WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Процес оцінювання психічних якостей учнів - Реферат

Процес оцінювання психічних якостей учнів - Реферат


Реферат натему:
Процес оцінювання психічних якостей учнів
Зовнішній контур регуляції учіння створює оціночна діяльність педагога, яка в такий спосіб орієнтує та коригує самостійну учбову активність учнів. Взагалі, Б.Г. Ананьєв розрізняв такі основні функції педагогічної оцінки, як: а) орієнтація їх у стані знань та ступені відповідності їх вимогам обліку; б) заохочення, стимуляція розумової роботи учнів; в) безпосередня або опосередкована інформація про успіх, або неуспіх у даній учбовій ситуації; г) вираження загальної думки, судження педагога про учня.
Ці функції можуть бути в різній мірі представлені в оцінці вчителя. В залежності від цього Ананьєв Б.Г. пропонує розрізняти загальну та парціальну оцінки. Загальна оцінка є системним утворенням та відбиває судження педагога про учня за всіма функціональними параметрами А - Г, наведеними вище. Вона також враховує такі індивідуально-особистісні характеристики школяра, як його рівень здібностей, ставлення до навчання, дисциплінованість та інші. У сучасному розумінні такому тлумаченню відповідає поняття відзнаки (рос. -отметки). Вона має бальний характер і в залежності від прийнятої у різних країнах системи оцінювання може коливатись від 5 до 100 та більше балів. Зазначимо, що цей регулятивний механізм за своїм формуючим впливом більше відповідає становленню самооцінки школяра як особистісного утворення, складової частини його самосвідомості, оскільки тут об'єктом оцінювання учбових досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Парціальна оцінка, насамперед, покликана забезпечити поточний контроль учбової діяльності учня, орієнтування його в актуальній учбовій ситуації. Вона є, по суті, не кількісною, а якісною характеристикою, тобто інформує учня про те, чи засвоїв він необхідний учбовий матеріал на рівні, який дозволяє самостійно та правильно використовувати набуті знання. Її регулююча функція полягає в тому, що у випадку, якщо знання та навички недосконалі, оцінка стає від`ємною, що свідчить про необхідність більш глибокого засвоєння необхідних знань та подальшого вдосконалення учбових навичок. Якщо ж, навпаки, оцінка схвальна, позитивна, то психологічно це означає, що знання та навички засвоєні, учбова ситуація вичерпана і можна переходити до іншої учбової ситуації, яка містить новий блок необхідної навчальної інформації.
Спеціальною психологічною проблемою, тісно пов`язаною з формуванням самооцінювання школярів, є питання впливу оцінки на ефективність навчання учнів. Умовно оцінки можна розділити на негативні, позитивні та нейтральні. Експерименти Герлока довели, що найменший стимулюючий потенціал містять нейтральні оцінки, позитивні краще впливають на слабовстигаючих учнів, стимулючи їх мотивацію до навчання, а негативні оцінки є ефективним коригуючим засобом регулювання навчання гарно встигаючих сильних учнів, оскільки, створюючи загрозу статусу такого школяра, стимулюють його учбову активність для засвоєння погано оціненої теми. Кожен з виділених типів парціальних оцінок має декілька змістовних різновидів. Б.Г. Ананьєв класифікував їх у наступний спосіб:
а) нейтральні оцінки: невизначені (угу…, гм…) невизначені (ну, добре, там побачимо…), непрямі, і тому можуть бути незрозумілими учню;
б) негативні оцінки: зауваження, заперечення, догана з елементами сарказму, докору, загрози та нотації (наступного разу будеш переписувати 10 разів);
в) позитивні оцінки : підбадьорення або заохочення (давай, давай, ну, ну…а далі?), схвалення ( молодець, правильно!) та згода (так, добре…) (Б.Г. Ананьєв, 1935).
З точки зору сучасної української дидактики оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, яка дозволяє більш повноцінно врахувати їх особисті здобутки. При визначенні досягнень у навчанні учнів аналізу підлягають:
- характеристики відповіді учня, яка може бути елементарною, фрагментарною, неповною, повною, логічна, доказовою, обгрунтованою, творчою;
- якість знань, їх правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти та ставити проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);
- самостійність власних суджень та оцінок учня.
Основними функціями такого оцінювання учнів виступають:
- контролююча, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня його готовності до засвоєння нового матеріалу, шо дає ЗМОГУ вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал;
- навчальна функція зумовлює таку організацію оцінювання учбових досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню і систематизації навчального матеріалу, вдосконаленню підготовки учня (класу, групи);
- діагностично-коригуюча допомагає з'ясувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та коригувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків;
- стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання;
- виховна, яка передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвиток якостей особистостей: працелюбності, активності, акуратності та інші.
Зазначені орієнтири покладено в основу виділених чотирьох рівнів. навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
І рівень - початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявлен-нями про предмет вивчення;
ii рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
iii рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,
Loading...

 
 

Цікаве