WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проективні техніки у розвитку творчої активності молодших школярів - Реферат

Проективні техніки у розвитку творчої активності молодших школярів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Проективні техніки у розвитку творчої активності молодших школярів
На сучасному етапі розвитку нашої країни в суспільстві зростає увага до людини як носія тієї сили, що здатна бути рушієм та перетворювачем історії. Процеси державного будівництва виявили дефіцит на творчі, неординарні особистості. Нагальна потреба у творчо-активних громадянах та відсутність умов для їхнього успішного становлення зумовили особливу актуальність досліджуваної нами проблеми.
Вирішення завдання щодо формування гармонійної, цілісної, всебічно розвиненої, дійової особистості значною мірою залежне від утворення та реалізації нових педагогічних концепцій. Прогресивні парадигми реформування системи вітчизняної середньої освіти є підгрунтям ефективного розвитку кожної окремої особистості, а отже - і всієї української нації.
Як свідчить практика, величезну роль у процесі виховання творчо-активної людини відіграє мистецтво. Завдяки іманентним якостям воно сприяє цілісному розвитку особистості: її духовного світу, світогляду, морально-естетичних відношень, потреб і творчих здібностей. Мистецтво є по-справжньому творчою діяльністю тому, що творчість виступає тут не тільки як спосіб діяльності, а й як мета. Саме в цьому полягає здатність мистецтва виробляти потребу в творчості, бути каталізатором творчих можливостей особистості, створювати ні з чим незрівняний імпульс до творчої діяльності.
Музичне мистецтво в образно-звуковій формі відображає й узагальнює досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності. Тому саме в музичній діяльності дитина має можливість найкраще реалізувати притаманну їй потребу в самовираженні. Залучення молодшого школяра до різних видів музичної діяльності створює широкі можливості для проявів та розвитку його творчої активності.
З метою вдосконалення навчально-виховного процесу на уроках музики в початковій школі нами було розроблено організаційно-методичну систему, спрямовану на розкриття та ефективний розвиток творчих потенцій дітей. Експериментальну методику було впроваджено з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. А для дитячої психіки найбільш характерною є активно-діюча позиція у пізнанні навколишнього світу. В шкільному віці головним видом діяльності стає навчання, але гра продовжує впливати на дитину. Саме в умовах початкової школи ситуація ГРИ має великий потенціал розвиваючих функцій: саме через гру маленький школяр розвивається емоційно, розумово і фізично. Включення власного "я" дитини відносно предмету сприймання, особлива увага та підвищений емоційний відгук на перші сигнали властивостей предметів є сприятливими умовами для формування творчо-активної особистості.
Проведення формуючого експерименту базувалося на педагогічних принципах послідовності та систематичності, доступності та свідомості навчального процесу. Школярі були залучені до різних видів музичної діяльності через виконання різноманітних творчих завдань. Слід зазначити, що в музичній педагогіці вже існує певний досвід застосування творчих завдань. З різною метою їх використовували Б.Асаф'єв, Б.Яворський, К.Головська, Н.Ветлугіна, Н.Аніщенко, Г.Рігіна, Н.Терентьєва, Л.Дмітрієва та інші.
Поетапний розвиток творчої активності в ході музично-творчих занять передбачав формування інтересу та розвиток потреби в пізнавально-творчій діяльності, розвиток емоційної сфери молодших школярів, активізацію пізнавально-творчої діяльності та вивчення особливостей взаємодії різних видів музичної діяльності. В ході експерименту проводився аналіз знань, умінь та навичок за допомогою спостереження за музичною діяльністю школярів в процесі навчання та виконання творчих завдань, бесід, консультацій, спілкування на заняттях, вивчення думок викладачів, оцінки школярами якості занять, а також обробки результатів дослідження на ЕОМ з використанням математичних методів. Автор дослідження, окрім здійснення загального керівництва, обробки й аналізу результатів експерименту, працювала безпосередньо з учнями як викладач музики. Все це допомогло отримати достовірну інформацію про рівень розвиненості творчої активності молодших школярів.
На формуючому етапі дослідно-експериментальної роботи ми широко використовували прийоми та методи музико-терапії, арт-терапії, ігрової терапії. В освітній практиці вже існують приклади застосування таких методик як засобу психічної гармонізації та розвитку людини (5). Використання в освітній установі недирективної ігрової терапії, на думку В.Ексклайн, допомагає стимулюванню вільного вираження дитиною своїх почуттів та думок, формуванню атмосфери терпимості і поваги до внутрішнього світу дітей, а також побудуванню між учнями та педагогом принципово нових - партнерських - стосунків, що передбачають можливість раппорта (3). Е.Гастон стверджує, що музична терапія сприяє встановленню й підтримці міжособистісних відносин та підвищенню самооцінки в результаті самоактуалізації (3). Застосування цих технік для розвитку творчої активності молодших школярів у галузі музичного мистецтва було зумовлене тим, що їх принциповою основою є:
" м'який, екологічний підхід до проблем людини, її неуспішності або неповної самореалізації;
" орієнтація на притаманний кожній людині внутрішній потенціал здоров'я та сили, акцент на природньому прояві думок, почуттів та настроїв в творчості, прийняття людини такою, як вона є, разом з притаманними їй способами самозцілення й гармонізації;
" способи гармонізації, в яких рівнозначну роль відіграють розум і почуття, тіло й дух, чоловічі й жіночі якості, здатність до інтроспекції та активної дії;
" переважно невербальна комунікація: людина, що має труднощі в словесному описанні своїх переживань, може їх виразити більш точно за допомогою символічної мови;
" прийоми та методи, які не вимагають високої розвиненості художніх здібностей та створення високохудожніх творів, і, внаслідок цього, є доступними практично для всіх;
" музико-терапія, арт-терапія, ігрова терапія мають інсайт-орієнтований характер, вони є засобами вільного самовираження й самопізнання, актуалізації латентних ідей і станів, а також сильним засобом зближення людей;
" художньо-творча діяльність дозволяє обходити цензуру свідомості, що забезпечує можливість дослідити позасвідомі процеси. Продукти творчості є об'єктивним свідченням настроїв та думок людини, тому їх можна використовувати для ретроспективної, динамічної оцінки стану, провести відповідні дослідження й співставлення;
" створення атмосфери довіри, високої терпимості і уваги до внутрішнього світу людини, що викликає позитивні емоції, допомагає подолати апатію й безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію;
" відповідність фундаментальній потребі людини в самоактуалізації - розкритті широкого спектру її можливостей і ствердження нею свого індивідуально-неповторного способу буття-в-світі;
Loading...

 
 

Цікаве