WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проективні техніки у розвитку творчої активності молодших школярів - Реферат

Проективні техніки у розвитку творчої активності молодших школярів - Реферат

активність. Перший етап був найменш тривалим порівняно з наступними, але не менш значущим.
В ході першого етапу експерименту учням пропонувались такі завдання:
Завдання 1. Дидактична гра "холодно - тепло".З класної групи ми вибирали добровольця, який залишав аудиторію на деякий час, впродовж якого інші діти ховали в кабінеті іграшку. Потім вчитель сідав за фортепіано й грав музичний фрагмент, почувши який учень повертався в клас і починав шукати заховану річ. За музичною динамікою доброволець відшукував іграшку, за що отримував винагороду у вигляді підбадьорювання збоку однокласників та тріумфальної музики на свою честь. Впродовж експерименту в ролі "шукача" мали можливість побувати всі діти.
Завдання 2. Вчитель пропонує школярам уявити, що на Землю завітали інопланетні істоти для встановлення контактів із землянами. Сусіди по парті розділяються на землян та інопланетян та пробують порозумітися за допомогою жестів, міміки та звуків ("мичання"). Основна умова - не можна вимовляти слова, адже інопланетні гості не розуміють нашої мови. Поспілкувавшись таким чином, учні мінялися ролями і сценарій повторювався.
Завдання 3. Музична загадка. З набору карток, на яких зображена якась дія чи казковий персонаж, вчитель вибирає одну і пропонує комусь із учнів створити музичний образ або музичну розповідь. Після виконання школярем цього завдання інші учасники процесу висувають власні версії стосовно того, що саме було змістом малюнку. По закінченні обговорення вчитель надає можливість проявити себе у створенні музики кожному бажаючому.
Слід зазначити, що на початку експерименту деякі діти відмовлялися приймати участь у музичній творчості, пояснюючи це тим, що вони не знають, як це робиться. Таким учням ми пропонували спочатку створити музику в уяві, а вже потім озвучити музичні образи, так би мовити, в реальному житті. В уявній ігровій ситуації школярі почувалися більш невимушено, вільно, позбувалися страху, що щось не вийде, набували впевненості в собі. В процесі створення музики ми підбадьорювали дітей вигуками: "Ой! Як в тебе добре виходить! А ну спробуй ще! От бачиш - ти багато чого вмієш і зараз маєш можливість в цьому переконатись сам і переконати інших!" Самостійно справившись із завданням, школярі починали допомагати іншим. Звичайно, на цьому етапі ми не могли чекати створення високохудожньої музики, адже життєвий та естетичний досвід молодших школярів ще надто малий. Але те, що діти повірили у свої сили, стало переломним моментом у їх творчому зростанні, сприяло подальшим творчим пошукам.
Завдання 4. Створення музичних портретів. Вчитель створює яскравий музичний портрет одного з учнів, враховуючи його зовнішній вигляд та характерологічні особливості, а решта дітей здогадується кому він належить. Потім школяр, чий образ був відображений у музиці, створює музичний портрет когось зі своїх однокласників і після "опізнання" передає йому естафету. Прослуховування свого музичого портрету надавало можливість дітям немав побачити себе зі сторони і по-новому оцінити. Окрім цього, як стверджують визнані лікарі й психіатри, музичні портрети створюють цілющі психотерапевтичні контакти (4).
З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду молодших школярів, гармонізації їх внутрішнього світу, стійкості при невдачах, захищеності від негативних думок, вміння радуватись життю, позитивної оцінки себе та оточуючих ми застосовували спеціально розроблені В.І.Петрушиним формули музичного самонавіювання, такі як "Не чекай подарунку від долі", "Стійко стою я на землі", "Обміркував усе і дій", "Тільки сміятись", "Я - хороший, ти - хороший", "Щасливий й задоволений я, впевнений в собі" (4). Завдання не потребувало від учнів високої розвиненості виконавських вмінь, тому вони кожен раз виконували його із задоволенням і легкістю, поступово підвищуючи самооцінку та рівень виконання.
Наприкінці першого етапу діти стали почуватися більш впевнено, що не могло не позначитися на характері проявів їхньої творчої активності. Ми спостерігали в школярів захопленість творчим процесом та задоволення від власних творчих вчинків, від того, що їм вдалося виразити щось своє, важливе і зробити це самостійно. Учні виявляли себе вже більш природньо, безпосередньо, вільно, невимушено й сміливо. В класі покращилася атмосфера, стосунки стали більш дружніми, діти згуртувалися, допомагали один одному та підтримували. Більше того, школярів так зацікавили музично-творчі заняття, що вони не залишали викладача й по закінченні уроків, даючи різноманітні запитання та пропозиції: "Навчіть нас грати на фортепіано", "А як вступити до музичної школи?". "А де можна почути гарну музику?" Отже, творчими завданнями ми стимулювали не тільки творчу активність, а й загальну активність особистості.
Слід зазначити, що формування творчої мотивації молодших школярів, яке нерозривно пов'язане з формуванням у них позитивної самооцінки, відбувалося впродовж всіх етапів дослідно-експериментальної роботи. Але на першому етапі був зроблений дуже важливий крок, без якого всі наступні етапи були б мало ефективними, а саме - нам вдалося ненав'язливо "заразити" дітей творчістю, вселити віру в їхні можливості, що стало хорошим підгрунтям для подальшого розвитку їхньої творчої активності.
Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки. Залучення молодших школярів до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музико-терапії, арт-терапії, ігрової терапії сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування проективних технік і творчих завдань на уроці музики в початковій школі стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів.
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Изд. центр "Академия",1999. - 672с.; 2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204с.; 3. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. - Спб.: Питер, 2000. - С. 18; 363.; 4. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - С. 46 - 49; 66; 69 - 72; 91; 95; 5. Практикум по арт-терапии / Под. ред. А.И.Копытина. - Спб.: Питер, 2000. - С. 7; 6 - 25; 18; 28; 47 - 49; 58; 6. Радынова О.П. и др. Музыкальное воспитание дошкольников: Пособие для студ. пед. ин-тов, учащихся пед. уч-щ и коледжей, муз. руководителей и воспитателей дет. сада / О.П.Радынова, А.И.Катинене, М.Л.Палавандишвили; Под ред. О.П.Радыновой. - М.: Просвещение: Владос, 1994. - 223с.; 7. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1980. - 176с.; 8. Champernowne I. Art therapy in the Withymead Centre //American Bulletin of Art Therapy. Spring 1963. - P.97
Loading...

 
 

Цікаве