації музейно-педагогічних програм з метою надання матеріальної і наукової підтримки значно сприятиме розвитку музейно-педагогічної діяльності вітчизняних музеїв. Участь в організації і проведенні музейно-педагогічних програм вихователів, вчителів, батьків, студентів педагогічних навчальних закладів і вузів культури значно розширює їхній педагогічний вплив.
Література:
" Жарков А.Д. Технология культурно-досуговой деятельности: Учебное пособие для студентов вузов культуры и искусств. - М., 1998.
" Подласый И.П. Педагогика: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. - М.: Просвещение: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996.
" Хаттон А. Музеи и наследие: есть ли между ними реальное противоречие? // Музееведение. Музеи мира: Сб. научн. тр. НИИ культуры.-М., 1991.
Додаток 1
Loading...

 
 

Цікаве