WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компоненти техніки спілкування - Реферат

Компоненти техніки спілкування - Реферат

світ школяра, важлива умова для подальшого моделювання його особистості.
Результати багато численних досліджень
1)показують, що педагоги, які працюють в одному колективі, сильно розходяться в оцінці особистості одного і того ж школяра, розуміють його односторонньо і часто неправильно. Дані іншого дослідження
2)не менш цікаві: жінки-педагоги більш спостережливі, більш точно розуміють школярів, ніж мужчини. Однак, це відомо давно і відноситься не тільки до педагогів. Вчителі-гуманітарії перевершують в цьому відношенні викладачів точних наук. Особливо цікаво те, що молоді вчителі судять про відносини учнів дещо точніше, ніж досвідчені. Це, мабуть, можна пояснити тим, що вчителі з великим педагогічним стажем, які давно працюють в школі, сприймають учнів через призму нерухомих стереотипів, які склалися. Разом з тим, це говорить про те, що не всі педагоги володіють сформованими вміннями адекватно сприймати особистість учня. Тому, характеризуючи учнів, вони відмічають лише окремі сторони, такі як уважність, пам'ять, дисциплінованість, ставлення до навчання. Велика увага звертається на індивідуальні ознаки їх зовнішнього вигляду, на особливості поведінки, голосу, одягу, міміки на загальну нерухомість. І дуже мало уваги звертають на такі сторони, які відображають особливості особистості, її духовний світ.
Розуміння іншої людини буде неповним, якщо воно обмежене лише розсудливим, раціональним знанням навіть самих тонких рухів її душі. Істинно людське взаєморозуміння, яке сприяє встановленню теплих, доброзичливих відносин, неможливе без так званої емпатії, здатності співпереживати, співчувати співбесіднику, хвилюватися його проблемами, розділяти його радості і невдачі. Здатність до співчуття можна удосконалювати. Успішність цього процесу багато де в чому буде залежати від прагнення людини поставити себе на місце співбесідника, який базується на інтересі щодо нього, на бажанні зрозуміти його внутрішній світ.
Крім моделювання особистості співбесідника, передкомунікативне орієнтування включає в себе також вміння враховувати просторовий фактор. Взаємне розміщення, відстань між співбесідниками може служити інформацією для розуміння існуючих між ними відносин. Дослідження американських вчених свідчать про те, що дистанція між партнерами в спілкуванні не випадкова і визначається цілим рядом умов. Так, в залежності від змісту і цілей спілкування виділяються такі дистанції між партнерами: публічна - більше 400 см.(на такій дистанції проходить спілкування лектора з аудиторією); соціальна - 120-400см.(використання при спілкуванні з чужими людьми , а також при офіційному спілкуванні ); персональна - 45-120 см.(характерна для спілкування знайомих людей); інтимна - менше 45 см.
Вибір дистанції може визначатися характером взаємовідносин між партнерами. Особливо це властиве жінкам. При взаємній симпатії вони віддають перевагу бесідувати на більш близькій відстані, при неприязних відносинах - на більш віддаленому; для мужчин така залежність менш виражена. Відстань, на якій проходить спілкування, піддається впливу таких факторів, як різниця у віці(люди одного віку, особливо жінки, вибирають більш близьку дистанцію спілкування), національні і культурні традиції (з півдня - в цілому розміщаються ближче, ніж з півночі), враження, яке людина хоче справити на партнера(чим краще він хоче виглядати, тим меншу дистанцію він вибирає); деякі властивості особистості(люди комунікативні вибирають більш коротку дистанцію, ніж некомунікабельні) і т.д.
Здійснюючи предкомунікативне орієнтування, людина інтуїтивно враховує всі перераховані фактори. Однак, знання закономірностей просторового розміщення людей при спілкуванні зробить більш ефективним як сприймання, так і управління контактом.
Управління процесами контакту. Мовні і немовні форми контакту.
В процесі контакту можна вичленити такі основні етапи: входження в контакт, розвиток, вихід з нього, завершення. В повсякденній діяльності педагог зустрічається з необхідністю вміти управляти цими процесами. Уявіть таку ситуацію. Учні збуджені, розмовляють, кожен зайнятий своєю справою. Що можна зробити, щоб відразу зосередити на собі увагу всього класу, заставити дітей з цікавістю слухати, ваше повідомлення, яке само по собі може бути незначним? Педагогу молодому це вдається не відразу. Досвідчені ж учителі часто мають арсенал засобів, які дозволяють їм управляти увагою школярів, настроювати їх на "потрібну хвилю". Або ж інший приклад: вправу, яку рекомендує А.П.Леонтьєв для оволодіння вміннями педагогічного спілкування. Він пропонує в бесіді з різними людьми звертати спеціальну увагу на те, хто "підстроюється", виступає в якості відомого і пробувати свідомо управляти цією ініціативою. Людина, яка достатньо володіє цим вмінням, здатна у відповідності зі своїми цілями і завданнями втримати лідерство у спілкуванні з самим активними партнерами і заставити стати лідером самого.
Ось як, наприклад підійшов до позицій контакту американський психотерапевт Е.Берн. З його точки зору, в кожній людині існує 3 "Я": Дитина (залежна, безвідповідальна істота, яка підкоряється); батько (навпаки, незалежна, не підкоряється, бере на себе відповідальність ); дорослий(який сміє рахуватись із ситуацією, розуміти інтереси інших і розподіляти відповідальність між собою і ними). "Я" у вигляді Дитини у людини, зрозуміло, виникає і розробляється в дитинстві, в цьому ж віці, за рахунок наслідувань старшим і бажання бути на їх місцях , формується батьківське "Я" в формі Дорослого, то воно складується довго , іноді десятиріччями, за рахунок життєвого досвіду суб'єкта і накопичення у нього того, що надається життєвою мудрістю.
І ось, виступаючи в позиції Дитини, людина виглядає підлеглим і невпевненим в собі("прибудова знизу", по Єршову), в позиції Батька самовпевненим - агресивним ("зверху"), в позиції Дорослого - коректним і стриманим ("поруч"). Тоді різниця в характерах, про те, що тільки що говорилося можна описати так, кому в якій позиції більш властиво виступати - в дитячій, батьківській, чи дорослій.
Вміння контакту - це здатність "розговорити" навіть самого некомунікабельного співбесідника, знайти тему, яка цікавить його, визначити коло інтересів; як можна довше підтримувати бесіду.
Важливим є й такий фактор, як вміння вийти із контакту, закінчити спілкування так, щоб і у вас, і у оточуючих не залишилося відчуття незадоволеності через невміло перервану чи затягнуту розмову.
Що ж є умовою оптимального управління педагогом процесами контакту? Перш за все необхідне вміння управляти своїм психічним станом.
Висока емоційнанапруга, почуття невпевненості дуже утруднюють спілкування і добре знайомі педагогам - початківцям та студентам - практикантам. Звичайно, оволодіння навичками управління своїм станом - процес складний і довготривалий. Древні говорили "Той, хто володіє собою - сильніший завойовника міста". Дійовим способом формування самоуправління своїм станом може служити заняття аутогенним тренуванням. Однак, самоуправління своїм психічним станом не виключає необхідності спеціальної роботи над удосконаленням різноманітних умінь, які пов'язані з процесами контакту, хоча і значно полегшує цю роботу. Існує цілий комплекс засобів, якими ми користуємося з більшим чи меншим успіхом.
Основним засобом людського спілкування є мова. Вже відзначалося, що вона служить важливим джерелом інформації
Loading...

 
 

Цікаве